Іван Миколайчук – душа українського кіно

 15 червня виповнилось 85 років від дня народження видатного українського кіноактора, кінорежисера, сценариста, заслуженого артиста України — Іван Миколайчук.

Його ім’я назавжди вписане в історію української культури як символ таланту, творчої свободи та відданості рідному народові. За своє життя Іван Миколайчук створив десятки яскравих образів, які стали справжньою окрасою українського кінематографа.

Світову славу митцеві принесла роль Івана Палійчука у фільмі «Тіні забутих предків» режисера Сергій Параджанов. Його неповторна гра, щирість і глибоке відчуття народного характеру зробили стрічку шедевром світового кіно.

Іван Миколайчук був не лише талановитим актором, а й сценаристом та режисером. Його творчість пронизана любов’ю до України, її історії, традицій та духовних цінностей. Серед найвідоміших робіт митця — фільми Білий птах з чорною ознакою, Пропала грамота, Вавилон ХХ та багато інших.

Минуло багато років, але творчий спадок Івана Миколайчука продовжує надихати нові покоління українців, нагадуючи про силу національної культури та невичерпний талант українського народу.

Запрошуємо до бібліотеки ознайомитися з книгами, статтями та матеріалами про життя і творчість великого митця, який став легендою українського кіно.

***

Брюховецька, Л. Іван Миколайчук / Лариса Брюховецька. – Київ : КМ Академія : Кіно-Театр,  2004. – 270 с.

Ця книжка – перший документальний життєпис українського кіноактора, сценариста і режисера Івана Миколайчука (1941–1987). У ній простежується його творчість у хронологічній послідовності, дається аналіз його акторських, сценарних та режисерських робіт.

Джерелом для книжки стали свідчення преси, починаючи з 1964 року, спеціальна література, матеріали з Чернівецького краєзнавчого музею, друковані та усні розповіді й спогади людей, які з ним працювали, критичні статті та рецензії, а також дослідження творчості митця самого автора книги. Вибудувана за етапами його творчості й видами кінематографічної діяльності, та маючи інформативно-аналітичний характер, книжка подає велику кількість фактів, окреслює мистецький контекст, розкриває причини переслідувань митця владою, визначає його внесок в мистецтво кіно.

Гаррієт Бічер-Стоу: жінка, яка змінила світ силою слова

14 червня 1811 року народилася Гаррієт Бічер Стоу — видатна американська письменниця, громадська діячка та одна з найвідоміших борчинь проти рабства.

Її ім’я увійшло в історію світової літератури завдяки роману «Хатина дядька Тома», який став справжнім літературним явищем XIX століття. Книга не лише здобула величезну популярність серед читачів, а й привернула увагу суспільства до жорстокості рабовласницької системи у Сполучених Штатах Америки.

«Хатина дядька Тома» — один з найперших в американській літературі соціальних романів реалістичного спрямування. У ньому правдиво та майстерно відображено життя негрів-рабів, драматизм доль невільників. Факти реальної дійсності обумовили силу емоційного впливу книжки на читачів.

Гаррієт Бічер Стоу вірила, що література здатна впливати на громадську думку та змінювати світ на краще. Її твори порушували важливі моральні та соціальні питання, закликали до співчуття, справедливості та поваги до людської гідності.

Письменниця стала символом громадянської мужності та прикладом того, як слово може бути потужною зброєю у боротьбі за права людини. Її творчість і сьогодні залишається актуальною, нагадуючи про важливість свободи, рівності та гуманізму.

Для пошуку творів письменниці радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки.

Всеукраїнський день краєзнавства — свято пам’яті, історії та любові до рідного краю

Всеукраїнський день краєзнавства (28 травня) — це свято всіх, хто досліджує історію рідної землі, зберігає культурну спадщину, народні традиції та передає майбутнім поколінням пам’ять про минуле.

Краєзнавство допомагає нам краще пізнати свій край: його історію, природу, архітектурні пам’ятки, видатних людей, звичаї та культурні надбання. Саме через любов до малої батьківщини формується повага до історії всієї України.

Бібліотеки, музеї, архіви та краєзнавці щодня здійснюють надзвичайно важливу справу — збирають, досліджують і популяризують матеріали про рідний край, зберігаючи безцінні свідчення часу.

