До 125-річчя від дня народження Валер’яна Петровича Підмогильного

 Сьогодні згадуємо Валер’яна Підмогильного — одного з найяскравіших представників української прози ХХ століття, талановитого письменника, перекладача, інтелектуала покоління «Розстріляного відродження».

Його твори — це глибокий психологізм, тонке відчуття людини й часу, сміливий аналіз внутрішнього світу особистості. Вони й сьогодні вражають актуальністю, змушують замислитися над вибором, амбіціями та відповідальністю людини перед собою і суспільством.

  Павло Григорович Тичина (1891–1967) — видатний український поет, перекладач, публіцист, викладач, громадський і державний діяч, один із найяскравіших і найвпливовіших представників української літератури ХХ століття.

Народився на Чернігівщині. Освіту здобував у Чернігівській духовній семінарії та Київському університеті. Рано виявив поетичний талант і музичний слух, що згодом стало однією з визначальних рис його творчості.

Збірка “Сонячні кларнети” (1918) увійшла до золотого фонду української літератури й засвідчила появу поета-новатора. Рання лірика Тичини вирізняється надзвичайною музикальністю, символізмом, тонким відчуттям слова, гармонійним поєднанням народнопоетичних мотивів і модерних художніх форм.

Упродовж життя Павло Тичина активно працював як перекладач (з багатьох європейських мов), публіцист, редактор, викладач, брав участь у культурному та державному житті України.

Творча спадщина Павла Тичини — багатогранна й складна, вона відображає драматичні виклики свого часу та водночас зберігає високу художню цінність. Його поезія й сьогодні залишається предметом досліджень, переосмислень і щирого читацького зацікавлення.

Запрошуємо читачів до бібліотеки ознайомитися з творами Павла Григоровича Тичини та літературою про його життя і творчість.

«Він так і не збагнув, що він – поет…»

12 січня – 150 років від дня народження Джека Лондона (1876–1916) – американського письменника, публіциста.

Для пошуку видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки та традиційними картковими каталогами.

5 січня — ювілейний день народження української письменниці Тамари Горіха Зерня (справжнє ім’я — Тамара Анатоліївна Дуда). Цьогоріч вона відзначає 50 років від дня народження.

Народжена 5 січня 1976 року в Київ, Тамара Горіха Зерня увійшла в сучасну українську літературу як авторка глибоких, чесних і болісно правдивих текстів про людину, війну, вибір і відповідальність. Її проза — це голос часу, що звучить переконливо й емоційно, залишаючи в читача простір для роздумів і співпереживання.

Твори письменниці перекладені англійською, польською, німецькою, литовською та іншими мовами. Їх активно читають, обговорюють і перечитують, а її ім’я стало знаковим для новітньої української літератури.

***

В Іспанії вийшов переклад роману «Доця» Тамари Горіха Зерня [Електронний ресурс] // ЧИТОМО. Культура читання і мистецтво книговидання [сайт]. – Режим доступу: https://chytomo.com/v-ispanii-vyjshov-pereklad-romanu-dotsia-tamary-horikha-zernia/. – Назва з екрану.

«Для мене війна є важливою частиною нашого буття». Інтерв’ю з Тамарою Горіха Зерня [Електронний ресурс] / Софія Челяк // Суспільне медіа Культура [сайт]. – Режим доступу: https://suspilne.media/culture/141948-dla-mene-vijna-e-vazlivou-castinou-nasogo-butta-intervu-z-tamarou-goriha-zerna/. – Назва з екрану.

Письменницькі будні війни: розмова з українською письменницею Тамарою Горіха Зерня [Електронний ресурс] / Марія Соловйова // Вечірній Київ [сайт]. – Режим доступу: https://vechirniy.kyiv.ua/news/102629/. – Назва з екрану.

Тамара Горіха Зерня: інтерв’ю про жіночу підтримку, відвертість… [Електронний ресурс] / Розмовляла Вікторія Шарапенко // Укрінформ [сайт]. – Режим доступу: https://ukrainky.com.ua/chasto-same-zhinka-zhinku-ryatuye-tamara-goriha-zernya-pro-zhinochu-pidtrymku-vidvertist-sheptuhu-i-zaluzhnogo-na-vesilli-donky/. – Назва з екрану.

