65 років від дня народження Андрія Куркова

23 квітня вшановуємо ювілей одного з найвідоміших сучасних українських письменників, чиї твори здобули міжнародне визнання та перекладені десятками мов світу.

Андрій Курков — автор інтелектуальної прози з тонким гумором, іронією та глибоким філософським підтекстом. Його книги вирізняються особливим стилем, де реальність переплітається з абсурдом, а звичайне життя постає у несподіваному світлі.

Серед найвідоміших творів письменника: «Пікнік на льоду», «Самсон і Надія», «Сірі бджоли».

Його творчість — це:

— проникливий погляд на сучасне суспільство;

— поєднання гумору й драматизму;

— глибоке осмислення людської самотності, свободи та вибору.

Книги Андрія Куркова читають у всьому світі, адже вони відкривають Україну через живі історії, емоції та долі людей.

210 років від дня народження Шарлотти Бронте

Цього дня у світі й в Україні вшановують пам’ять видатної, всесвітньо визнаної англійської письменниці та поетеси, чиє ім’я назавжди увійшло в історію світової літератури.

Шарлотта Бронте (1816–1855) подарувала світові глибокі, емоційні твори, що й сьогодні хвилюють читачів своєю щирістю, психологічною глибиною та силою переживань.

Найвідоміший її роман — «Джейн Ейр» — став справжнім літературним проривом. Це історія про внутрішню силу, гідність, свободу вибору та право жінки бути почутою у світі, де її голос часто ігнорували. Культовий твір, який був екранізований десятки разів і перекладений багатьма мовами світу.

Творчість письменниці вирізняється глибоким психологізмом, сильними жіночими образами, — темами самоповаги, свободи та морального вибору,  особливою атмосферою емоційної напруги.

Її твори — це не лише художня проза, а й роздуми про людську гідність, рівність і силу духу, що залишаються актуальними й сьогодні.

Запрошуємо до бібліотеки — відкрийте для себе світ класичної літератури та неповторний голос Шарлотти Бронте.

Читаймо книги, що змінюють мислення і торкаються серця!

60 років від дня народження Крессиди Ковелл

 

15 квітня відзначали ювілей талановитої британської письменниці та ілюстраторки, чиї книги підкорили серця мільйонів дітей і дорослих у всьому світі.

Крессида Ковелл — авторка захопливих історій, сповнених пригод, гумору та тепла. Найбільшу популярність їй принесла серія книг «Як приборкати дракона», яка стала основою для всесвітньо відомих анімаційних фільмів.

Її творчість вирізняється  яскравими персонажами, динамічними сюжетами, авторськими ілюстраціями, що оживляють історії, важливими темами дружби, сміливості та віри в себе.

Книги письменниці навчають не боятися бути іншими, знаходити силу у власній уяві та долати труднощі з гумором і відвагою.

Цікаво, що багато ідей для своїх творів авторка черпала з дитинства та подорожей, а її історії легко захоплюють читача з перших сторінок. 

75 років науково-методичному журналу «Дивослово»

 

Березневими днями виповнилося 75 років від часу заснування науково-методичного журналу «Дивослово» — видання, яке стало справжнім дороговказом для поколінь українських словесників.

Заснований у 1951 році, журнал протягом десятиліть залишався одним із провідних фахових часописів у галузі української мови та літератури. Його сторінки об’єднували науковців, педагогів, методистів і вчителів-практиків, які спільно формували високий рівень філологічної освіти в Україні.

«Дивослово» — це більше, ніж журнал. Це:

— джерело глибоких літературознавчих і мовознавчих досліджень;

— платформа для обміну педагогічним досвідом;— простір для популяризації художнього слова;

— надійна опора в щоденній праці вчителя-словесника.

Видання завжди відповідало викликам часу: оперативно реагувало на освітні реформи, розширювало методичне забезпечення та впроваджувало інноваційні підходи до навчання.

Важливим доповненням до журналу стало видання «Бібліотечка Дивослова» (з 2005 року), де публікувалися ґрунтовні тематичні матеріали. Вони вирізнялися актуальністю, практичною спрямованістю та системністю, що робило їх незамінними у підготовці до уроків.