Краєзнавча література — це особлива частина бібліотечних фондів. Вона відкриває читачам сторінки минулого міст і сіл, знайомить із видатними земляками, історичними подіями, народними ремеслами та культурними традиціями.

Особливу цінність мають:

• краєзнавчі нариси й дослідження;

• літописи населених пунктів;

• спогади очевидців історичних подій;

• фотоархіви та документальні видання;

• бібліографічні покажчики й тематичні добірки.

Любов до рідного краю починається з пізнання його історії. Саме тому краєзнавство є важливою складовою національної пам’яті та культурної спадщини.

Запрошуємо читачів відкривати для себе історію рідного краю через книги, архівні матеріали та краєзнавчі видання!

🕵️ 22 травня — 167 років від дня народження Артура Конан Дойла

Сьогодні світова літературна спільнота вшановує пам’ять видатного письменника, майстра детективного жанру.

Ім’я Артура Конан Дойла назавжди увійшло в історію літератури завдяки створенню одного з найвідоміших літературних персонажів усіх часів — Шерлока Голмса (Холмса). Його блискучий розум, увага до деталей та здатність розкривати найзаплутаніші справи й сьогодні захоплюють мільйони читачів у всьому світі.

Письменник був не лише автором детективів. У його творчому доробку — історичні романи, науково-фантастичні твори, пригодницька література, публіцистика та поезія.

Цікаво, що за фахом Конан Дойл був лікарем, а прототипом дедуктивного методу Шерлока Голмса став один із його викладачів медицини, який вражав студентів здатністю робити точні висновки на основі найдрібніших спостережень.

Твори Артура Конан Дойла залишаються популярними вже понад століття, надихаючи нові покоління читачів, письменників, режисерів та дослідників детективного жанру.

***

Дойль, Артур Конан. Пригоди Шерлока Холмса : [в 4 т.] / Артур Конан Дойль ; пер. з англ. Володимир Панченко. – К. : Веселка ; Тернопіль : Навч. кн. – Богдан, 2010. Т. 1 : Етюд у багряних тонах : повість ; Знак чотирьох : повість ; Пригоди Шерлока Холмса : цикл оповідань, 2010. – 409, [2] с. : іл.

Дойль, Артур Конан. Пригоди Шерлока Холмса : [в 4 т.] / Артур Конан Дойль ; пер. з англ. Володимир Панченко. – К. : Веселка ; Тернопіль : Навч. кн. – Богдан, 2010. Т. 2 : Спогади про Шерлока Холмса : цикл оповідань ; Собака Баскервілів : повість, 2010. – 332, [2] с. : іл.

Дойль, Артур Конан. Пригоди Шерлока Холмса : [в 4 т.] / Артур Конан Дойль ; пер. з англ. Володимир Панченко. – К. : Веселка ; Тернопіль : Навч. кн. – Богдан, 2010. Т. 3 : Повернення Шерлока Холмса : цикл оповідань ; Його останній уклін : цикл оповідань, 2010. – 373, [2] с. : іл.

Дойль, Артур Конан. Пригоди Шерлока Холмса : [в 4 т.] / Артур Конан Дойль ; пер. з англ. Володимир Панченко. – К. : Веселка ; Тернопіль : Навч. кн. – Богдан, 2010. Т. 4 : Долина жаху : повість ; Архів Шерлока Холмса : цикл оповідань, 2010. – 316, [2] с. : іл.

Дойл, Артур Конан. Шерлок Голмс : [повне вид. : у 2 т.] / Артур Конан Дойл ; пер. з англ. Володимира Панченка. – Вид. 6-те. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2022-. Т. 1 : 2022. – 765, [2] с. : іл., портр.

Дойл, Артур Конан. Шерлок Голмс : [повне вид. : у 2 т.] / Артур Конан Дойл ; пер. з англ. Володимира Панченка. – Вид. 5-те. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2021. Т. 1 : 2021. – 765, [2] с.

Дойль, Артур Конан. Загублений світ : роман : пер. з англ. – К. : Школа, 2008. – 247, [2] с. : іл.

Дойл, Артур Конан. Знак чотирьох : [повість] / Артур Конан Дойл ; пер. з англ. Миколи Дмитренка ; [з передм. Мартіна Фрімана]. – Київ : КМ-Букс, 2016. – 162, [1] с.

