Показ дописів із міткою день. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою день. Показати всі дописи

субота, 19 вересня 2026 р.

🌿 З Днем міста, Черкаси!

 Черкаси відзначають своє свято — день міста, яке поєднало у собі давню історію, красу Дніпра, затишок зелених вулиць і енергію сучасної громади.

Черкаси — це не лише географічна назва на карті. Це наша пам’ять, наша історія, наші люди й місця, з якими пов’язані особливі спогади.

Для нас Черкаси — це ще й безцінна скарбниця краєзнавчої інформації. У книгах, газетах, журналах, фотографіях та електронних ресурсах зберігається літопис нашого міста: його вулиць і будівель, видатних людей і визначних подій, традицій та сьогодення.

Запрошуємо відкривати Черкаси разом із книгами!

Адже читаючи історію рідного міста, ми краще розуміємо його сьогодення та відчуваємо свою причетність до його майбутнього.

Баранов, Валерій Павлович. Черкаський калейдоскоп в об’єктиві фотоапарата Валерія Баранова [Образотворчий матеріал] : фотоальбом / Валерій Баранов. – Черкаси : Вертикаль, 2025. – 87 с. : фот.

Соколенко, Д. Черкаси вражають : довідник / Дар’я Соколенко. – Черкас : Чабаненко Ю. А., 2019. – 48 с.

Желєзняк, О. Таємниці козацького міста / О. Желєзняк. – Черкаси : Чабаненко Ю. А., 2018. – 68 с. : іл.

Куштан, Д. Міфи міста на Че. Вигадки й хибні стереотипи, пов’язані з походженням і ранньою історією Черкас / Дмитро Куштан ; НАН України, Ін-т археології. – Черкаси : ІнтролігаТОР, 2025. – 223с. : іл.

Страшевич, В. Б. Черкаси за межами століть : іст.-краєзнав. нариси / В. Б. Страшевич. – Черкаси : Чабаненко Ю. А., 2019. – 431 с. : іл.

Черкаси поетичні / [упоряд. Поліщук В.Т.] – Черкаси : ІнтролігаТОР, 2020. – 100 с.

Черкаський обласний краєзнавчий музей, 1918–2018 : до 100-річчя з дня заснування / [упоряд. В.В. Лепський ; під ред. Т. О. Григоренко]. – Черкаси : Андрощук П.С. – 131 с. : іл.

Юхно, Б. Черкаси : пазли / Борис Юхно. – Черкаси : Брама-Україна, 2018. – 480 с.

Юхно, Б. Черкаські місторії. Мандрівки у часі від Соснівки до Кривалівки/ Борис Юхно. – Черкаси: Брама-Україна, 2013. — 296 с.

Черкаси — місто, яке живе в серці.

Місто, яке має свою історію.

Місто, яке творимо ми!

З Днем міста, рідні Черкаси!

Нехай над нашим містом завжди буде мирне небо, а його вулиці наповнюються дитячим сміхом, добрими зустрічами та новими історіями.

неділя, 13 вересня 2026 р.

🎬 ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО КІНО: КОЛИ КНИГА ОЖИВАЄ НА ЕКРАНІ

 Щороку у другу суботу вересня в Україні відзначають День українського кіно — свято, яке об’єднує кіномитців, глядачів і всіх, хто цінує українську культуру.

Українське кіно має багату історію та глибокі традиції. Його розвиток пов’язаний з іменами видатних митців — Олександра Довженка, Сергія Параджанова, Юрія Іллєнка. Їхні фільми стали класикою світового кінематографа, а образи з картин «Земля», «Тіні забутих предків», «Білий птах з чорною відзнакою» і сьогодні надихають кінематографістів у всьому світі.

Особливе місце в українському кіно посідають екранізації літературних творів. Коли улюблена книга переноситься на екран, знайомі герої та сюжети відкриваються по-новому, а класичні твори стають ближчими до сучасного глядача.

Сучасне українське кіно дедалі активніше звертається до національної історії, літератури та людських історій.