До співпраці з журналом долучалися провідні українські науковці, педагоги та методисти, завдяки чому «Дивослово» стало авторитетним осередком професійної думки.

Останній номер вийшов у 2021 році, однак архів журналу й сьогодні залишається цінним ресурсом для освітян і дослідників.

«Дивослово» — це історія любові до української мови, що триває у книгах, дослідженнях і щоденній праці вчителя.

До 65-річчя від дня народження Марини Гримич — яскравої постаті сучасного українського літературного та наукового простору

Марина Гримич — відома українська письменниця, авторка понад 20 різножанрових романів, доктор історичних наук, кандидат філологічних наук, професорка, а також директорка видавництва Дуліби.

Свій творчий шлях письменниця розпочинала як перекладачка зі словенської, сербохорватської та македонської мов, публікуючи поетичні добірки у відомих літературних журналах. Як науковиця, вона здійснила ґрунтовні дослідження української діаспори, зокрема в Канаді та Бразилії, поєднуючи наукову глибину з живим інтересом до людських історій.

У її творчому доробку — романи, повісті, монографії, що вражають історичною достовірністю, витонченою українською мовою та тонким гумором. Авторка вільно працює в різних жанрах: від іронії та комедії до містичного детективу й історичного роману, часто використовуючи елементи фольклору. Деякі твори виходили під псевдонімом Люба Клименко.

Коронація слова тричі відзначала письменницю серед лауреатів, а її книги перекладені багатьма мовами світу, що свідчить про міжнародне визнання.

Творчість Марини Гримич — це захопливі історії людей і міст, цілих епох, у яких поєднуються наукова точність і художня майстерність.

З нагоди ювілею письменниці представляємо до вашої уваги рекомендаційний список  «Грані творчості» (Вип. 1, 2) та запрошуємо до нашої бібліотеки відкрити для себе багатогранний світ її творів!

Грані творчості

Грані творчості

 

У 2026 році виповнилось 65 років від дня заснування Національної премії України імені Тараса Шевченка — найвищої державної нагороди за визначні творчі досягнення у сфері культури та мистецтва. Її було започатковано 20 травня 1961 року на честь видатного українського поета, художника і мислителя Тараса Шевченка.

Ця премія є не лише відзнакою таланту, а й символом національної гідності, духовної сили та культурної самобутності України. Вона об’єднує митців різних поколінь, жанрів і напрямів, відзначаючи твори, що формують українську ідентичність і звучать у світовому культурному просторі.

9 березня 2026 року, у день народження Кобзаря, відбулася вже 65-та церемонія вручення премії. Цьогоріч вона стала особливою: кількість номінацій сягнула рекордного показника — 13, що свідчить про активний розвиток українського мистецтва та розширення його жанрових меж.

Лауреати Шевченківської премії 2026 року

Проза

— Юрій Щербак — книга «Мертва пам’ять. Голоси і крики».

— Павло Белянський — роман «Битись не можна відступити».

Публіцистика і журналістика

— Олег Криштопа — документальний роман «Радіо “Афродіта”».

Літературознавство і мистецтвознавство

— Олеся Авраменко — авторська серія книг «Accent».

— Сергій Тримбач — книга «Іван Миколайчук. Містерії долі».

Премія імені Шевченка — це не лише нагорода, а й важлива частина культурної пам’яті, що відображає найвищі досягнення української творчості та зберігає духовні орієнтири нації. 

 Поетичний голос трагічної душі

25 лютого 2026 року виповнюється 155 років від дня народження всесвітньовідомої української поетеси, письменниці, перекладачки, громадської та культурної діячки Лесі Українки – постаті, яка стала символом інтелектуальної сили, внутрішньої гідності та незламності українського духу.

Її життя було сповнене випробувань, але саме вони загартували характер і сформували ту непохитну волю, що відчувається у кожному рядку. Її твори – це голос нескореного духу, це поезія боротьби й надії, глибокої філософії та тонкого ліризму.