Дойл, Артур Конан. Його прощальний уклін : [детект. повісті] / Артур Конан Дойл ; [пер. з англ. Є. В. Тарнавського ; літ. ред. А. Р. Коник]. – Харків : Фоліо, 2018. – 153, [2] с.

Запрошуємо завітати до нашої бібліотеки та відкрити для себе захопливий світ загадок, пригод і блискучих розслідувань, створений неперевершеним майстром детективу!

🌺 Всесвітній день вишиванки

 

Щороку у травні в усьому світі відзначають День вишиванки — особливе свято, яке об’єднує покоління, зберігає традиції та нагадує про культурну спадщину.

Вишиванка — це не просто одяг. Це символ ідентичності, історичної пам’яті, любові до рідної землі та духовного зв’язку між минулим і сучасністю.

У кожному орнаменті, кольорі й стібку закладено глибокий зміст, побажання добра, здоров’я, миру й добробуту.

Для українців вишиванка є оберегом, який передавався з покоління в покоління. Вона відображає багатство народних традицій, особливості різних регіонів України та невичерпну творчу фантазію майстринь.

Багато книг присвячено історії української вишивки, символіці орнаментів та народним звичаям, сучасному прочитанню вишивки. Вони допомагають глибше пізнати культуру народу й відчути красу мистецтва.

Нехай кожна вишиванка – автентична, сучасна, стилізована - завжди буде символом миру, краси, гідності та незламності духу!

15 травня — Міжнародний день сім’ї

Щороку 15 травня світ відзначає Міжнародний день сім'ї — свято, яке нагадує про найважливіші цінності в житті кожної людини: любов, підтримку, взаєморозуміння та родинне тепло.

Сім’я — це наш перший світ. Саме в родині ми вчимося довіряти, співпереживати, поважати одне одного, берегти традиції та передавати з покоління в покоління духовні й культурні надбання.

У складні часи значення сім’ї стає особливо відчутним. Рідні люди дарують нам силу, натхнення і впевненість, допомагають долати труднощі та зберігати віру в майбутнє.

У літературі тема родини посідає особливе місце. На сторінках книг оживають історії про материнську любов, батьківську мудрість, дитячі спогади, сімейні традиції та силу родинних зв’язків.

Сьогодні пропонуємо до вашої уваги:

Теплі родинні історії : [зб. оповідань] / [упоряд. О. Поліщук]. – Київ : Брайт Стар Паблішинг, 2017. – 163 с. : іл. – (Теплі історії).

Сім'я... Мудре та надійне старше покоління. Кумедна й допитлива малеча. Наші дорогі мами і татусі, бабусі та дідусі, донечки й синочки. Рідний дім, навіть коли ми далеко від нього, дарує свої тепло та затишок, турботу і світлу тишу душевного відпочинку. Пам'ять дитинства, лагідне слово рідних, яке ми згадуємо, коли раптом стає важко й хочеться відігріти серце в тому безтурботному "колись було". Тонкий зв'язок між матір'ю та донькою, батьком і сином. Сила мудрості, гідності старших поколінь, що її даровано прийдешнім…

Усе це та чимало спонук для "своїх", особистих роздумів, спогадів, переживань читач знайде у збірці "Теплих історій", присвяченій родині, сім'ї – найближчому, найріднішому, сокровенному духовному й життєвому просторові.

Нехай у кожній родині панують злагода, довіра, добробут і любов. Бережімо найдорожче — тих, хто поруч.

13 травня 1849 року на Полтавщині народився Панас Мирний (справжнє ім’я — Панас Якович Рудченко) — видатний український прозаїк, драматург і громадський діяч, один із найяскравіших представників української реалістичної літератури.

Творчість Панаса Мирного стала важливою сторінкою в історії українського письменства. У своїх творах він правдиво змальовував життя українського селянства, соціальну несправедливість, моральні конфлікти та прагнення людини до гідного життя.

Найвідоміші твори письменника: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія», «Лихі люди», «Морозенко». 

Особливість творчості Панаса Мирного — глибокий психологізм, увага до внутрішнього світу героїв і прагнення осмислити складні суспільні процеси свого часу. Його твори й сьогодні вражають актуальністю, адже порушують вічні питання справедливості, людської гідності та морального вибору.

