🕯 8 травня — День пам’яті, мужності й шани

 

8 травня Україна вшановує День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Цей день нагадує нам про страшну ціну миру, про мільйони людських життів, зруйновані долі та трагедії, які принесла Друга світова війна.

Ми згадуємо всіх, хто боровся проти нацизму, висловлюємо повагу воїнам, учасникам визвольного руху, трудівникам тилу, жертвам окупації, депортацій, концтаборів і воєнних злочинів.

Українці зробили вагомий внесок у перемогу у Другій світовій війні. Мільйони наших співвітчизників воювали на фронтах, брали участь у русі опору, допомагали рятувати життя та наближали перемогу ціною неймовірних втрат і страждань.

Пам’ять про війну — це не лише сторінки підручників чи архівних документів. Це людські історії, біль родин, спогади поколінь і застереження для майбутнього.

Книги, спогади, документальні свідчення допомагають нам глибше усвідомити трагедію війни, зрозуміти цінність миру та людського життя.

Символом пам’яті сьогодні є червоний мак — знак скорботи, пам’яті та надії на мирне майбутнє.

Пам’ятаємо тих, хто загинув.

Вшановуємо тих, хто боровся.

Бережімо мир і людяність!

🌷 10 травня — День матері: читаємо про найдорожчу у світі людину

 В Україні 10 травня відзначають одне з найтепліших і найзворушливіших свят — День матері. Це особливий день подяки, любові й шани до тієї, чиє серце зігріває нас від народження, чия турбота супроводжує все життя.

Образ матері — один із найсвітліших у літературі.

170 років від дня народження Зиґмунда Фройда

6 травня виповнюється 170 років від дня народження Зиґмунда Фройда — видатного австрійського лікаря, невролога, психіатра, засновника школи психоаналізу, чиє ім’я стало одним із найвідоміших в історії психології та медицини.

Народжений у 1856 році, Фройд увійшов в історію як дослідник людської психіки, який відкрив нові шляхи до розуміння внутрішнього світу людини. Його праці змінили уявлення про природу свідомого й несвідомого, про сни, емоції, переживання та приховані мотиви людської поведінки.

Саме Зиґмунд Фройд започаткував психоаналіз — метод дослідження й лікування, що ґрунтується на вивченні несвідомих процесів, внутрішніх конфліктів і переживань людини. Його ідеї суттєво вплинули не лише на психологію й психіатрію, а й на філософію, літературу, мистецтво та культуру ХХ століття.

Повне зібрання всіх книг Зиґмунда Фрейда становить 24 томи. Найвідоміші його твори: «Тлумачення сновидінь», «Вступ до психоаналізу», «Майбутнє однієї ілюзії» та «Психологія сексуальності».

Найвідоміші праці вченого:  «Тлумачення сновидінь», «Психопатологія повсякденного життя», «Я і Воно».

Праці Фройда й сьогодні викликають зацікавлення, дискусії та нові інтерпретації, а його постать залишається однією з найвпливовіших у світовій гуманітарній думці.

Спадщина Зиґмунда Фройда — це спроба зрозуміти людину глибше: її страхи, бажання, пам’ять і внутрішній світ.

***

Караменов, М. Психоаналiз i розвиток лiтератури : (до 145-рiччя вд дня народження З. Фрейда) / М. Караменов // Всесвiтня лiтература в навчальних закладах України. — 2001. — № 5. — С. 49-51.

Маркузе, Г. Структура інстинктів і суспільство : філософське дослідження вчення Зигмунда Фройда / Герберт Маркузе ; [пер. з нім. О. Юдіна]. — Київ : Ніка-Центр, 2010. — 248 с.

Муравйова, Н. Легенда і міф Зигмунда Фрейда : великий віденський психоаналітик вважав релігію загальнолюдським нав`язливим неврозом / Н. Муравйова // Людина і світ. — 2003. — № 12. — С. 20-24.

Сміт, Д. Думати, як Зиґмунд Фрейд / Деніел Сміт ; [пер. з англ. К. Козачук]. — Київ : КМ-Букс, 2019. — 206 с.

Тарадайко, С. Цар Давид і Зигмунд Фройд / С. Тарадайко // Філософська думка. — 2006. — № 1. — С. 131-136.