Тамара Горіха Зерня: «Ми торуємо шлях нашим донькам, хоч не завжди знаємо, куди йти» [Електронний ресурс] / Георгій-Григорій Пилипенко // Інтерв’ю з України [сайт]. – Режим доступу: https://gazeta.ua/articles/people-and-things-journal/_mi-toruyemo-shlyah-nashim-donkam-hoch-ne-zavzhdi-znayemo-kudi-jti/1173637. – Назва з екрану.

Тамара Горіха Зерня: «Щоб писати про війну, в тобі спочатку має щось перегоріти» [Електронний ресурс] / Розмовляла Олександра Іванюк // Українська літературна газета [сайт]. – Режим доступу: https://litgazeta.com.ua/interviews/tamara-horikha-zernia-shchob-pysaty-pro-zhakhittia-vijny-v-tobi-spochatku-maie-shchos-perehority/. – Назва з екрану.

До 250-річчя від дня народження Джейн Остін

 

16 грудня світ відзначає 250 років з дня народження Джейн Остін — однієї з найвідоміших письменниць англійської та світової літератури. Її романи стали класикою, що не старіє: у них і тонка іронія, і елегантна легкість, і проникливе дослідження людських характерів та суспільних звичаїв. Письменниця майстерно створювала історії про кохання, гідність, вибір і самоповагу, які досі захоплюють мільйони читачів.

 Її твори залишаються серед найбільш читаних романів світу. Джейн Остін стала однією з перших авторок, що з ніжністю і гостротою описала внутрішній світ жінки, її мрії, прагнення та свободу обирати власний шлях.

 Запрошуємо завітати до бібліотеки та поринути в атмосферу аристократичних бальних залів, дотепних діалогів і вічних сюжетів, створених Джейн Остін. Її книги — це справжня насолода для тих, хто любить класику, тонкий психологізм і глибоке розуміння людських взаємин.

 

8 грудня святкувала 45-річчя Ірена Карпа — українська письменниця, співачка, журналістка, телеведуча.

Її стиль — сміливий, вільний, гострий на слово, з тонким відчуттям абсурду й глибокою чутливістю. Ірена Карпа вміє поєднувати гумор, іронію та драму так, що її тексти лишаються у пам’яті надовго.

Творчість Ірени Карпи — це романи, збірки оповідань, публіцистика та дитяча література. Її книги — про свободу, самопізнання, любов і боротьбу за власну ідентичність.

У кожному тексті — непоступливість і щирість, з якими вона говорить про реальність без прикрас.

Твори Ірени Карпи у фонді Черкаської міської ЦБС

125-річчя від дня народження Катерини Білокур

Катерина Білокур — жінка, яка вміла "говорити" квітами. Її мистецтво стало одним із найяскравіших явищ української культури ХХ століття. Білокур створила неповторний світ живопису, сповнений дивовижної точності, любові до природи та філігранної майстерності. Її полотна вражають тим, як звичайні польові квіти під пензлем художниці набувають майже сакрального звучання, перетворюючись на справжні шедеври світового рівня.

Література про Катерину Білокур допомагає глибше відчути її шлях, внутрішню силу та творчу харизму. Це книги про подолання обмежень, про незламність жіночої душі та абсолютну відданість мистецтву. У багатьох виданнях можна знайти не тільки аналіз її робіт, а й спогади сучасників, листи самої художниці, репродукції картин та унікальні матеріали з архівів музеїв. Читачі відкриють для себе Білокур не лише як художницю, а й як людину — чутливу, глибоку, інтелігентну та надзвичайно сильну духом.

Авраменко, О. Білокур = Bilokur / Олеся Авраменко ; Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України. – Київ : Видавництво Горобець, 2021. – 168 с.

Видання присвячене 120-річчю від дня народження видатної української художниці Катерини Білокур.

Волинська, О. Я чую тебе. Сплетіння доль Катерини Білокур та Оксани Петрусенко : роман / Олена Волинська. – Київ : Віхола, 2024. – 352 с.

Цей роман – лірична історія життя двох видатних жінок: художниці Катерини Білокур і співачки Оксани Петрусенко.

Катерині не дозволяли вчитися й малювати, а вона не мислила себе без малюнка – сховавшись від усіх, розмальовувала химерними птахами вкрадене в мами полотно. Оксана в чотирнадцять мусила піти працювати, щоб утримувати маленького братика й усю сім’ю. Нелегкі перипетії життя були постійною перепоною їхній творчості.