Запрошуємо до нашої бібліотеки, щоб перечитати твори Панаса Мирного та відкрити для себе багатство української класичної літератури.

***

15 ексклюзивних фактів про Панаса Мирного та нетиповий розбір його роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» [Електронний ресурс] // Нова Українська школа. – Режим доступу : https://nus.org.ua/articles/15-eksklyuzyvnyh-faktiv-pro-panasa-myrnogo-ta-netypovyj-rozbir-jogo-romanu-hiba-revut-voly-yak-yasla-povni. – Дата перегляду: 13.05.2026.

1849 – народився Панас Мирний, письменник, драматург [Електронний ресурс] // Український інститут національної пам'яті. – Режим доступу : https://www.uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/traven/13/1849-narodyvsya-panas-myrnyy-pysmennyk-dramaturg. – Дата перегляду: 13.05.2026.

Григоренко І. В. Панас Мирний у листах та спогадах сучасників : монографія / І. В. Григоренко ; М-во освіти і науки України, НАПН України. – Київ : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2013. – 202 с. : табл.

Ушкалов Л. В. Панас Мирний / Л. В. Ушкалов. – Харків : ПЕТ, 2012. – 120 с.

Ушкалов Л. Творча історія роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» / Л. Ушкалов // Слово і Час. – 2019. – № 5. – С. 3–14

Черкаська Г. Скромне щастя Панаса Мирного / Ганна Черкаська // Голос України. – 2017. – № 35 (23 лют.). – С. 11.

🌷 10 травня — День матері: читаємо про найдорожчу у світі людину

 В Україні 10 травня відзначають одне з найтепліших і найзворушливіших свят — День матері. Це особливий день подяки, любові й шани до тієї, чиє серце зігріває нас від народження, чия турбота супроводжує все життя.

Образ матері — один із найсвітліших у літературі.

🕯 8 травня — День пам’яті, мужності й шани

 

8 травня Україна вшановує День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Цей день нагадує нам про страшну ціну миру, про мільйони людських життів, зруйновані долі та трагедії, які принесла Друга світова війна.

Ми згадуємо всіх, хто боровся проти нацизму, висловлюємо повагу воїнам, учасникам визвольного руху, трудівникам тилу, жертвам окупації, депортацій, концтаборів і воєнних злочинів.

Українці зробили вагомий внесок у перемогу у Другій світовій війні. Мільйони наших співвітчизників воювали на фронтах, брали участь у русі опору, допомагали рятувати життя та наближали перемогу ціною неймовірних втрат і страждань.

Пам’ять про війну — це не лише сторінки підручників чи архівних документів. Це людські історії, біль родин, спогади поколінь і застереження для майбутнього.

Книги, спогади, документальні свідчення допомагають нам глибше усвідомити трагедію війни, зрозуміти цінність миру та людського життя.

Символом пам’яті сьогодні є червоний мак — знак скорботи, пам’яті та надії на мирне майбутнє.

Пам’ятаємо тих, хто загинув.

Вшановуємо тих, хто боровся.

Бережімо мир і людяність!

170 років від дня народження Зиґмунда Фройда

6 травня виповнюється 170 років від дня народження Зиґмунда Фройда — видатного австрійського лікаря, невролога, психіатра, засновника школи психоаналізу, чиє ім’я стало одним із найвідоміших в історії психології та медицини.

Народжений у 1856 році, Фройд увійшов в історію як дослідник людської психіки, який відкрив нові шляхи до розуміння внутрішнього світу людини. Його праці змінили уявлення про природу свідомого й несвідомого, про сни, емоції, переживання та приховані мотиви людської поведінки.

Саме Зиґмунд Фройд започаткував психоаналіз — метод дослідження й лікування, що ґрунтується на вивченні несвідомих процесів, внутрішніх конфліктів і переживань людини. Його ідеї суттєво вплинули не лише на психологію й психіатрію, а й на філософію, літературу, мистецтво та культуру ХХ століття.

Повне зібрання всіх книг Зиґмунда Фрейда становить 24 томи. Найвідоміші його твори: «Тлумачення сновидінь», «Вступ до психоаналізу», «Майбутнє однієї ілюзії» та «Психологія сексуальності».