Яновський, М. Критичний розгляд деяких положень теорії З. Фрейда / Михайло Яновський // Соціальна психологія. — 2008. — № 2. — С. 16-25.

 Сонце — джерело світла, тепла й життя на Землі. Воно дарує енергію природі, визначає ритм життя всього живого та щодня нагадує нам про силу й гармонію навколишнього світу.

Всесвітній день Сонця (Sun Day) — це нагода замислитися над значенням сонячної енергії для людства, її роллю в природі та можливостями використання у сучасному світі.

Сонце — це не лише небесне світило, а й основа життя на планеті, джерело чистої та відновлюваної енергії, символ тепла, світла й відродження.

На сторінках книг можна знайти чимало цікавого про Сонце:

— наукові факти про його будову та вплив на Землю;

— дослідження про сонячну енергію та її використання;

— художні твори, у яких Сонце постає символом життя, надії й сили.

Центральна роль образу Сонця в українській літературі як символу життя, гармонії та звільнення.

«Сонячні кларнети» Павла Тичини: музика Всесвіту

Збірка, видана у 1918 році, стала справжнім «ренесансом української поезії». Образ «Сонячних кларнетів» у Тичини — це не просто метафора, а ціла філософська система:

Музика сонця: назва символізує «музику сонця» та авторське розуміння всесвітньої гармонії. Сонце тут виступає джерелом усього живого, символом радості та розквіту.

Вітаїзм та пантеїзм: твори збірки просякнуті філософією вітаїзму (життєствердження) та пантеїзму — обожнення природи, де божественне начало вбачається і в космосі, і в самій людині.

Синтез мистецтв: поет майстерно поєднує засоби музики, живопису та слова, створюючи «світлу ноту» збірки через пейзажну та любовну лірику.

«Сонячна машина» Володимира Винниченка: шлях до свободи

Цей твір став першим українським соціально-утопічним романом, який привернув увагу світової спільноти. Сонце тут набуває конкретного технологічного та символічного втілення.

Символ визволення: винахід інженера Рудольфа Штора — сонячна машина — символізує звільнення від усіх форм економічного, соціального та політичного гноблення. Вона пропонує людству незалежність від «хліба насущного» та фінансового рабства.

Сонце в літературі — це завжди сильний, могутній та справедливий образ. Цікаво, що саме 3 травня (сьогоднішня дата) у світі відзначається Всесвітній день Сонця, що ще раз нагадує про його важливість не лише для природи, а й для соціальних та культурних процесів.

 26 квітня 1986 року. Чорною та гіркою увійшла ця дата в історію людства. На благодатній землі українського Полісся, майже в центрі Європи сталася аварія, яку обґрунтовано вважають найбільшою в світі техногенною і екологічною катастрофою. Ось уже 40 років ця невигойна рана ятрить українську землю. Чорнобильський смерч забрав життя багатьох людей, завдає шкоди здоров’ю мільйонів українців. Наслідки чорнобильської трагедії ще сотні літ відчуватимуть на собі майбутні покоління.

***

Купрієнко, Ольга, Багірова Алла. Чорнобильська хроніка. Люди. Книга 1. – Харків: Фоліо, 2026. – 207 с.

«Чорнобильська хроніка. Люди» пропонує 16 імен та їхні історії. Люди розповідають про життя в мирній Прип’яті та події, що сталися з ними після катастрофи. Ці люди маловідомі, адже їхні професії звичайні: атомники, пожежники, медики, монтажники, оператори. Сьогодні вони є членами громадської організації «Промінь 5-2» — об’єднання учасників ліквідації аварії на ЧАЕС. Завдяки цій книзі спогади та голоси цих людей тепер закарбовані в історії України.

Біль і тривоги Чорнобиля. - К.: Вид-во «Київська правда», 2006. – 288 с.

Книга - колективна розповідь про найбільшу технологічну катастрофу в історії людства. Автори ,що були безпосередніми свідками і учасниками ліквідації аварії На ЧАЕС, діляться своїми спогадами про тривожні для України і всього світу дні весни і літа 1986-го, розмірковують над долями чорнобильців, болючими проблемами відчуженої тридцяти кілометрової зони і самої станції.