Кіно — це не лише розвага. Це спосіб говорити про себе, свою історію, культуру та цінності. Воно формує пам’ять, допомагає осмислювати минуле й бачити Україну очима сучасних митців.

А ще кіно нагадує нам про книги. Адже за багатьма чудовими фільмами стоять не менш чудові літературні твори.


 Читайте книги!

Дивіться українські фільми!

Відкривайте знайомі історії по-новому!

І залишайтеся книголюбами, навіть якщо ви затяті кіномани!

неділя, 6 вересня 2026 р.

📚 6 вересня — День читання книг (National Read a Book Day)

Є дні, коли варто просто… відкрити книгу. Без поспіху. Без зайвих сповіщень. Без нескінченного скролінгу.

Щороку 6 вересня відзначають День читання книг — особливу дату, яка нагадує нам про просту, але надзвичайно важливу річ: читання дарує час для себе.

Книга може перенести нас в іншу епоху, познайомити з незнайомими людьми, подарувати нові думки, розрадити у складний день або просто подарувати кілька годин задоволення.

А ще читання:
розвиває уяву й критичне мислення;
збагачує словниковий запас;
допомагає краще розуміти себе та інших;
зменшує інформаційне перевантаження;
створює простір для спокою й зосередженості.

Спробуйте сьогодні маленький читацький челендж:
відкладіть ґаджети хоча б на 30 хвилин, приготуйте улюблений напій, влаштуйтеся зручно й прочитайте кілька сторінок книги, яку давно відкладали.

А якщо не знаєте, що почитати, — завітайте до нашої бібліотеки!
Ми допоможемо знайти книгу під ваш настрій, інтереси й навіть під конкретний життєвий момент.

пʼятниця, 4 вересня 2026 р.

МИРОСЛАВ ДОЧИНЕЦЬ — МАЙСТЕР СЛОВА, ЩО ТОРКАЄТЬСЯ ДУШІ

3 вересня виповнилося 67 років Мирославові Дочинцю — відомому українському письменнику, журналісту, філософу, публіцисту, видавцю, лауреату Національної премії України імені Тараса Шевченка та багатьох інших літературних відзнак.

Його творчість — це особливий світ, у якому прості слова набувають глибокого змісту, а життєві історії спонукають замислитися над найважливішим: як бути щасливим, як зберегти душевну рівновагу, любити життя й залишатися собою.

Книги Мирослава Дочинця вирізняються природною щирістю, філософською глибиною та емоційною відвертістю. Вони знаходять відгук у серцях українських читачів, а переклади його творів багатьма мовами світу свідчать про їхню універсальність і близькість людям різних країн.

Мирослав Дочинець пише так, що його книги хочеться не просто читати, а перечитувати й осмислювати. Вони нагадують: щастя часто приховане у звичайних речах — у доброму слові, ранковому сонці, близьких людях, у можливості любити, творити й радіти кожному дню.

Читайте Мирослава Дочинця — автора, чиє слово допомагає краще зрозуміти життя, інших людей і самих себе.

середа, 26 серпня 2026 р.

27 серпня 2026 року Україна відзначає 170 років від дня народження Івана Яковича Франка (1856–1916) — геніального українського поета, прозаїка, драматурга, перекладача, ученого, публіциста та громадського діяча.

Іван Франко — постать, яку важко вмістити в одне визначення. «Вічний революціонер» української культури, він залишив по собі величезну літературну й наукову спадщину, що й сьогодні не втрачає своєї сили та актуальності.

Поезія Франка — це розмова про свободу, гідність, любов, боротьбу й відповідальність людини.

Його прозові твори відкривають складний світ людських характерів і суспільних відносин.

Драматургія порушує питання моралі, вибору та людської природи.

 Наукові праці засвідчують енциклопедичність знань письменника та його величезний внесок у розвиток української культури й науки.

Серед найвідоміших творів Івана Франка — «Захар Беркут», «Борислав сміється», «Перехресні стежки», «Украдене щастя», «Мойсей», «Каменярі», «Чого являєшся мені у сні?..».