Найвідоміші праці вченого:  «Тлумачення сновидінь», «Психопатологія повсякденного життя», «Я і Воно».

Праці Фройда й сьогодні викликають зацікавлення, дискусії та нові інтерпретації, а його постать залишається однією з найвпливовіших у світовій гуманітарній думці.

Спадщина Зиґмунда Фройда — це спроба зрозуміти людину глибше: її страхи, бажання, пам’ять і внутрішній світ.

***

Караменов, М. Психоаналiз i розвиток лiтератури : (до 145-рiччя вд дня народження З. Фрейда) / М. Караменов // Всесвiтня лiтература в навчальних закладах України. — 2001. — № 5. — С. 49-51.

Маркузе, Г. Структура інстинктів і суспільство : філософське дослідження вчення Зигмунда Фройда / Герберт Маркузе ; [пер. з нім. О. Юдіна]. — Київ : Ніка-Центр, 2010. — 248 с.

Муравйова, Н. Легенда і міф Зигмунда Фрейда : великий віденський психоаналітик вважав релігію загальнолюдським нав`язливим неврозом / Н. Муравйова // Людина і світ. — 2003. — № 12. — С. 20-24.

Сміт, Д. Думати, як Зиґмунд Фрейд / Деніел Сміт ; [пер. з англ. К. Козачук]. — Київ : КМ-Букс, 2019. — 206 с.

Тарадайко, С. Цар Давид і Зигмунд Фройд / С. Тарадайко // Філософська думка. — 2006. — № 1. — С. 131-136.

Яновський, М. Критичний розгляд деяких положень теорії З. Фрейда / Михайло Яновський // Соціальна психологія. — 2008. — № 2. — С. 16-25.

 Сонце — джерело світла, тепла й життя на Землі. Воно дарує енергію природі, визначає ритм життя всього живого та щодня нагадує нам про силу й гармонію навколишнього світу.

Всесвітній день Сонця (Sun Day) — це нагода замислитися над значенням сонячної енергії для людства, її роллю в природі та можливостями використання у сучасному світі.

Сонце — це не лише небесне світило, а й основа життя на планеті, джерело чистої та відновлюваної енергії, символ тепла, світла й відродження.

На сторінках книг можна знайти чимало цікавого про Сонце:

— наукові факти про його будову та вплив на Землю;

— дослідження про сонячну енергію та її використання;

— художні твори, у яких Сонце постає символом життя, надії й сили.

Центральна роль образу Сонця в українській літературі як символу життя, гармонії та звільнення.

«Сонячні кларнети» Павла Тичини: музика Всесвіту

Збірка, видана у 1918 році, стала справжнім «ренесансом української поезії». Образ «Сонячних кларнетів» у Тичини — це не просто метафора, а ціла філософська система:

Музика сонця: назва символізує «музику сонця» та авторське розуміння всесвітньої гармонії. Сонце тут виступає джерелом усього живого, символом радості та розквіту.

Вітаїзм та пантеїзм: твори збірки просякнуті філософією вітаїзму (життєствердження) та пантеїзму — обожнення природи, де божественне начало вбачається і в космосі, і в самій людині.

Синтез мистецтв: поет майстерно поєднує засоби музики, живопису та слова, створюючи «світлу ноту» збірки через пейзажну та любовну лірику.

«Сонячна машина» Володимира Винниченка: шлях до свободи

Цей твір став першим українським соціально-утопічним романом, який привернув увагу світової спільноти. Сонце тут набуває конкретного технологічного та символічного втілення.

Символ визволення: винахід інженера Рудольфа Штора — сонячна машина — символізує звільнення від усіх форм економічного, соціального та політичного гноблення. Вона пропонує людству незалежність від «хліба насущного» та фінансового рабства.

Сонце в літературі — це завжди сильний, могутній та справедливий образ. Цікаво, що саме 3 травня (сьогоднішня дата) у світі відзначається Всесвітній день Сонця, що ще раз нагадує про його важливість не лише для природи, а й для соціальних та культурних процесів.