Плохій С. Чорнобиль: Історія ядерної катастрофи. - Харків: Фоліо, 2019. – 396 с.

У цій книзі автор стверджує, що славнозвісний тест турбінного двигуна був не просто випадковою помилкою, а катастрофа насправді була спричинена дефектом проєктування. Книга представляє не лише моторошну картину подій в апаратному залі, але й падіння радянської системи.

Сергій Плохій — один із дослідників історії України та провідних фахівців з історії Східної Європи, професор української історії та директор Українського наукового інституту в Гарвардському університеті у США.

У листопаді 2018-го ця книжка, видана англійською видавництвом Allen Lane, отримала премію Бейлі Гіффорда (Baillie Gifford Prize) - найпрестижнішу британську літературну відзнаку в жанрі нехудожньої літератури.

Яворівський В. Марія з полином у кінці століття. - Харків: Фоліо, 2016. - 203 с.

Володимир Яворівський – відомий український письменник, лауреат Шевченківської премії, голова комісії у справах Чорнобильської катастрофи при Президії Верховної Ради України. В романі катастрофа розкривається переважно через долю родини Мировичів, батьківська оселя якої була в селі Городища, розташованого за 20 км від атомної станції. Автор розповідає про драматичні події весни 1986 року в чорнобильській зоні, де він перебував.

Демський, Анатолій. Чорнобильський роман. – Київ : Саміт-Книга, 2021. – 368 с.

«Чорнобильський роман» Анатолія Демського — результат понад десяти років творчої роботи і десятиліть розмислів та досліджень. Автор перемежовує історію кохання і флірту глибокими екскурсами в історію Чорнобиля і не тільки. Йому важлива вдумлива розмова з читачем, якого не злякає детальний виклад обставин і формул.

Шкляр, Василь. Спів божої пташки. – Харків: КСД, 2021. – 288 с.

У годину зневіри і краху надій мусиш зупинитися в пошуках точки опертя. За день до Чорнобильської катастрофи він звільнився з роботи і став непідлеглим митцем. Та чи можна звільнитися від свого минулого? Втекти від втраченого кохання, самотності й фатальних життєвих обставин? На цьому шляху він зустрічає незвичайну жінку, здатну зцілити душу й повернути жагу до життя. Але жереб знову кидає той-таки фатум.

Головний бібліограф Н. Смаглій

         Що залишила по собі трагедія Чорнобиля?..

Тиху, занімілу Прип’ять…

Поламані людські долі…

І дату, що назавжди відгукується болем — 26 квітня.

Минув час. Життя триває. Але є рани, які не гояться. Вони живуть у пам’яті, передаються крізь покоління — тихим сумом, тривогою, вдячністю і скорботою водночас.

Книги про Чорнобиль — це не просто сторінки. Це голоси ліквідаторів, які йшли у невідомість заради інших. Це спогади тих, хто працював на енергоблоках і бачив трагедію на власні очі. Це долі звичайних людей, чиє життя назавжди поділилося на «до» і «після».

Кожен документальний і художній твір — мовчазний монумент пам’яті. У ньому — біль, мужність і правда про один із найстрашніших днів 1986 року.

Запрошуємо до нашої бібліотеки, щоб доторкнутися до цієї пам’яті через книги. Пам’ятаймо. Вшановуймо. Не забуваймо.

🕯 Світла пам’ять усім, кого торкнулася ця трагедія.

Катастрофа, закарбована у літературі

65 років від дня народження Андрія Куркова

23 квітня вшановуємо ювілей одного з найвідоміших сучасних українських письменників, чиї твори здобули міжнародне визнання та перекладені десятками мов світу.

Андрій Курков — автор інтелектуальної прози з тонким гумором, іронією та глибоким філософським підтекстом. Його книги вирізняються особливим стилем, де реальність переплітається з абсурдом, а звичайне життя постає у несподіваному світлі.

Серед найвідоміших творів письменника: «Пікнік на льоду», «Самсон і Надія», «Сірі бджоли».

Його творчість — це:

— проникливий погляд на сучасне суспільство;

— поєднання гумору й драматизму;

— глибоке осмислення людської самотності, свободи та вибору.