Леся Українка залишила нам багату й жанрово різноманітну спадщину: поезії, драматичні твори, прозу, публіцистику, переклади світової класики. Її драматичні поеми – це не лише літературні шедеври, а й глибокі роздуми про свободу, гідність, відповідальність особистості перед суспільством.

Образи її героїв – сильні, мислячі, духовно незалежні. Вони не миряться з несправедливістю, не зрікаються переконань і не зраджують власної правди. Саме тому творчість Лесі Українки залишається актуальною й сьогодні.

До 125-річчя від дня народження Валер’яна Петровича Підмогильного

 Сьогодні згадуємо Валер’яна Підмогильного — одного з найяскравіших представників української прози ХХ століття, талановитого письменника, перекладача, інтелектуала покоління «Розстріляного відродження».

Його твори — це глибокий психологізм, тонке відчуття людини й часу, сміливий аналіз внутрішнього світу особистості. Вони й сьогодні вражають актуальністю, змушують замислитися над вибором, амбіціями та відповідальністю людини перед собою і суспільством.

  Павло Григорович Тичина (1891–1967) — видатний український поет, перекладач, публіцист, викладач, громадський і державний діяч, один із найяскравіших і найвпливовіших представників української літератури ХХ століття.

Народився на Чернігівщині. Освіту здобував у Чернігівській духовній семінарії та Київському університеті. Рано виявив поетичний талант і музичний слух, що згодом стало однією з визначальних рис його творчості.

Збірка “Сонячні кларнети” (1918) увійшла до золотого фонду української літератури й засвідчила появу поета-новатора. Рання лірика Тичини вирізняється надзвичайною музикальністю, символізмом, тонким відчуттям слова, гармонійним поєднанням народнопоетичних мотивів і модерних художніх форм.

Упродовж життя Павло Тичина активно працював як перекладач (з багатьох європейських мов), публіцист, редактор, викладач, брав участь у культурному та державному житті України.

Творча спадщина Павла Тичини — багатогранна й складна, вона відображає драматичні виклики свого часу та водночас зберігає високу художню цінність. Його поезія й сьогодні залишається предметом досліджень, переосмислень і щирого читацького зацікавлення.

Запрошуємо читачів до бібліотеки ознайомитися з творами Павла Григоровича Тичини та літературою про його життя і творчість.

«Він так і не збагнув, що він – поет…»

12 січня – 150 років від дня народження Джека Лондона (1876–1916) – американського письменника, публіциста.

Для пошуку видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

5 січня — ювілейний день народження української письменниці Тамари Горіха Зерня (справжнє ім’я — Тамара Анатоліївна Дуда). Цьогоріч вона відзначає 50 років від дня народження.

Народжена 5 січня 1976 року в Київ, Тамара Горіха Зерня увійшла в сучасну українську літературу як авторка глибоких, чесних і болісно правдивих текстів про людину, війну, вибір і відповідальність. Її проза — це голос часу, що звучить переконливо й емоційно, залишаючи в читача простір для роздумів і співпереживання.

Твори письменниці перекладені англійською, польською, німецькою, литовською та іншими мовами. Їх активно читають, обговорюють і перечитують, а її ім’я стало знаковим для новітньої української літератури.

***

В Іспанії вийшов переклад роману «Доця» Тамари Горіха Зерня [Електронний ресурс] // ЧИТОМО. Культура читання і мистецтво книговидання [сайт]. – Режим доступу: https://chytomo.com/v-ispanii-vyjshov-pereklad-romanu-dotsia-tamary-horikha-zernia/. – Назва з екрану.

«Для мене війна є важливою частиною нашого буття». Інтерв’ю з Тамарою Горіха Зерня [Електронний ресурс] / Софія Челяк // Суспільне медіа Культура [сайт]. – Режим доступу: https://suspilne.media/culture/141948-dla-mene-vijna-e-vazlivou-castinou-nasogo-butta-intervu-z-tamarou-goriha-zerna/. – Назва з екрану.