 26 квітня 1986 року. Чорною та гіркою увійшла ця дата в історію людства. На благодатній землі українського Полісся, майже в центрі Європи сталася аварія, яку обґрунтовано вважають найбільшою в світі техногенною і екологічною катастрофою. Ось уже 40 років ця невигойна рана ятрить українську землю. Чорнобильський смерч забрав життя багатьох людей, завдає шкоди здоров’ю мільйонів українців. Наслідки чорнобильської трагедії ще сотні літ відчуватимуть на собі майбутні покоління.

***

Купрієнко, Ольга, Багірова Алла. Чорнобильська хроніка. Люди. Книга 1. – Харків: Фоліо, 2026. – 207 с.

«Чорнобильська хроніка. Люди» пропонує 16 імен та їхні історії. Люди розповідають про життя в мирній Прип’яті та події, що сталися з ними після катастрофи. Ці люди маловідомі, адже їхні професії звичайні: атомники, пожежники, медики, монтажники, оператори. Сьогодні вони є членами громадської організації «Промінь 5-2» — об’єднання учасників ліквідації аварії на ЧАЕС. Завдяки цій книзі спогади та голоси цих людей тепер закарбовані в історії України.

Біль і тривоги Чорнобиля. - К.: Вид-во «Київська правда», 2006. – 288 с.

Книга - колективна розповідь про найбільшу технологічну катастрофу в історії людства. Автори ,що були безпосередніми свідками і учасниками ліквідації аварії На ЧАЕС, діляться своїми спогадами про тривожні для України і всього світу дні весни і літа 1986-го, розмірковують над долями чорнобильців, болючими проблемами відчуженої тридцяти кілометрової зони і самої станції.

Плохій С. Чорнобиль: Історія ядерної катастрофи. - Харків: Фоліо, 2019. – 396 с.

У цій книзі автор стверджує, що славнозвісний тест турбінного двигуна був не просто випадковою помилкою, а катастрофа насправді була спричинена дефектом проєктування. Книга представляє не лише моторошну картину подій в апаратному залі, але й падіння радянської системи.

Сергій Плохій — один із дослідників історії України та провідних фахівців з історії Східної Європи, професор української історії та директор Українського наукового інституту в Гарвардському університеті у США.

У листопаді 2018-го ця книжка, видана англійською видавництвом Allen Lane, отримала премію Бейлі Гіффорда (Baillie Gifford Prize) - найпрестижнішу британську літературну відзнаку в жанрі нехудожньої літератури.

Яворівський В. Марія з полином у кінці століття. - Харків: Фоліо, 2016. - 203 с.

Володимир Яворівський – відомий український письменник, лауреат Шевченківської премії, голова комісії у справах Чорнобильської катастрофи при Президії Верховної Ради України. В романі катастрофа розкривається переважно через долю родини Мировичів, батьківська оселя якої була в селі Городища, розташованого за 20 км від атомної станції. Автор розповідає про драматичні події весни 1986 року в чорнобильській зоні, де він перебував.

Демський, Анатолій. Чорнобильський роман. – Київ : Саміт-Книга, 2021. – 368 с.

«Чорнобильський роман» Анатолія Демського — результат понад десяти років творчої роботи і десятиліть розмислів та досліджень. Автор перемежовує історію кохання і флірту глибокими екскурсами в історію Чорнобиля і не тільки. Йому важлива вдумлива розмова з читачем, якого не злякає детальний виклад обставин і формул.

Шкляр, Василь. Спів божої пташки. – Харків: КСД, 2021. – 288 с.

У годину зневіри і краху надій мусиш зупинитися в пошуках точки опертя. За день до Чорнобильської катастрофи він звільнився з роботи і став непідлеглим митцем. Та чи можна звільнитися від свого минулого? Втекти від втраченого кохання, самотності й фатальних життєвих обставин? На цьому шляху він зустрічає незвичайну жінку, здатну зцілити душу й повернути жагу до життя. Але жереб знову кидає той-таки фатум.

Головний бібліограф Н. Смаглій

         Що залишила по собі трагедія Чорнобиля?..

Тиху, занімілу Прип’ять…

Поламані людські долі…

І дату, що назавжди відгукується болем — 26 квітня.

Минув час. Життя триває. Але є рани, які не гояться. Вони живуть у пам’яті, передаються крізь покоління — тихим сумом, тривогою, вдячністю і скорботою водночас.