Книги Андрія Куркова читають у всьому світі, адже вони відкривають Україну через живі історії, емоції та долі людей.

Великдень — свято світла, віри та відродження

     

    Великдень — одне з найсвітліших і найочікуваніших свят, що символізує перемогу життя над смертю, добра над темрявою, віри над сумнівами. Це час духовного очищення, надії та єднання родини.

Традиції Великодня передаються з покоління в покоління:

• розпис писанок — як символ життя і безкінечності;

• випікання запашних пасок;

• освячення великоднього кошика;

• щирі зустрічі в родинному колі.

Великдень має глибоке коріння в українській культурі та обрядовості. У книгах і періодичних виданнях можна знайти безліч цікавих фактів, легенд і традицій, що розкривають багатство цього свята.

Запрошуємо до нашої бібліотеки — тут ви зможете ознайомитися з виданнями про народні звичаї, великодні обряди та символіку, а також знайти натхнення для створення власних святкових традицій.

Нехай Великдень принесе у ваш дім мир, тепло, любов і віру в краще!

Христос Воскрес!

До 65-річчя від дня народження Марини Гримич — яскравої постаті сучасного українського літературного та наукового простору

Марина Гримич — відома українська письменниця, авторка понад 20 різножанрових романів, доктор історичних наук, кандидат філологічних наук, професорка, а також директорка видавництва Дуліби.

Свій творчий шлях письменниця розпочинала як перекладачка зі словенської, сербохорватської та македонської мов, публікуючи поетичні добірки у відомих літературних журналах. Як науковиця, вона здійснила ґрунтовні дослідження української діаспори, зокрема в Канаді та Бразилії, поєднуючи наукову глибину з живим інтересом до людських історій.

У її творчому доробку — романи, повісті, монографії, що вражають історичною достовірністю, витонченою українською мовою та тонким гумором. Авторка вільно працює в різних жанрах: від іронії та комедії до містичного детективу й історичного роману, часто використовуючи елементи фольклору. Деякі твори виходили під псевдонімом Люба Клименко.

Коронація слова тричі відзначала письменницю серед лауреатів, а її книги перекладені багатьма мовами світу, що свідчить про міжнародне визнання.

Творчість Марини Гримич — це захопливі історії людей і міст, цілих епох, у яких поєднуються наукова точність і художня майстерність.

З нагоди ювілею письменниці представляємо до вашої уваги рекомендаційний список  «Грані творчості» (Вип. 1, 2) та запрошуємо до нашої бібліотеки відкрити для себе багатогранний світ її творів!

Грані творчості

Грані творчості

 1 квітня — день, коли навіть найсерйозніші сторінки життя можуть усміхнути.

День сміху — це чудова нагода згадати, що гумор є невід’ємною частиною культури, літератури й нашого щоденного життя.

Від народних жартів і анекдотів до витончених сатиричних творів — сміх завжди допомагав людям долати труднощі, дивитися на світ під іншим кутом і знаходити світло навіть у найпохмуріші часи. Українська література також багата на дотепні й іронічні твори.

Цей день нагадує: книга може не лише навчати чи зворушувати, а й щиро веселити. Тож не забудьте сьогодні відкрити сторінки з гумором — і подарувати собі гарний настрій!

Усміхайтеся, жартуйте та діліться позитивом — адже сміх об’єднує!

Театр — особливий і прекрасний світ, у якому все незвичайне

27 березня — Міжнародний день театру. Цього дня своє професійне свято відзначають працівники театру — актори, режисери, драматурги, художники сцени — та мільйони шанувальників театрального мистецтва у всьому світі.

Щиро вітаємо всіх, хто творить театр і живе ним!

Бажаємо невичерпного натхнення, гучних прем’єр, вдячних глядачів і нових творчих звершень!

В історії українського театру є події, що стали знаковими.
Так, у 1882 році на сцені міського театру Марко Кропивницький поставив «Наталка Полтавка» Іван Котляревський за участю Марія Заньковецька у ролі Наталки. Саме з цього моменту розпочалася історія українського професійного театру.