Особливе місце у творчості письменника посідає поема «Мойсей» — твір про народ, його шлях, духовну силу та віру у власне майбутнє. Сьогодні слова Франка звучать напрочуд сучасно, адже йдеться про те, що залишається важливим для кожного покоління: свободу, єдність, незламність і любов до рідної землі.

170 років — це не лише ювілей письменника. Це нагода знову відкрити Франка для себе. Прочитати знайомий твір очима дорослої людини. Познайомитися з його поезією. Відкрити маловідомі сторінки біографії. І переконатися: справжня література не старіє — вона щоразу знаходить нову розмову зі своїм читачем.

З нагоди ювілею пропонуємо вам нашу інфографіку «Літературний всесвіт Івана Франка».

Запрошуємо до нашої бібліотеки — читайте Івана Франка, відкривайте Франка і слухайте його слово крізь час!

вівторок, 25 серпня 2026 р.

25 серпня — 102 роки від дня народження Павла Загребельного

 Сьогодні згадуємо Павла Архиповича Загребельного (1924–2009) — одного з найвідоміших українських письменників ХХ століття, майстра історичної та психологічної прози, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, багатьох літературних премій і державних нагород, Героя України.

Його творчість — це поєднання глибокого знання історії, тонкого психологізму, філософських роздумів і неповторної авторської манери. Загребельний умів говорити про минуле так, щоб воно ставало близьким і зрозумілим сучасному читачеві.

Особливе місце у спадщині письменника посідають історичні романи «Диво», «Євпраксія», «Роксолана», «Я, Богдан», «Первоміст», «Смерть у Києві», та інші.

Роман «Диво» став однією з вершин української історичної прози. У ньому переплітаються різні епохи, людські долі та загадка створення Софії Київської. А «Роксолана» відкриває перед читачем складний і захопливий світ українки Анастасії Лісовської, яка стала дружиною султана Сулеймана Пишного.

Загребельний П. А. Диво : роман / П. А. Загребельний ; худож.-оформлювач І. В. Осипов. – Харків : Фоліо, 2006. – 638 с. – (Історія України в романах).

«Диво» – роман про Київську Русь доби Ярослава Мудрого, за часів якого сталося об’єднання земель руських та було зведено славнозвісний Софіївський собор у Києві. Життєві шляхи героїв – зодчого Сивоока та князя Ярослава – перехрестилися на майдані, де підіймався величний та дивовижний храм. Софія Київська з’єднала долі талановитого майстра і мудрого правителя. Дві людські драми розгортаються перед нами на сторінках роману. Сивоок, для якого будівництво храму стає головною справою життя, трагічно гине і його ховають під плитами собору. Ярослав Мудрий вінчається в Софії на кесаря землі Руської. Але і він дійшов цього ціною великих душевних втрат, зрікшись заради влади єдиного в своєму житті справжнього кохання.

Для Павла Загребельного історія ніколи не була просто набором дат і фактів. Це — передусім людські характери, вибір, боротьба, кохання, зрада, мужність і відповідальність.

Твори письменника й сьогодні спонукають замислитися над тим, хто ми є, звідки наше коріння і якою ціною творилася українська історія.

 Запрошуємо відкрити для себе світ Павла Загребельного — письменника, чиї книги не втрачають актуальності й продовжують вести діалог із читачем крізь десятиліття.

Читайте українське! Пізнавайте свою історію через літературу!

Ці та інші книги шукайте в наших бібліотеках та в електронному каталозі.

неділя, 23 серпня 2026 р.

День Незалежності України — 24 серпня

24 серпня ми відзначаємо одне з найважливіших свят нашої держави — День Незалежності України. Незалежність — це не лише дата в календарі. Це наша мова і культура, наша історія і пам’ять, наші традиції та книги, можливість вільно жити, думати, читати, творити й будувати майбутнє своєї країни.

Для бібліотеки незалежність — це також право берегти й популяризувати українське слово, відкривати читачам імена видатних українців, знайомити з літературною спадщиною та сучасними авторами.