Книги про Чорнобиль — це не просто сторінки. Це голоси ліквідаторів, які йшли у невідомість заради інших. Це спогади тих, хто працював на енергоблоках і бачив трагедію на власні очі. Це долі звичайних людей, чиє життя назавжди поділилося на «до» і «після».

Кожен документальний і художній твір — мовчазний монумент пам’яті. У ньому — біль, мужність і правда про один із найстрашніших днів 1986 року.

Запрошуємо до нашої бібліотеки, щоб доторкнутися до цієї пам’яті через книги. Пам’ятаймо. Вшановуймо. Не забуваймо.

🕯 Світла пам’ять усім, кого торкнулася ця трагедія.

Катастрофа, закарбована у літературі

65 років від дня народження Андрія Куркова

23 квітня вшановуємо ювілей одного з найвідоміших сучасних українських письменників, чиї твори здобули міжнародне визнання та перекладені десятками мов світу.

Андрій Курков — автор інтелектуальної прози з тонким гумором, іронією та глибоким філософським підтекстом. Його книги вирізняються особливим стилем, де реальність переплітається з абсурдом, а звичайне життя постає у несподіваному світлі.

Серед найвідоміших творів письменника: «Пікнік на льоду», «Самсон і Надія», «Сірі бджоли».

Його творчість — це:

— проникливий погляд на сучасне суспільство;

— поєднання гумору й драматизму;

— глибоке осмислення людської самотності, свободи та вибору.

Книги Андрія Куркова читають у всьому світі, адже вони відкривають Україну через живі історії, емоції та долі людей.

Великдень — свято світла, віри та відродження

     

    Великдень — одне з найсвітліших і найочікуваніших свят, що символізує перемогу життя над смертю, добра над темрявою, віри над сумнівами. Це час духовного очищення, надії та єднання родини.

Традиції Великодня передаються з покоління в покоління:

• розпис писанок — як символ життя і безкінечності;

• випікання запашних пасок;

• освячення великоднього кошика;

• щирі зустрічі в родинному колі.

Великдень має глибоке коріння в українській культурі та обрядовості. У книгах і періодичних виданнях можна знайти безліч цікавих фактів, легенд і традицій, що розкривають багатство цього свята.

Запрошуємо до нашої бібліотеки — тут ви зможете ознайомитися з виданнями про народні звичаї, великодні обряди та символіку, а також знайти натхнення для створення власних святкових традицій.

Нехай Великдень принесе у ваш дім мир, тепло, любов і віру в краще!

Христос Воскрес!

До 65-річчя від дня народження Марини Гримич — яскравої постаті сучасного українського літературного та наукового простору

Марина Гримич — відома українська письменниця, авторка понад 20 різножанрових романів, доктор історичних наук, кандидат філологічних наук, професорка, а також директорка видавництва Дуліби.

Свій творчий шлях письменниця розпочинала як перекладачка зі словенської, сербохорватської та македонської мов, публікуючи поетичні добірки у відомих літературних журналах. Як науковиця, вона здійснила ґрунтовні дослідження української діаспори, зокрема в Канаді та Бразилії, поєднуючи наукову глибину з живим інтересом до людських історій.

У її творчому доробку — романи, повісті, монографії, що вражають історичною достовірністю, витонченою українською мовою та тонким гумором. Авторка вільно працює в різних жанрах: від іронії та комедії до містичного детективу й історичного роману, часто використовуючи елементи фольклору. Деякі твори виходили під псевдонімом Люба Клименко.

Коронація слова тричі відзначала письменницю серед лауреатів, а її книги перекладені багатьма мовами світу, що свідчить про міжнародне визнання.

Творчість Марини Гримич — це захопливі історії людей і міст, цілих епох, у яких поєднуються наукова точність і художня майстерність.

З нагоди ювілею письменниці представляємо до вашої уваги рекомендаційний список  «Грані творчості» (Вип. 1, 2) та запрошуємо до нашої бібліотеки відкрити для себе багатогранний світ її творів!

Грані творчості

Грані творчості

 1 квітня — день, коли навіть найсерйозніші сторінки життя можуть усміхнути.

День сміху — це чудова нагода згадати, що гумор є невід’ємною частиною культури, літератури й нашого щоденного життя.

Від народних жартів і анекдотів до витончених сатиричних творів — сміх завжди допомагав людям долати труднощі, дивитися на світ під іншим кутом і знаходити світло навіть у найпохмуріші часи. Українська література також багата на дотепні й іронічні твори.