У книгах, які пропонує бібліотека, ви знайдете: розповіді про видатних діячів театру, історію становлення української сцени, цікаві факти про розвиток театрального мистецтва.

Театр — це місце, де оживає слово, де емоції стають відчутними, а кожна вистава — це новий світ, створений для глядача.

Відкриваймо для себе театр через книгу!

22 березня — Всесвітній день водних ресурсів

 «Вода! В тебе немає ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе неможливо описати… Мало сказати, що ти необхідна для життя: ти – саме життя… Ти найбільше багатство в світі»

Антуан де Сент-Екзюпері

Вода — це основа життя. Вона формує екосистеми, підтримує здоров’я людини, забезпечує розвиток суспільства. Та попри свою життєдайну силу, водні ресурси Землі потребують нашого захисту та відповідального ставлення.

Саме сьогодні ми згадуємо про важливість збереження води, адже:

— лише незначна частина води на планеті є придатною для пиття;

— забруднення водойм загрожує природі та здоров’ю людей;

— зміни клімату впливають на доступ до водних ресурсів.

Закликаємо всіх пам’ятати про цінність цього скарбу! Дуже важливо виховувати любов до природи й бережливе ставлення до довкілля з самого малечку. Книги чудово допоможуть впоратись із цим завданням!

Чому вода важлива для всього живого? Які є агрегатні стани води? Як відбувається кругообіг води у природі і чому важливо берегти водні ресурси Землі? Скільки води у вашому організмі, а скільки її в різних продуктах?

Чому річки, моря, океани і льодовики — важливі для збереження водних ресурсів? Як використовують енергію води та як можна дбати про воду вже зараз? Зрештою, на скільки ще вистачить питної води людству і чи є вона на Марсі?

Книга Анни Сковронської «Вода» дає відповіді на всі питання.

Поетичне слово, що звучить крізь час: Ліна Костенко

19 березня Ліні Василівні Костенко виповнюється 96 років. Завдяки її творчості поезію полюбили мільйони. 

З Днем народження, Ліно Василівно! Многая літа! І хай збувається Ваше пророче: «І хто б там що кому не говорив, а згине зло і правда переможе!»

Серед голосів української літератури її слово — особливе: чесне, глибоке, безкомпромісне. Поезія Ліни Костенко — це не лише рими й образи, це — думка, що формує свідомість, це — емоція, що торкається серця.

Її вірші пронизані любов’ю до України, болем за її долю, вірою в людину та силу духу. Вона говорить про вічне — кохання, час, пам’ять, відповідальність — і водночас залишається надзвичайно сучасною.

Поезія Ліни Костенко — це простір, де кожен знаходить щось своє: хтось — відповіді, хтось — натхнення, а хтось — силу рухатися далі.  Її слова давно стали крилатими.

Запрошуємо до нашої бібліотеки! Для пошуку видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки.

Відкриваймо для себе глибину слова.

Повертаймося до поезії, яка вчить мислити й відчувати!

Костенко Л. Сніг у Флоренції. - К., 2025. - 160 с.

Це історія про митця, який виміняв спокій на славу, але так і не зміг забути себе справжнього.

5 березня відзначає день народження український поет Володимир Даник

5 березня 1957 року народився Володимир Даник — поет-лірик і поет-гуморист, прозаїк, автор і виконавець власних пісень.

Його творчість багатогранна та різнобарвна. Поет-лірик і поет-гуморист, прозаїк-фантаст, автор і виконавець пісень — усе це грані творчого обдарування митця. Найчастіше працюючи у царині гумору й сатири, Володимир Даник створює байки, гуморески, пародії, загадки, у яких дотепно й мудро торкається багатьох життєвих проблем. У його творах відчутні особливості національного характеру, звучать морально-етичні роздуми, тонко підмічено людські вади й чесноти.

Водночас значне місце у творчості поета займає лірика — громадянська та пейзажна. У ній відчувається щира любов автора до рідного краю, до працьовитих, щедрих душею людей, до краси української природи. Низку його поезій покладено на музику, і вони продовжують жити у піснях.

Ми щиро вітаємо Володимира Олексійовича з днем народження та бажаємо нових творчих ідей, натхнення й вдячних читачів. Нехай слово й надалі дарує людям усмішку, роздуми та любов до рідної землі.