Письменницькі будні війни: розмова з українською письменницею Тамарою Горіха Зерня [Електронний ресурс] / Марія Соловйова // Вечірній Київ [сайт]. – Режим доступу: https://vechirniy.kyiv.ua/news/102629/. – Назва з екрану.

Тамара Горіха Зерня: інтерв’ю про жіночу підтримку, відвертість… [Електронний ресурс] / Розмовляла Вікторія Шарапенко // Укрінформ [сайт]. – Режим доступу: https://ukrainky.com.ua/chasto-same-zhinka-zhinku-ryatuye-tamara-goriha-zernya-pro-zhinochu-pidtrymku-vidvertist-sheptuhu-i-zaluzhnogo-na-vesilli-donky/. – Назва з екрану.

Тамара Горіха Зерня: «Ми торуємо шлях нашим донькам, хоч не завжди знаємо, куди йти» [Електронний ресурс] / Георгій-Григорій Пилипенко // Інтерв’ю з України [сайт]. – Режим доступу: https://gazeta.ua/articles/people-and-things-journal/_mi-toruyemo-shlyah-nashim-donkam-hoch-ne-zavzhdi-znayemo-kudi-jti/1173637. – Назва з екрану.

Тамара Горіха Зерня: «Щоб писати про війну, в тобі спочатку має щось перегоріти» [Електронний ресурс] / Розмовляла Олександра Іванюк // Українська літературна газета [сайт]. – Режим доступу: https://litgazeta.com.ua/interviews/tamara-horikha-zernia-shchob-pysaty-pro-zhakhittia-vijny-v-tobi-spochatku-maie-shchos-perehority/. – Назва з екрану.

До 250-річчя від дня народження Джейн Остін

 

16 грудня світ відзначає 250 років з дня народження Джейн Остін — однієї з найвідоміших письменниць англійської та світової літератури. Її романи стали класикою, що не старіє: у них і тонка іронія, і елегантна легкість, і проникливе дослідження людських характерів та суспільних звичаїв. Письменниця майстерно створювала історії про кохання, гідність, вибір і самоповагу, які досі захоплюють мільйони читачів.

 Її твори залишаються серед найбільш читаних романів світу. Джейн Остін стала однією з перших авторок, що з ніжністю і гостротою описала внутрішній світ жінки, її мрії, прагнення та свободу обирати власний шлях.

 Запрошуємо завітати до бібліотеки та поринути в атмосферу аристократичних бальних залів, дотепних діалогів і вічних сюжетів, створених Джейн Остін. Її книги — це справжня насолода для тих, хто любить класику, тонкий психологізм і глибоке розуміння людських взаємин.

 

8 грудня святкувала 45-річчя Ірена Карпа — українська письменниця, співачка, журналістка, телеведуча.

Її стиль — сміливий, вільний, гострий на слово, з тонким відчуттям абсурду й глибокою чутливістю. Ірена Карпа вміє поєднувати гумор, іронію та драму так, що її тексти лишаються у пам’яті надовго.

Творчість Ірени Карпи — це романи, збірки оповідань, публіцистика та дитяча література. Її книги — про свободу, самопізнання, любов і боротьбу за власну ідентичність.

У кожному тексті — непоступливість і щирість, з якими вона говорить про реальність без прикрас.

Твори Ірени Карпи у фонді Черкаської міської ЦБС

125-річчя від дня народження Катерини Білокур

Катерина Білокур — жінка, яка вміла "говорити" квітами. Її мистецтво стало одним із найяскравіших явищ української культури ХХ століття. Білокур створила неповторний світ живопису, сповнений дивовижної точності, любові до природи та філігранної майстерності. Її полотна вражають тим, як звичайні польові квіти під пензлем художниці набувають майже сакрального звучання, перетворюючись на справжні шедеври світового рівня.

Література про Катерину Білокур допомагає глибше відчути її шлях, внутрішню силу та творчу харизму. Це книги про подолання обмежень, про незламність жіночої душі та абсолютну відданість мистецтву. У багатьох виданнях можна знайти не тільки аналіз її робіт, а й спогади сучасників, листи самої художниці, репродукції картин та унікальні матеріали з архівів музеїв. Читачі відкриють для себе Білокур не лише як художницю, а й як людину — чутливу, глибоку, інтелігентну та надзвичайно сильну духом.