Нехай книги зберігають нашу пам’ять, слово підтримує, а знання допомагають творити сильну й вільну Україну.

З нагоди 35-річчя проголошення Незалежності України пропонуємо вам рекомендаційний список «Розкажу тобі про Україну»


Бажаємо Україні миру, єдності, сили та свободи!

пʼятниця, 21 серпня 2026 р.

Коли слово стає почуттям✨

21 серпня відзначають День поета — свято, яке нагадує нам про силу поетичного слова, красу творчості та важливість підтримувати талановитих авторів.

Поезія — це особливий світ, де кілька рядків можуть вмістити цілу історію, почуття, мрію чи спогад. Вона допомагає побачити красу у звичайному, відчути силу слова й почути те, що іноді важко сказати вголос.

Вірші можуть бути різними: ніжними й проникливими, веселими й іронічними, філософськими та громадянськими. Але кожен із них має здатність торкнутися душі читача й залишити після себе особливий відгук.

Поезію не завжди потрібно читати багато — іноді достатньо одного вірша, щоб змінити настрій, подарувати думку або нагадати про щось важливе.

Цього дня запрошуємо до бібліотеки, взяти до рук збірку улюбленого поета або відкрити для себе нового автора.

Читайте поезію! Відчувайте! Розмірковуйте! Діліться улюбленими рядками:

Вечірнє сонце, дякую за день!

Вечірнє сонце, дякую за втому.

За тих лісів просвітлений Едем

і за волошку в житі золотому.

За твій світанок, і за твій зеніт,

і за мої обпечені зеніти.

За те, що завтра хоче зеленіть,

за те, що вчора встигло оддзвеніти.

За небо в небі, за дитячий сміх.

За те, що можу, і за те, що мушу.

Вечірнє сонце, дякую за всіх,

котрі нічим не осквернили душу.

За те, що завтра жде своїх натхнень.

Що десь у світі кров ще не пролито.

Вечірнє сонце, дякую за день,

за цю потребу слова, як молитви.

середа, 12 серпня 2026 р.

Молодість — це час мріяти сміливо, шукати власний шлях, відкривати нове й не боятися змін.

12 серпня світ відзначає Міжнародний день молоді — день, покликаний привернути увагу до можливостей, потреб і проблем молодого покоління, а також нагадати про важливу роль молоді у формуванні майбутнього.

Для нас молодь — це ще й особливий світ читання. Адже книга може стати другом, порадником, джерелом натхнення і навіть підказкою у важливий момент життя.

Молодіжна література сьогодні — це не лише шкільна програма. Це історії про дружбу й кохання, пошук себе та мрії, пригоди й дорослішання, сміливість бути собою та здатність змінювати світи.

Софіна А. Семптем. - Київ : Артбукс, 2025. - 528 с.

Семптем — футуристичне семирівневе місто, що захищає мешканців від небезпечного зовнішнього світу. Кожен рівень має своє призначення та особливості: що вищий рівень, то краща якість життя. Перейти з нижчого рівня на вищий майже неможливо, але Ірисі це вдалося, адже її призначили доглядальницею немовляти в сім’ї винахідників з другого рівня.

Та не встигла дівчина звикнути до нового життя, як почалися жахливі події: містом шириться загадкова смертоносна хвороба, а загарбники скористалися нагодою і намагаються захопити Семптем. Ірисі доводиться рятувати не лише немовля, а й ціле місто. А ще стрімко дорослішати, знаходити союзників, ухвалювати складні рішення та слідувати цінностям у світі, де подеколи важко збагнути, хто свій, а хто чужий.

Тож нехай у кожного молодого читача буде своя книга — та, яка захопить, змусить замислитися, подарує надію або просто подарує кілька годин чудової історії.

Молодість минає, а книги, які ми прочитали в юності, часто залишаються з нами назавжди!

неділя, 9 серпня 2026 р.

Міжнародний день кота: час читати про вусатих улюбленців!