Багатогранна творчість Володимира Даника

Сьогодні — Міжнародний день письменника

У бібліотеці ми щодня працюємо з книгами, каталогами, списками літератури, довідками… 

Але за кожним бібліографічним описом, за кожним індексом і шифром зберігається найголовніше — жива думка автора.

Письменник — це людина, яка створює сенси. Це той, хто знаходить слова для радості й болю, для пам’яті й мрії, для тиші й боротьби. Писати — означає щодня працювати зі словом, сумніватися, шукати, переписувати, щоб у підсумку народився текст, який стане для когось підтримкою або відкриттям.

Бібліотекарі й письменники — частина одного великого процесу. Автор творить історію, а ми допомагаємо їй знайти свого читача: укладаємо рекомендаційні списки, популяризуємо нові видання, зберігаємо й систематизуємо книжковий всесвіт.

Поки пишуться нові книги — живе бібліотека. Поки є читач — слово має силу.

Вітаємо всіх майстрів слова зі святом! Дякуємо за ваш талант, сміливість і щоденну працю. Нехай натхнення ніколи не залишає вас, а кожна книга знаходить свого вдячного читача.

Весна, як жінка. Жінка, як весна:

Буває ніжна, а бува примхлива.

То зазвучить грайливо, як струна,

А то раптово вибухне, мов злива!..

Весна і жінка. Жінка і весна:

У них обох свої земні турботи,

Своя морська бездонна глибина,

Свої космічні зоряні висоти.

І не спізнаєш істину сповна,

Бо хміль думок обсиплеться, мов сонях...

Весна – це жінка. Жінка – це весна:

Чиясь розрада і чиєсь безсоння... 

                (Наталя Данилюк)

 Вітаємо з початком весни! Бажаємо весняного настрою, гармонії та натхнення!

З найдавніших часів українки славляться не тільки красою, добротою, ніжністю, але й — твердістю духу та мудрістю. Україна дала немало славних українок, якими ми вправі величатись та гордитись перед цілим світом.

Пропонуємо добірку ”Видатні українки”, яка вшановує визначне жіноцтво. Ці жінки зробили та роблять неоціненний внесок у розвиток суспільства, у боротьбі за незалежність України, примножують її славу.

Алла Горська. Спалах перед світанком / Музей шістдесятництва ; упоряд. Олена Лодзинська. — Київ : КЛІО, 2019. — 133 с.

Видатні українці : культура, мистецтво, освіта : [довідник / Преварська М. І.]. — Київ : Велес, 2016. — 364 с.

Вознюк, Володимир Аксентійович. Ольга Кобилянська / В. Вознюк. — К. : Укрвидавполіграфія, 2012. — 151 с.

Горак, Роман Дмитрович. Журавлі відлетілі … : есеї про Квітку Цісик та її рід / Роман Горак. — Львів : Апріорі, 2018. — 395 с.

Дівчина з легенди. Маруся Чурай / [ передм. М. Стельмаха ; упорядкув. Кауфмана Л. С.]. — К. : Вид. центр «Просвіта», 2005. — 119 с.

Дочинець, Мирослав Іванович. Історії / Мирослав Дочинець. — Мукачево : Карпат. вежа, 2015. — 450 с.

Жінка як текст : Емма Андієвська, Соломія Павличко, Оксана Забужко : фраґменти творчості і контексти / Упоряд. Л.Таран. — К. : Факт, 2002. — 206 c.

Іванченко Р. П. Княгиня Ольга: на перехресті історичних доль / [Ред. Доценко О.Г.]. — К. : Логос, 2002. — 38 с.

Кагарлицький, Микола. Легендарна Оксана Петрусенко : худож.-докум. повість / Микола Кагарлицький. — Вид. 4-те, грунтовно переробл., доповн. — К. : Верещинські, 2007. — 541 с.

Козуля О. Жінки в історії України / Олесь Козуля — Київ : Укр. центр духов. культури, 1993. — 255 с.

Колесніченко-Братунь, Наталія Ростиславівна. Ужвій. У піжмурки з долею / Наталія Колесніченко-Братунь. — Харків : Фоліо, 2020. — 122 с.