Авраменко, О. Білокур = Bilokur / Олеся Авраменко ; Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України. – Київ : Видавництво Горобець, 2021. – 168 с.

Видання присвячене 120-річчю від дня народження видатної української художниці Катерини Білокур.

Волинська, О. Я чую тебе. Сплетіння доль Катерини Білокур та Оксани Петрусенко : роман / Олена Волинська. – Київ : Віхола, 2024. – 352 с.

Цей роман – лірична історія життя двох видатних жінок: художниці Катерини Білокур і співачки Оксани Петрусенко.

Катерині не дозволяли вчитися й малювати, а вона не мислила себе без малюнка – сховавшись від усіх, розмальовувала химерними птахами вкрадене в мами полотно. Оксана в чотирнадцять мусила піти працювати, щоб утримувати маленького братика й усю сім’ю. Нелегкі перипетії життя були постійною перепоною їхній творчості.

Зрештою долі жінок переплелися. Майбутня художниця написала Оксані Петрусенко листа зі своїм малюнком – зламаною гілкою калини. Співачка була вражена поєднанням кольорів і відтінків, а ще болем, що струменів через зображення. Так у житті Катерини Білокур розпочався новий етап, що приведе її до слави.

Дробаха, О. Царство Катерини / Олександр Дробаха. – Київ : Смолоскип, 2011. – 30 с.

Жар-птах її творчості затріпоче перед твоїм зором, читачу... Тільки заглянь до Музею українського народного декоративного мистецтва у Києві, Яготинського чи Богданівського музеїв... Відблиск полисків від лету цього Жар-птаха у цій книжці! Вловити його? А він пурх! І вже за обрієм. Не журися, придивися. У твоїх руках веселкова пір’їнка – промінець його. Цієї миті, може, ти по-справжньому пізнаєш рідний край!

Кагарлицький, М. Квіти мої, діти : у таємниці життя і творчості Катерини Білокур проникаючи / Микола Кагарлицький. – Київ : Освіта України, 2017. – 116 с.

Документальна повість-есей про епістолярну спадщину художниц. Катерина Білокур листувалася з мистецтвознавцями, художниками. І її листи спростовують чимало подальших вигадок про народну художницю, розкривають справжню Білокур.

Катерина Білокур = Kateryna Bilokur : фотокнига ; авт. вступ. ст. Ніна Розсошинська, Олександр Федорук. – Київ : Спалах, 2001. – 128 с.

Видання знайомить із творчістю мисткині, з усіма її роботами, які зберігаються в Україні, – в Музеї-садибі Катерини Білокур у селі Богданівка, в Яготинській картинній галереї, Державному музеї українського народного декоративного мистецтва, Полтавському художньому музеї та ін.

Коляда, І. Катерина Білокур / Ігор Коляда, Олексій Шубер. – Харків : Фоліо, 2021. – 123 с.

Катерина Білокур – українська художниця, майстриня народного декоративного живопису, знана представниця "наївного мистецтва". У своїй творчості Катерина Білокур сягнула вершин успіху і прославила українське мистецтво на цілий світ.

Топська, Н. Зачарована квітами / Неллі Топська ; картини К. Білокур. – Київ : ТОВ "Книжкова база "Альфа", 2017. – 64 с.

Книга присвячена життю та творчості Катерини Білокур, яка стала відомою завдяки своїм дивовижним картинам із квітковими композиціями. У книзі описується, як художниця, маючи вроджений талант, мусила долати життєві труднощі, упередження та неприйняття, щоб відстояти своє право займатися мистецтвом. Незважаючи на всі випробування, вона не відмовилася від свого покликання і створила власний, феноменальний квітковий всесвіт, що захоплює своєю красою.

 

105 років із читачками — легендарному журналу «Жінка»!

Цьогоріч виповнюється 105 років із часу заснування журналу «Жінка» — одного з найстаріших і найшанованіших українських періодичних видань. Від 1920 року він супроводжує покоління українок, залишаючись дзеркалом свого часу, хранителем традицій і надійним порадником у щоденному житті.