Зрештою долі жінок переплелися. Майбутня художниця написала Оксані Петрусенко листа зі своїм малюнком – зламаною гілкою калини. Співачка була вражена поєднанням кольорів і відтінків, а ще болем, що струменів через зображення. Так у житті Катерини Білокур розпочався новий етап, що приведе її до слави.

Дробаха, О. Царство Катерини / Олександр Дробаха. – Київ : Смолоскип, 2011. – 30 с.

Жар-птах її творчості затріпоче перед твоїм зором, читачу... Тільки заглянь до Музею українського народного декоративного мистецтва у Києві, Яготинського чи Богданівського музеїв... Відблиск полисків від лету цього Жар-птаха у цій книжці! Вловити його? А він пурх! І вже за обрієм. Не журися, придивися. У твоїх руках веселкова пір’їнка – промінець його. Цієї миті, може, ти по-справжньому пізнаєш рідний край!

Кагарлицький, М. Квіти мої, діти : у таємниці життя і творчості Катерини Білокур проникаючи / Микола Кагарлицький. – Київ : Освіта України, 2017. – 116 с.

Документальна повість-есей про епістолярну спадщину художниц. Катерина Білокур листувалася з мистецтвознавцями, художниками. І її листи спростовують чимало подальших вигадок про народну художницю, розкривають справжню Білокур.

Катерина Білокур = Kateryna Bilokur : фотокнига ; авт. вступ. ст. Ніна Розсошинська, Олександр Федорук. – Київ : Спалах, 2001. – 128 с.

Видання знайомить із творчістю мисткині, з усіма її роботами, які зберігаються в Україні, – в Музеї-садибі Катерини Білокур у селі Богданівка, в Яготинській картинній галереї, Державному музеї українського народного декоративного мистецтва, Полтавському художньому музеї та ін.

Коляда, І. Катерина Білокур / Ігор Коляда, Олексій Шубер. – Харків : Фоліо, 2021. – 123 с.

Катерина Білокур – українська художниця, майстриня народного декоративного живопису, знана представниця "наївного мистецтва". У своїй творчості Катерина Білокур сягнула вершин успіху і прославила українське мистецтво на цілий світ.

Топська, Н. Зачарована квітами / Неллі Топська ; картини К. Білокур. – Київ : ТОВ "Книжкова база "Альфа", 2017. – 64 с.

Книга присвячена життю та творчості Катерини Білокур, яка стала відомою завдяки своїм дивовижним картинам із квітковими композиціями. У книзі описується, як художниця, маючи вроджений талант, мусила долати життєві труднощі, упередження та неприйняття, щоб відстояти своє право займатися мистецтвом. Незважаючи на всі випробування, вона не відмовилася від свого покликання і створила власний, феноменальний квітковий всесвіт, що захоплює своєю красою.

 

105 років із читачками — легендарному журналу «Жінка»!

Цьогоріч виповнюється 105 років із часу заснування журналу «Жінка» — одного з найстаріших і найшанованіших українських періодичних видань. Від 1920 року він супроводжує покоління українок, залишаючись дзеркалом свого часу, хранителем традицій і надійним порадником у щоденному житті.

Журнал «Жінка» завжди був не лише про моду чи побут — передусім він про інтелект, культуру, силу духу та щирість українського слова. Видання надихало і надихає українських жінок — берегинь, матерів, професіоналок — бути впевненими, освіченими, творчими.

Сьогодні «Жінка» — це поєднання традиції й сучасності, видання, що продовжує підтримувати українську родину, культуру і мову навіть у складні часи.

Вітаємо колектив редакції, авторів та всіх читачок зі святом! 
Нехай сторінки журналу і надалі наповнюються мудрістю, добром і любов’ю до людини та України.

Володимир Лис — письменник, який чує серцем Україну

     26 жовтня 2025 року святкує своє 75-річчя Володимир Савович Лис.

Один із найяскравіших сучасних прозаїків, майстер психологічного реалізму, журналіст і драматург, автор численних романів Володимир Лис здобув щиру любов і вдячність читачів.

Його проза відзначається тонким відчуттям психології людини, глибоким розумінням характерів і життєвих обставин. У кожному романі — долі, що випробовують серце, історії, що розповідають про боротьбу за гідність, любов, пам’ять і справедливість. Володимир Лис уміє показати звичайну людину у вирі великих подій, відкриваючи велич духовного світу українців.