Коляда, Ігор Анатолійович. Соломія Крушельницька / Ігор Коляда. — Харків : Фоліо, 2020. — 119 с.

Корнійчук, Володимир Петрович. Марія Заньковецька. Світова велич генія національного : мистецтвознав. дослідж. / Володимир Корнійчук ; передм. Леоніда Андрієвського. — 3-тє вид., допов. — Київ : Криниця, 2015. — 495 с.

Країна жіночого роду : [зб. ст.] / уклад. й передмова Вахтанга Кіпіані. — Харків : Vivat, 2021. — 302 с.

Кудрін, Олег Вікторович. Ліна Костенко / Олег Кудрін ; [пер. з рос. В. С. Бойка]. — Харків : Фоліо, 2020. — 118 с.

Купчик, Лідія Степанівна. Любов’ю окрилені : Духовні матері українства / Лідія Купчик. — Львів : Світ, 2020. — 189 с.

Луговий Олександр. Визначне жіноцтво України : іст. життєписи / Ол. Луговий. — 2-е вид. — К. : Ярославів Вал, 2007. — 267 с.

Макаревич, Мирослава. Україна має жіноче обличчя : [30 єсеїв про неймовір. сучасниць] / Мирослава Макаревич ; [іл. М. Коцан]. — Київ : ІРІО, 2021. — 130 с.

Панасенко, Тетяна Михайлівна. Леся Українка / Тетяна Панасенко. — Харків : Фоліо, 2021. — 122 с.

Рубан, Марія. Марія Примаченко : [для дітей мол. та серед. шк. віку] / Марія Рубан. — Київ : Агенція ”ІРІО”, 2020. — 123 с.

Українки в історії: нові сторінки / [В. Борисенко та ін. ; редкол.: В. Борисенко (відп. ред.) та ін.]. — К. : Либідь, 2010. — 260 с.

Приклади їх мужності і мудрості – надихають та допомагають повірити у себе.

 Поки ми чекаємо на справжнє тепло, весна вже прокидається в нас…

Є щось особливе у передвесняному часі. Повітря ще прохолодне, але сонце вже світить інакше. І разом із природою змінюється й наш читацький настрій. Хочеться відкласти важкі драми й похмурі трилери та обрати історії, що дарують світло, натхнення і віру в нові починання.

Весна — це завжди про надію. Нехай і у вашому читацькому списку з’являться історії, що розквітають разом із першими пролісками.

17 лютого – День кота в Європі!🐾

 

Сьогоднішній день – ще одна чудова нагода згадати про наших пухнастих, незалежних і водночас надзвичайно ніжних улюбленців. Адже коти давно стали не лише домашніми компаньйонами, а й героями літератури, мистецтва та навіть окремих свят.

Цікаво, що протягом року є чимало «котячих» дат: і Всесвітній день котів, і Міжнародний день чорного кота, і навіть День обіймів із котами. Це ще раз доводить, наскільки особливе місце займають ці тварини в нашому житті та культурі.

Коти – загадкові, мудрі, часом кумедні й дуже характерні – не раз надихали письменників створювати зворушливі, пригодницькі та філософські історії. Вони стають справжніми друзями героїв, спостерігачами людських доль або ж повноправними персонажами з власним характером і поглядом на світ.

Запрошуємо завітати до бібліотеки та обрати свою «котячу» книгу. Можливо, саме вона замуркоче у ваших руках і подарує гарний настрій!

До Дня закоханих: читаємо про любов…

Коли хочеться бодай на мить забути про повсякденні справи, відкласти турботи й поринути у чуттєву, емоційну історію — найкраще мати під рукою хорошу книжку про любов.

Любов у літературі — різна: ніжна й пристрасна, щаслива й драматична, тиха й всепоглинаюча. Вона надихає, змушує співпереживати, вчить розуміти себе й інших. Саме тому історії кохання залишаються одними з найулюбленіших серед читачів різного віку.

У фонді нашої бібліотеки ви знайдете:

• класичні романи про велике кохання, що витримало випробування часом;
• сучасні історії про почуття, які народжуються всупереч обставинам;
• зворушливі повісті про перше кохання;
• глибокі психологічні романи про складність стосунків.