Журнал «Жінка» завжди був не лише про моду чи побут — передусім він про інтелект, культуру, силу духу та щирість українського слова. Видання надихало і надихає українських жінок — берегинь, матерів, професіоналок — бути впевненими, освіченими, творчими.

Сьогодні «Жінка» — це поєднання традиції й сучасності, видання, що продовжує підтримувати українську родину, культуру і мову навіть у складні часи.

Вітаємо колектив редакції, авторів та всіх читачок зі святом! 
Нехай сторінки журналу і надалі наповнюються мудрістю, добром і любов’ю до людини та України.

Володимир Лис — письменник, який чує серцем Україну

     26 жовтня 2025 року святкує своє 75-річчя Володимир Савович Лис.

Один із найяскравіших сучасних прозаїків, майстер психологічного реалізму, журналіст і драматург, автор численних романів Володимир Лис здобув щиру любов і вдячність читачів.

Його проза відзначається тонким відчуттям психології людини, глибоким розумінням характерів і життєвих обставин. У кожному романі — долі, що випробовують серце, історії, що розповідають про боротьбу за гідність, любов, пам’ять і справедливість. Володимир Лис уміє показати звичайну людину у вирі великих подій, відкриваючи велич духовного світу українців.

Тематика його творчості охоплює як історичні події, так і сучасність, показуючи нерозривність поколінь, спадкоємність моральних цінностей і традицій. Його книги — це своєрідна енциклопедія українського життя, сповнена народної мудрості, поетичності й ніжності до рідної землі.

Романи Володимира Лиса неодноразово здобували літературні премії, а деякі з них стали основою для театральних постановок та екранізацій. Його слово живе, промовляє до серця й надихає, залишаючи слід у душі кожного читача.

175-річчя від дня народження класика французької літератури Гі де Мопассана

 

«Я увійшов в літературу наче метеор і залишу її неначе блискавиця»

Гі де Мопассан

Гі де Мопассан (Анрі-Рене-Альбер-Гі де Мопассан) — класик французької літератури та один із найвпливовіших письменників свого часу — народився 5 серпня 1850 року. Його ім’я стало символом майстерності короткої прози, а вплив на подальших митців — беззаперечний.

Мопассан справедливо вважається одним із основоположників сучасної новели. Його техніка розповіді надихнула таких майстрів, як О. Генрі, Сомерсет Моем. Його творчість високо цінував Фрідріх Ніцше.

Письменник вирізнявся унікальним стилем, психологічною глибиною й тонким реалізмом. Завдяки своєму літературному хисту він залишив по собі понад 300 оповідань, а також романи, повісті й публіцистику. Серед найвідоміших творів — «Пампушка», «Милий друг», «Життя», «На воді», «Намисто».

Перші переклади українською мовою з’явилися наприкінці ХІХ ст. Серед перекладачів Мопассана українською були видатні мовознавці 1920–1930-х років, зокрема Валер'ян Підмогильний, Михайло Качеровський, Михайло Дейнар, Петро Чикаленко.

Особливої уваги заслуговує перекладацька діяльність Валер’яна Підмогильного — видатного українського письменника і знавця французької літератури. Саме він став ініціатором, редактором і перекладачем 10-томного видання творів Мопассана. Його переклади вважаються зразком мовної майстерності, залишаючись актуальними і сьогодні.

Класика Мопассана доступна для читачів у нашій бібліотеці. Запрошуємо вас долучитися до скарбниці світової літератури!

 8 червня 2025 року художнику і поету Ігорю Забудському виповнилось би 65 років.

З нагоди цієї визначної дати пропонуємо вам рекоменаційний список

Малюнки долі Ігоря Забудського

 

Цього року виповнюється 60 років з часу виходу з друку збірки Симоненка «Вино з троянд» (1965).

13 червня виповнюється 40 років Артему Чеху (справжнє ім’я – Артем Олександрович Чередник) – письменник, військовослужбовець ЗСУ.