Тематика його творчості охоплює як історичні події, так і сучасність, показуючи нерозривність поколінь, спадкоємність моральних цінностей і традицій. Його книги — це своєрідна енциклопедія українського життя, сповнена народної мудрості, поетичності й ніжності до рідної землі.

Романи Володимира Лиса неодноразово здобували літературні премії, а деякі з них стали основою для театральних постановок та екранізацій. Його слово живе, промовляє до серця й надихає, залишаючи слід у душі кожного читача.

175-річчя від дня народження класика французької літератури Гі де Мопассана

 

«Я увійшов в літературу наче метеор і залишу її неначе блискавиця»

Гі де Мопассан

Гі де Мопассан (Анрі-Рене-Альбер-Гі де Мопассан) — класик французької літератури та один із найвпливовіших письменників свого часу — народився 5 серпня 1850 року. Його ім’я стало символом майстерності короткої прози, а вплив на подальших митців — беззаперечний.

Мопассан справедливо вважається одним із основоположників сучасної новели. Його техніка розповіді надихнула таких майстрів, як О. Генрі, Сомерсет Моем. Його творчість високо цінував Фрідріх Ніцше.

Письменник вирізнявся унікальним стилем, психологічною глибиною й тонким реалізмом. Завдяки своєму літературному хисту він залишив по собі понад 300 оповідань, а також романи, повісті й публіцистику. Серед найвідоміших творів — «Пампушка», «Милий друг», «Життя», «На воді», «Намисто».

Перші переклади українською мовою з’явилися наприкінці ХІХ ст. Серед перекладачів Мопассана українською були видатні мовознавці 1920–1930-х років, зокрема Валер'ян Підмогильний, Михайло Качеровський, Михайло Дейнар, Петро Чикаленко.

Особливої уваги заслуговує перекладацька діяльність Валер’яна Підмогильного — видатного українського письменника і знавця французької літератури. Саме він став ініціатором, редактором і перекладачем 10-томного видання творів Мопассана. Його переклади вважаються зразком мовної майстерності, залишаючись актуальними і сьогодні.

Класика Мопассана доступна для читачів у нашій бібліотеці. Запрошуємо вас долучитися до скарбниці світової літератури!

 8 червня 2025 року художнику і поету Ігорю Забудському виповнилось би 65 років.

З нагоди цієї визначної дати пропонуємо вам рекоменаційний список

Малюнки долі Ігоря Забудського

 

Цього року виповнюється 60 років з часу виходу з друку збірки Симоненка «Вино з троянд» (1965).

13 червня виповнюється 40 років Артему Чеху (справжнє ім’я – Артем Олександрович Чередник) – письменник, військовослужбовець ЗСУ.

Корифей української сцени

«Артист, художник з голови до ніг

Він сміхом потрясав притихлу залу,

Скорботою будив юрбу опалу

І слово, як алмаз, беріг»

        (М. Т. Рильський)

У 2025 році українська культурна спільнота відзначає 185 років із дня народження видатного діяча — Марка Лукича Кропивницького (1840–1910).

Кропивницький був не лише театральним діячем, геніальним режисером та актором, а ще й видатним драматургом, письменником, антрепренером, диригентом, співаком, композитором, – власне, він був талановитим у всьому, за що брався... У 1982 році ЮНЕСКО визнало трупу Марка Кропивницького першою професійною трупою в Україні, від якої почався відлік історії українського професійного театру.

Марко Кропивницький створив понад 40 п’єс, серед яких найвідоміші — «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Глитай, або ж Павук», «По ревізії», «Олеся». Він писав як драми, так і комедії, майстерно відображаючи життя українського села, стосунки між людьми, боротьбу добра і зла.

Література про життя та творчість митця

Коломієць Ростислав Григорович. Марко Кропивницький. – Харків : Фоліо, 2019. – 119 с.

Це біографічне видання про фундатора українського професійного театру Марка Кропивницького (1840-1910). Марко Кропивницький  був надзвичайно обдарованою людиною, створив понад 40 п’єс, заснував перший національний професійний театр на теренах Східної України (уславлений Театр корифеїв), виховав покоління українських акторів-професіоналів. Його акторське обдарування (Марко Кропивницький зіграв більше 500 ролей) доповнювалося прекрасним голосом широкого діапазону (від тенора до високого басу). Крім того, Марко Лукич Кропивницький був автором музики до багатьох своїх п’єс, розумівся на образотворчому мистецтві (це дозволяло йому керувати створенням декорацій), був тонким і спостережливим психологом, що виразно проявлялося в його режисерській практиці. 