Цей день нагадує: книга може не лише навчати чи зворушувати, а й щиро веселити. Тож не забудьте сьогодні відкрити сторінки з гумором — і подарувати собі гарний настрій!

Усміхайтеся, жартуйте та діліться позитивом — адже сміх об’єднує!

Театр — особливий і прекрасний світ, у якому все незвичайне

27 березня — Міжнародний день театру. Цього дня своє професійне свято відзначають працівники театру — актори, режисери, драматурги, художники сцени — та мільйони шанувальників театрального мистецтва у всьому світі.

Щиро вітаємо всіх, хто творить театр і живе ним!

Бажаємо невичерпного натхнення, гучних прем’єр, вдячних глядачів і нових творчих звершень!

В історії українського театру є події, що стали знаковими.
Так, у 1882 році на сцені міського театру Марко Кропивницький поставив «Наталка Полтавка» Іван Котляревський за участю Марія Заньковецька у ролі Наталки. Саме з цього моменту розпочалася історія українського професійного театру.

У книгах, які пропонує бібліотека, ви знайдете: розповіді про видатних діячів театру, історію становлення української сцени, цікаві факти про розвиток театрального мистецтва.

Театр — це місце, де оживає слово, де емоції стають відчутними, а кожна вистава — це новий світ, створений для глядача.

Відкриваймо для себе театр через книгу!

22 березня — Всесвітній день водних ресурсів

 «Вода! В тебе немає ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе неможливо описати… Мало сказати, що ти необхідна для життя: ти – саме життя… Ти найбільше багатство в світі»

Антуан де Сент-Екзюпері

Вода — це основа життя. Вона формує екосистеми, підтримує здоров’я людини, забезпечує розвиток суспільства. Та попри свою життєдайну силу, водні ресурси Землі потребують нашого захисту та відповідального ставлення.

Саме сьогодні ми згадуємо про важливість збереження води, адже:

— лише незначна частина води на планеті є придатною для пиття;

— забруднення водойм загрожує природі та здоров’ю людей;

— зміни клімату впливають на доступ до водних ресурсів.

Закликаємо всіх пам’ятати про цінність цього скарбу! Дуже важливо виховувати любов до природи й бережливе ставлення до довкілля з самого малечку. Книги чудово допоможуть впоратись із цим завданням!

Чому вода важлива для всього живого? Які є агрегатні стани води? Як відбувається кругообіг води у природі і чому важливо берегти водні ресурси Землі? Скільки води у вашому організмі, а скільки її в різних продуктах?

Чому річки, моря, океани і льодовики — важливі для збереження водних ресурсів? Як використовують енергію води та як можна дбати про воду вже зараз? Зрештою, на скільки ще вистачить питної води людству і чи є вона на Марсі?

Книга Анни Сковронської «Вода» дає відповіді на всі питання.

Поетичне слово, що звучить крізь час: Ліна Костенко

19 березня Ліні Василівні Костенко виповнюється 96 років. Завдяки її творчості поезію полюбили мільйони. 

З Днем народження, Ліно Василівно! Многая літа! І хай збувається Ваше пророче: «І хто б там що кому не говорив, а згине зло і правда переможе!»

Серед голосів української літератури її слово — особливе: чесне, глибоке, безкомпромісне. Поезія Ліни Костенко — це не лише рими й образи, це — думка, що формує свідомість, це — емоція, що торкається серця.

Її вірші пронизані любов’ю до України, болем за її долю, вірою в людину та силу духу. Вона говорить про вічне — кохання, час, пам’ять, відповідальність — і водночас залишається надзвичайно сучасною.

Поезія Ліни Костенко — це простір, де кожен знаходить щось своє: хтось — відповіді, хтось — натхнення, а хтось — силу рухатися далі.  Її слова давно стали крилатими.

Запрошуємо до нашої бібліотеки! Для пошуку видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки.

Відкриваймо для себе глибину слова.

Повертаймося до поезії, яка вчить мислити й відчувати!

Костенко Л. Сніг у Флоренції. - К., 2025. - 160 с.

Це історія про митця, який виміняв спокій на славу, але так і не зміг забути себе справжнього.