Книга про любов — це завжди трохи більше, ніж просто сюжет. Це можливість прожити ще одне життя, відчути іншу долю, повірити в силу почуттів.

До Дня закоханих запрошуємо завітати до бібліотеки та обрати історію, яка зігріє серце саме вам. Бо інколи найкращий подарунок — це книга, що говорить мовою любові.

11 лютого — Міжнародний день жінок і дівчат у науці

Щороку 11 лютого світ відзначає Міжнародний день жінок і дівчат у науці — свято, проголошене Генеральною Асамблеєю ООН задля визнання ролі і внеску жінок у науку та стимулювання рівного доступу до наукової освіти, досліджень і кар’єри для всіх дівчат і жінок. Цей день нагадує про важливість гендерної рівності в науковій сфері, про те, що відкриття та інновації стають сильнішими там, де є рівні можливості для усіх — незалежно від статі.

А ми підготували для вас список літератури, яка надихає та розповідає про жінок-науковиць, їхній шлях і досягнення. Ці книги стануть чудовим доповненням до вашого читацького списку:

Її прихований геній, Марі Бенедикт

Досягати вершин у науці неймовірно складно, а особливо жінці в повоєнній Англії середини ХХ століття. До виснажливих, багатогодинних експериментів, а іноді довгих років інтерпретації результатів, додається ще й постійна боротьба за місце жінки в «чоловічому» суспільстві, спроба подолати усталені стереотипи про її роль суто як матері, дружини та благодійниці, а також намагання довести світу, що стать аж ніяк не впливає на здібності до науки.
Чудова Розалінд Франклін показує нам, що відданість роботі та щире бажання змінити світ на краще, попри всі перешкоди, які трапляються на шляху, завжди приносять результати, хоч іноді й надзвичайно дорогою ціною.

Інший Айнштайн. Хто обґрунтував теорію відносності та дотла зруйнував ідеальний шлюб, Марі Бенедикт

Міца завжди відрізнялася від інших дівчат. У двадцять років вона мала б уже бути заміжня, замість вивчати фізику в елітному навчальному закладі Цюриха. Для пані Марич, з її інтелектом, шлях науки ввижався простішим за шлях до вівтаря — а насправді був закритим. На відміну від обіймів юного Альберта Айнштайна... Та чи не затісний науковий світ для подружжя геніїв? Її світло загубилося в його тіні. Її ім’я так і не з’явилося в підручниках із фізики. Готові дізнатися, кому Мілева Марич присвятила СВОЮ теорію відносності?

Неймовірні жінки: історії жінок з усього світу, які надихають, Джорджія Емсон-Бредшов

Чудово ілюстрована книжка, яка познайомить тебе з талановитими, завзятими, веселими, сміливими, а головне — такими різними жінками. Науковиці, дослідниці й експериментаторки; мисткині й дизайнерки; спортсменки; лідерки думок і політичні активістки — всі вони прямували за своєю мрією, завжди прагнули більшого й досягали мети попри тиск чи несприйняття суспільства. Надихайся історіями жінок з усього світу. Їхній приклад доводить, що Особистість здатна змінити світ!

Дівчина з лабораторії: Історія про дерева, науку та любов, Гоуп Джаред

Хочете відкрити для себе світ справжньої науки? Геобіологиня Гоуп Джаред видала автобіографію, у якій фактично зізналася в коханні не лише навчанню, а й життю. Бо саме його так багато в людях, і в рослинах, та й у ґрунті, що живить усіх нас. Ця історія про дівчину, гранти, конкуренцію, рослини — себто про все те, що прагне зросту і світла.

Жінки в науці. 50 жінок, які змінили світ, Рейчел Ігнатовськи

50 історій. 50 доль. Чудові ілюстрації авторки книги, у якій ідеться про безстрашних жінок. Жінок, які проклали шлях для майбутніх поколінь дослідниць.

Читання цих книг не лише розширює кругозір, але й показує, як жінки в науці долали стереотипи, сприяли відкриттям і впливали на розвиток людства. Це чудова нагода вчитися, надихатися і підтримувати рівні можливості для всіх у науковій спільноті.