 Щороку в серпні любителі котів у всьому світі відзначають Міжнародний день кота (International Cat Day).

Це чудова нагода ще раз згадати, наскільки важливими стали котики у житті людини. Вони дарують нам тепло, затишок, гарний настрій і, звичайно, свою особливу котячу незалежність.

Але це свято має й важливу мету — привернути увагу до проблеми домашніх тварин, які з різних причин залишилися без домівки, та нагадати: кожна тварина заслуговує на турботу, безпеку й люблячу родину.

А ми пропонуємо відзначити цей день… книжкою!

Джастін Соломонс-Моут. За кожною видатною жінкою стоїть видатна котяча особистість. - Харків : Жорж, 2020. - 88 с.

Від актрис та мисткинь до дослідниць і науковиць - знайомтеся з дивовижними жінками різних професій та їхніми мурКІТливими друзями.

Крім того, ви навчитеся котячої життєвої мудрості, побачите в Залі слави котів-рекордсменів і пройдете тест на ідеального муркучого компаньйона.

Коти давно стали героями літератури — загадковими, мудрими, кумедними, бешкетними й навіть магічними. Вони живуть на сторінках казок, оповідань, пригодницьких і фантастичних творів та неодмінно знаходять шлях до серця читача.

Читайте книги про котиків!
🐾 Знайомтеся з пухнастими героями.
🐾 Читайте разом із дітьми.
🐾 Відкривайте нові історії та авторів.
🐾 А головне — не забувайте дарувати турботу тим, хто чекає на свій дім. Бо іноді найкращий компаньйон — той, хто муркоче поруч, поки ви перегортаєте сторінки.

середа, 5 серпня 2026 р.

«Я увійшов в літературу наче метеор і залишу її неначе блискавиця» (Гі де Мопассан)

Гі де Мопассан (Анрі-Рене-Альбер-Гі де Мопассан) — класик французької літератури — народився 5 серпня 1850 року.

Його ім’я стало символом майстерності короткої прози, а вплив на подальших митців — беззаперечний.

Гі де Мопассан справедливо вважається одним із основоположників сучасної новели. Його техніка розповіді надихнула таких майстрів, як О. Генрі, Сомерсет Моем. Його творчість високо цінував Фрідріх Ніцше.

Письменник вирізнявся унікальним стилем, психологічною глибиною й тонким реалізмом. Завдяки своєму літературному хисту він залишив по собі понад 300 оповідань, а також романи, повісті й публіцистику. Серед найвідоміших творів — «Пампушка», «Милий друг», «Життя», «На воді», «Намисто».

Перші переклади українською мовою з’явилися наприкінці ХІХ ст. Серед перекладачів Мопассана українською були видатні мовознавці 1920–1930-х років, зокрема Валер'ян Підмогильний, Михайло Качеровський, Михайло Дейнар, Петро Чикаленко.

Особливої уваги заслуговує перекладацька діяльність Валер’яна Підмогильного — видатного українського письменника і знавця французької літератури. Саме він став ініціатором, редактором і перекладачем 10-томного видання творів Мопассана. Його переклади вважаються зразком мовної майстерності, залишаючись актуальними і сьогодні.

Класика Гі де Мопассана доступна для читачів у нашій бібліотеці. Запрошуємо вас долучитися до скарбниці світової літератури.

вівторок, 7 липня 2026 р.


8 липня виповнюється 90 років від дня народження Валентина Чемериса — видатного українського письменника, гумориста, сатирика, журналіста, майстра історичної прози та лауреата численних літературних премій.

Творчість Валентина Чемериса охоплює десятки книг різних жанрів — від дотепних гумористичних творів до масштабних історичних романів, які відкривають читачам маловідомі сторінки українського минулого. Його книги вирізняються захопливими сюжетами, глибоким знанням історії, яскравими образами та щирою любов’ю до України.