Спогади про Марка Кропивницького : зб. / упоряд.: П. П. Перепелиця, В. П. Ярош. – Київ : Мистецтво, 1990. – 216 с.

До збірки увійшли спогади сучасників – діячів української сцени і шанувальників драматичного мистецтва – про життя видатного українського актора, драматурга і організатора театральної справи Марка Лукича Кропивницького (1840-1910). 

Театр Марка Кропивницького: минуле і сучасне [Образотворчий матеріал]: альб. / авт. - упоряд. В. П. Шурапов. – Кіровоград: ПВЦ «Мавік», 2004. – 224 с.: іл.

В альбомі розміщено документи, фотографії. ілюстрації, уривки з художніх та публіцистичних творів, а також листів засновника Театру корифеїв, видатного діяча українського театру М. Л. Кропивницького, його учнів та послідовників, відомих літературознавців та мистецтвознавців, театральних діячів, визначених письменників і послідовників, інші матеріали, що свідчать про творчий шлях Театру корифеїв  та його послідовників-нащадків – від дня заснування до сьогодення. Наголошується, що Театр корифеїв, народжений у Єлисаветграді, є одним із найяскравіших виявів потужного духу української нації, її незнищенності, «золотим фондом» культури народу, основою фундаменту національного сценічного мистецтва, запорукою його подальшого розвитку. 

Топська Неллі. Батько українського театру / Неллі Топська. – Київ : ТОВ «Книжкова база «Альфа», 2017. – 64 с.

 Книга розповідає про життя Марка Кропивницького – видатного драматурга і режисера, засновника та очільника театральних труп, композитора, музиканта, поета, актора. Його називають «батьком українського театру», це визначення повною мірою розкриває багатогранну натуру Творця і Людини. Мистецький шлях Марка Кропивницького є взірцем високого професіоналізму, громадянського подвигу і самовідданого служіння національному культурному відродженню.

30 березня виповнюється 125 років від дня народження українського письменника доби Розстріляного відродження Леся Гомона (Олександр Дмитрович Королевич ) (1900-1958).

Лесь Гомін – письменник, фольклорист, журналіст – народився 30 березня 1900 року в Черкасах. Закінчивши черкаську гімназію, навчався у Київському інституті народної освіти. У 1924 році повернувся до Черкас, почав працювати в окружній газеті «Радянська думка». Він очолював філію «Гарту». 1935 року Гомін був репресований. Повністю реабілітований 1958 року. У післявоєнний час письменник працював у Ніжинському педінституті. Помер Лесь Гомін 16 січня 1958 року у Черкасах, тут же похований.

Найвідоміший твір Леся Гомона «Голгофа» було підготовлено до видання ще в 1934 році Держлітвидавом України, він частково друкувався в літературно-художньому журналі "Металеві дні". Проте окремою книгою роман побачив світ тільки 1959 року, коли письменника вже не було серед живих і коли, як писала у спогадах дружина, «було відновлено добре ім’я письменника». Роман «Голгофа» витримав кілька видань і набув широкої популярності серед читачів.

Його перу належать збірки оповідань «Контрольні цифри», повісті «Велетень з хворим серцем», п'єси «Маски», романи «Голгофа» та «Люди», останні вийшли після смерті автора.

 ***

Гомін, Л. Голгофа: роман /Л. Гомін. – К.: Дніпро, 1990. – 320 с.

Гомін, Л. Голгофа. Люди: романи /Л. Гомін. – К.: Дніпро, 1975. – 549 с.

 ***

Мазуренко, О. Голгофа автора «Голгофи» /О. Мазуренко //Реабілітовані історією. Черкаська область. – Черкаси, 2006. – Кн. 5. – С. 281 – 283.

Гомін Лесь (Королевич О.Д.): [укр. письм. , уродженець м. Черкас] //Провідники духовності в Україні: довід. /за ред. І.Ф. Кураса. – К., 2003. – С. 197 – 198.

