Прогрес не стоїть на місці. Автоматизація процесів роботи сприяє покращенню продуктивності праці.
Основна мета застосування штучного інтелекту (ШІ) – це допомога людині. Та все ж працівники Відділу інформаційно-бібліографічної роботи та АБП переконані, що ШІ здатна імітувати поведінку людини, але ніколи не зможе замінити її повністю, не зможе замінити справжні, «живі» емоції та стосунки.
.jpg)
Крутезні сценарії уроків про Тараса Шевченка, які учні проситимуть повторити ще
А що, як замість
класичних уроків про наймогутнішого класика української літератури
запропонувати учням дещо новаторське, наближене до їхнього світосприйняття та
хобі?
Цікавинки про Шевченка за QR-кодами
Приємно познайомитись, Тарас:
біографія від імені класика
LEGO + Шевченко = …
Захопливий квест за мотивами
біографії та творчості Шевченка
Косплей на картини Шевченка, ескіз футболки, відеоогляд
«Тигролови» — частково автобіографічний роман, який уперше вийшов друком у 1944 році у львівському журналі «Вечірня година», але тоді мав назву «Звіролови». У 1946 році, під час еміграції до Німеччини, його автор Іван Багряний залишив рукопис в Україні. Потому зміг відтворити твір з пам’яті, щоб під новою назвою «Тигролови» видати вже в Європі. З того часу роман шириться світом у перекладах нідерландською, іспанською, англійською та іншими мовами, розповідаючи про українців та їхню одвічну боротьбу за свободу.
З нагоди 80-ї річниці з часу написання роману пропонуємо вашій увазі пам`ятку «Сміливі завжди мають щастя...»
Сьогодні – 13 грудня – виповнюється 130 років від дня народження
письменника Миколи Хвильового (справжнє ім’я — Микола Григорович Фітільов, 1893—1933).
Микола Хвильовий – знакова постать в літературному процесі
20-х років ХХ століття. Більше ніж п’ятдесят років в Україні ім’я письменника
замовчувалося, а в 30-80-ті роки дослідження творчості Хвильового було можливим
лише в еміграції. Та справжнє повернення Хвильового до української спільноти
відбулося з демократизацією суспільства та із здобуттям української
державності, коли М. Хвильовий разом з плеядою митців «розстріляного
відродження» опинився в центрі уваги нової генерації дослідників.
З нагоди ювілею видатного письменника пропонуємо вашій увазі рекомендаційний список «Бунтівний романтик – Микола Хвильовий»:
Агеєва, В. Микола Хвильовий / В. Агеєва // Українська
культура. - 1993. - № 11-12. – С. 3.
Багацька, Л. Нова актуальність Миколи Хвильового : із
презентації «Вибраних творів» письменника / Л. Багацька // Літературна Україна.
- 2011. - 15 грудня. - С. 1.
Бондаренко, Ю. Феноменальна та рутинна історія у прозі Миколи
Хвильового: зони конфліктів і небезпек / Ю. Бондаренко // Слово і час. - 2009. -№2.-
С. 74.
Васьків, М. «Вальдшнепи» Миколи Хвильового як фрагмент
завершеного роману. Проблеми інтерпретації й інтертекстуального прочитання / М.
Васьків // Слово і час. -2009. -№5. -С. 24.
Вертіль, О. «Істинно: Хвильовий. Сам хвилюється і нас усіх
хвилює» /О. Вертіль // Урядовий кур’єр. - 2013. - 26 грудня. - С. 11.
6
грудня день народження відзначає письменниця Олена Желєзняк.
Олена
Желєзняк є авторкою збірки поезій "Шукаючи ключі до світу" (2012); публікацій у
місцевій періодиці; колективних збірках літературно – творчої студії "Версія" Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького: "На осонні слова" (2002), "Історії дощу"(2004), "Мелодії смарагдової мушлі" (2005), "Світлотіні
теплих слідів" (2010); альманахах Черкаського обласного літературного
об’єднання ім. В. Симоненка: "Незабаром" (2008), "Спалах" (2010).
Учасниця Всеукраїнської наради молодих літераторів (м. Ірпінь, 2009 рік). Лауреатка
літературно-мистецької премії імені Василя Симоненка в номінації "За кращу
першу поетичну збірку" (2013). Членкиня НСПУ з 2012 року.
З нагоди ювілею Олени пропонуємо вашій увазі підбірку творів письменниці і матеріали про неї.
Твори
Олени Желєзняк
Желєзняк
О. Моя веселка / Олена Желєзняк // Холодний Яр : часопис Черкаської
обласної організації Національної спілки письменників України. - Черкаси, 2013.
- Вип. 4. - С. 34-45.
Желєзняк
О. Світлопишу / Олена Желєзняк ; іл. О. Курської. – Черкаси : Видавець Ю.
А. Чабаненко, 2018. – 81 с.
Желєзняк
О. Таємниці козацького міста / Олена Желєзняк ; худож.-іл. О. Курська. –
Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2018. – 68 с.
Желєзняк
О. "Хочеться скинути речі й одяг". "Наша київська перша зима". "Нам дороги
сплетені в колос". "І коли наступний крок у прірву" : [поезії] / Олена
Желєзняк // Холодний Яр : часопис Черкаської обласної організації Національної
Спілки письменників України / ред. В. Т. Поліщук. – 2016. – Вип. 1. – С.
294-295.
Желєзняк
О. Шукаючи ключі до світу : зб. поезій / Олена Желєзняк ; худож. оформ. Є.
Помагайбо. – Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2012. – 69 с.
Матеріали
про Олену Желєзняк
Безуглий
В. Лауреатами обласної та Всеукраїнської премій ім. В.Симоненка стали двоє
черкащан і киянин : [в т.ч. Всеукр. літ. премії ім. В.Симоненка за 2013
рік О. Желєзняк] / В. Безуглий // Нова Доба. – 2014. – 14 січ. – С. 3.
Желєзняк О. "Хочу стати сонцеїдом!" : [розмова із лауреатом Всеукр. літ. премії ім. В.Симоненка за 2013 р.] / Олена Желєзняк // Нова Доба. – 2014. – 23 січ. – С. 18.
Желєзняк
О. Олена Желєзняк: "Люди озираються, як на дивачку" : [черкаська
журналістка нещодавно видала книгу поезії "Шукаючи ключі від світу"] / Олена
Желєзняк // Молодь Черкащини. – 2012. – 13 черв. – С. 11.
Кирей
В. Молоді таланти шукають ключі до світу : [в т.ч. про О. Желєзняк як
лауреата Всеукр. літ. премії ім. В. Симоненка за 2013 рік] / В. Кирей //
Урядовий кур'єр. – 2013. – 13 груд. (№ 231). – С. 9.
Поліщук
В. Олена Желєзняк / Володимир Поліщук // Поліщук В. Літературна енциклопедія
Черкащини. Т. 1 : А-К. - Черкаси : Видавець Чабаненко Ю. А., 2020. - С.
400.
Похил
Ю. Олена Желєзняк ввійшла в образ Ліни Костенко : у Черкаському музеї
Кобзаря другий рік поспіль ставлять біографічно-поетичну виставу "Абсолютний
слух" до дня народження Л. Костенко... / Юлія Похил // Черкаський край. – 2013.
– 10 квіт. – С. 15.
Юхно
Б. Неймовірні таємниці від Олени Желєзняк / Б. Юхно // Нова доба. - 2019.
- 3 квітня.
27
листопада виповнюється 160 років від дня народження відомої української письменниці
О. Кобилянської. Ідеалом Ольги була жінка освічена, інтелігентна, прогресивних поглядів
з високими духовними запитами. Видатна письменниця однією з перших заговорила на
сторінках своїх творів про рівноправність жінок із чоловіками, прагнула до того,
щоб жінка займала достойне місце у суспільстві.
Ольга
Кобилянська – авторка повістей, численних оповідань, новел, нарисів про життя, –
людина незвичайної долі, яка заслужила всенародну пошану, любов і визнання.
З нагоди 160-річчя видатної письменниці та прогресивної жінки пропонуємо вашій увазі рекомендаційний список «Українська перлина світової літератури».
12
липня працівники відділу інформаційно-бібліографічної роботи та АБП провели
день інформації, присвячений 140-річчю з часу створення п’єси Михайла
Старицького «За двома зайцями». В рамках дня інформації відбувся кінопоказ
однойменного художнього фільму, інформина про життя і творчість письменника та
презентація інформаційного видання «М. Старицький «За двома зайцями». Цікаві
факти».
Довідково:
П’єса
«За двома зайцями» – це переробка з «міщанської комедії» Івана Нечуя-Левицького
«На Кожум’яках», яка вважалася малопридатною для постановки. Однак під пером
Старицького ідея Нечуя-Левицького зазнає осучаснення та починає відповідати
тогочасним «сценічним віянням».
Прем’єра
п`єси відбулась в листопаді 1883 року в Києві. Комедія мала великий успіх та
популярність і вже не сходила з репертуару українського театру та залишається
такою ж донині.
Додало
популярності твору екранне втілення. На екрани країни фільм вийшов 21 грудня
1961 року.
Радянські
кінокритики визнали картину «За двома зайцями» «найгіршим фільмом 1961 року».
Скромна ІІ категорія, яку Держкіно надало фільму, означало творчу невдачу
знімальної групи. Фільми цієї категорії мали обмежену територію та маленькі
місця демонстрації – будинки культури та заводські клуби.
Однак
цю непривабливу ситуацію різко змінили глядачі, які безперервним потоком йшли
на сеанси.
Це
стало причиною того, що київську кінокомедію переозвучили російською.