Поліщук, В.Т. Лесь Гомін – письменник і вчений //Поліщук В.Т. Вінок лавровий, вінок терновий. – Черкаси, 2000. – С. 82 – 84.

 28 березня виповнюється 100 років з дня народження великого українського співака, Героя України Дмитра Гнатюка.

Два кольори Дмитра Гнатюка

 13 березня виповнюється 65 років Юрію Ігоровичу Андруховичу (1960) - українському поету, прозаїку, перекладачу.

З прозових творів Ю. Андруховича найпершим був опублікований цикл армійських оповідань «Зліва, де серце» у 1989 р. Це майже фактографія служби автора у війську. 1991 р. побачило світ оповідання «Самійло з Немирова, прекрасний розбишака». Потім з-під пера Ю. Андруховича вийшли романи «Рекреація» (1992), «Московіада» (1993), «Перверзія» (1996), «Дванадцять обручів» (2003), «Таємниця» (2007), «Лексикон інтимних міст» (2011), «Коханці юстиції» (2017). Він – редактор проєкту та укладач хрестоматійного частини "Малої української енциклопедії актуальної літератури" (МУЕАЛ).

Його твори перекладено і видано польською, англійською, німецькою, російською, угорською, фінською, шведською, чеською мовами та есперанто. За мотивами оповідань письменника знято кінофільми, роману «Перверзія» поставлено виставу (2007). Автор брав участь у постановці п’єси і сам зіграв одну з ролей. Вірші Юрія Андруховича покладені на музику рок-групами «Плач Єремії», «Мертвий півень» та іншими.

Ю. Андрухович є автором перекладів з англійської (зокрема, 5-го українського перекладу шекспірівського «Гамлета» і «Ромео та Джульєтти», американської поезії 1950-1960 рр.), польської, німецької.

В 2021 році Андрухович став автором радіодиктанту національної єдності, прочитавши уривок зі свого нового роману.

Юрій Андрухович

100-річчя від дня народження письменника-фантаста Гаррі Гаррісона

 

12 березня 1925 року в Стемфорді, штат Коннектикут, народився відомий американський та ірландський письменник-фантаст, редактор, художник-ілюстратор Гаррі Гаррісон (справжнє ім’я Генрі Максвелл Демпсі).

Пік творчості автора припав на другу половину XX століття. Практично всі його розповіді  написані в жанрі наукової фантастики. В цілому на рахунку письменника більше 50 прозових творів, багато з яких були відзначені престижними літературними преміями.

Перед тим як зайнятися літературним ремеслом, Гаррі Гаррісон багато подорожував по світу – встиг побувати в Італії, Великобританії, Мексиці і на Кіпрі. Отримані враження послужили основою для створення безлічі фантастичних світів, які згодом принесли письменникові світову популярність.

Широку популярність письменникові приніс унікальний цикл фантастичних творів «Сталевий щур», головним героєм яких є Джим Ді Гріз – шахрай, який отримав прізвисько «Джим Сталевий щур».

 Гаррісон, Гаррі. Народження Сталевого Щура : роман / Гаррі Гаррісон ; [пер. з англ. В. Зенгви]. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2020. – 286 с.

Гаррісон, Гаррі. Сталевий Щур : роман / Гаррі Гаррісон ; [пер. з англ. О. Малої]. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2021. – 237 с. 21.

Гаррісон, Гаррі. Сталевий Щур іде до армії : роман / Гаррі Гаррісон ; [пер. з англ. М. Пухлій]. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2020. – 317 с.

 Вітаємо з ювілеєм чудову жінку, талановиту письменницю! Бажаємо натхнення, міцного здоров'я, нових творчих звершень!

7 березня святкує своє 65-річчя Світлана Олегівна Талан – одна з найпопулярніших українських письменниць сьогодення, член Національної спілки письменників України, авторка багатьох творів, відомих в Україні та за її межами. Її твори користуються великою популярністю серед читачів. У незалежному опитуванні романи письменниці «Коли ти поруч», «Розколоте небо» та «Оголений нерв» увійшли до 30 кращих творів останнього десятиліття.

Запрошуємо всіх поціновувачів творчості письменниці завітати до нашої бібліотеки!

 

Михайлу Вербицькому 4 березня виповнюється 210 років.

Сьогодні ми вшановуємо пам’ять видатного композитора, чиє ім’я назавжди вписане в історію української культури та державності.