Українськомовний варіант озвучування фільму довгий час вважався втраченим. Його
випадково знайшли 2013 році в Маріуполі.
Зараз
автентичний, українськомовний варіант «За двома зайцями» є у вільному доступі в
мережі Інтернет.
Час
диктує свої вимоги, а комедія завжди лишається живою та актуальною і досі.
.png)
Можливо, війни трапляються знову й знову лише тому, що одні ніколи не можуть до кінця відчути страждання інших.
Еріх Марія Ремарк
125
років тому, 22 червня 1898 року, народився Еріх Марія Ремарк – один з найвідоміших
і найпопулярніших німецьких прозаїків ХХ століття.
Еріх
Марія Ремарк [Електронний ресурс] /Вікіпедія. – Електрон. дані. – Режим
доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Еріх_Марія_Ремарк (дата звернення
22.06.2013). – Назва з екрана.
Еріх
Марія Ремарк [Електронний ресурс] /Вікіцитати. – Електрон. дані. – Режим доступу:
https://uk.wikiquote.org/wiki/Еріх_Марія_Ремарк
(дата звернення 22.06.2013). – Назва з екрана.
Еріх
Марія Ремарк [Електронний ресурс] /Клуб сімейного дозвілля. – Електрон. дані. –
Режим доступу:
https://www.bookclub.ua/ukr/read/remarque/?recr_join&utm_expid=.o3wPvkr6Q3GwL5ncxj5ZnQ.3&utm_referrer=https%3A%2F%2Fwww.google.com.ua%2F
(дата звернення 22.06.2013). – Назва з екрана.
Еріх
Марія Ремарк – письменник, якого одночасно ненавиділа і обожнювала вся
Німеччина [Електронний ресурс] /В світі. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://vsviti.com.ua/interesting/creative/61022
(дата звернення 22.06.2013). – Назва з екрана.
Еріх
Марія Ремарк. Його творчість [Електронний ресурс] / ЧитайUA. – Електрон. дані.
– Режим доступу: http://chytay-ua.com/blog.php?id=389
(дата звернення 22.06.2013). – Назва з екрана.
Життєвий
і творчий шлях Е. М. Ремарка [Електронний ресурс] /Навчальні матеріали онлайн.
– Електрон. дані. – Режим доступу: http://pidruchniki.com/20080215/literatura/zhittyeviy_tvorchiy_shlyah_e-m_remarka
(дата звернення 22.06.2013). – Назва з екрана.
Читати
твори автора за
посиланням.
З нагоди 75-річчя від дня народження відомої української поетеси, журналіста Наталії Віргуш головний бібліограф відділу інформаційно-бібліографічної роботи та АБП пропонує для використання в роботі бібліографічний покажчик "Літературно-мистецький вернісаж Наталїї Віргуш".
Наталія Василівна в творчості йде своєю власною дорогою, в якій
яскраво проявляється її творча індивідуальність. Наталя Віргуш – член Національної
Спілки письменників України з 1971 року. Член Національної Спілки журналістів України
з 1987 року. Заслужений журналіст України. Лауреат обласної літературної премії
імені Василя Симоненка "Берег надії" 2001 року. Делегат Міжнародної жіночої конференції
в Далласі (США).
В її поезіях – казковість і феєрічність минувщини, галактичне
безмежжя, в яке крок за кроком піднімається людство, пристрасть кохання, роздуми
про час, в якому ми живемо. Кожний знайде в творчості Наталії Віргуш щось важливе
для себе. Одні – життєвий дороговказ, інші по-новому побачать світ, наповнений барвами
і почуттями, хтось разом з поетесою замислиться над суттю життя. Читайте і оновлюйте
свою душу поезією.
Над
книжкою твоєї «Енеїди»
Нащадок
схилить радісне чоло.
В.
Сосюра
У
1798 році побачило світ перше видання поеми «Енеїда» Івана
Котляревського.
Слід
одразу зазначити, що Іван Котляревський був зовсім не першим автором, який взяв
за основу героїчну поему Вергілія.
Над
своїм твором Котляревський почав працювати у 1794 році. Довгий час його «Енеїда»
поширювалася в рукописних списках, які подекуди суттєво відрізнялися один від
одного.
У
1809 року Котляревський опублікував чотири частини поеми коштом полтавського
поміщика Семена Кочубея. У цьому виданні на окремій сторінці було вміщено
повідомлення, яким автор засвідчував незгоду з двома попередніми виданнями,
знімав з себе відповідальність за всі виявлені помилки і перекручення:
Роботу
над п’ятою і шостою частинами «Енеїди» Котляревський провадив до кінця життя.
Незадовго до смерті він продав рукопис харківському видавцеві, надвірному
радникові Йосипу Волохінову. 1842 року перше повне видання «Енеїди» вийшло у
типографії Харківського університету. Саме за ним поема безліч разів
передруковувалася аж до наших днів.
Наразі
«Енеїда» Івана Котляревського вважається першим твором нової української
літератури.