Особливе місце у творчому доробку письменника посідає історична проза. Майстерно поєднуючи історичні факти з художнім вимислом, Валентин Чемерис створив низку творів, що допомагають сучасному читачеві краще зрозуміти героїчне минуле нашого народу, відчути дух епохи та замислитися над вічними питаннями честі, свободи й людської гідності.

Не менш вагомим є його внесок у розвиток української гумористичної літератури. Тонка іронія, доброзичливий гумор, дотепність і влучне слово зробили твори письменника улюбленими для багатьох поколінь читачів. Його сатира не лише дарує усмішку, а й спонукає до роздумів над суспільними явищами та людськими характерами.

Запрошуємо до бібліотеки ознайомитися з книгами Валентина Чемериса та відкрити для себе творчість письменника, який умів захоплювати, дивувати й надихати своїх читачів.

***

Чемерис, Валентин Лукич. Амазонка : [повість із життя О. Шовгенової, яка стала О. Телігою] ; Київ-Соловки : [роман-есе : про долю Крушельницьких та Вороних] / Валентин Чемерис. – Харків : Час читати, 2016. – 505 с.

Чемерис, Валентин Лукич. Анна Київська – королева Франції : роман / Валентин Чемерис. – Харків : Фоліо, 2017. – 218 с.

Чемерис, Валентин Лукич. Аравійська пустеля / Валентин Чемерис. – Харків : Фоліо, 2016. – 441 с.

Чемерис, Валентин Лукич. В сузір’ї Дракона : Фантаст. повісті та оповід. – Д. : Пороги, 2005. – 545 с.

Чемерис, Валентин Лукич. Вампір із Кассіопеї : фантаст. повісті, оповідання, есе / Валентин Чемерис. – Київ : Вид-во Укр. фітосоціол. центру, 2013. – 551 с.

Чемерис, Валентин Лукич. Верхи на птеродактилі : повість-химерія, вона ж – фентезі ; Коник з дерев’яною ногою : повісті, оповідання : для дітей мол., серед. та ст. віку / Валентин Чемерис. – Київ : Фітосоціоцентр, 2011. – 253 с.

Чемерис, Валентин Лукич. Веселий смуток мій : автобіогр. трилогія / Валентин Чемерис. – Київ : Фітосоціоцентр, 2007. – 639 с.

Чемерис, Валентин Лукич. Вітька + Галя, або Повість про перше кохання : для серед. шк. віку / Валентин Чемерис. – Львів : Апріорі, 2020. – 120 с.

Чемерис, Валентин Лукич. Де хазяйнує Валя Чемерис : гуморески, фентезі, кумедні придибенції / Валентин Чемерис. – Київ : Фітосоціоцентр, 2006. – 243 с.

Чемерис, Валентин Лукич. День Ворона : повісті, оповідання, есе / Валентин Чемерис. – Київ : Фітосоціоцентр, 2006. – 390 с.

Чемерис, Валентин Лукич. Золота осінь Гетьманщини : іст. роман / Валентин Чемерис. – Харків : Фоліо, 2019. – 344 с.

Чемерис, Валентин Лукич. Княгиня і хан : іст. роман / Валентин Чемерис. – Харків : Фоліо, 2017. – 120 с.

Чемерис, Валентин Лукич. Марина – цариця московська : іст. роман / Валентин Чемерис. – Харків : Фоліо, 2017. – 697 с.

Чемерис, Валентин Лукич. Ольвія : роман / Валентин Чемерис. – К. : Техніка, 2013. – 410 с.

Чемерис, Валентин Лукич. Ордер на любов ; Місто коханців на Кара-Денізі ; Засвіт встали козаченьки … : [роман і повісті] / Валентин Чемерис. – Х. : Бібколектор, 2013. – 442 с.

Чемерис, Валентин Лукич. Приречені на щастя : фантаст. роман про Адама і Єву та про їхню любов / Валентин Чемерис. – 2-ге вид. – Львів : Апріорі, 2021. – 322 с.

Чемерис, Валентин Лукич. Рогнеда : роман / Валентин Чемерис. – Харків : Фоліо, 2017. – 282 с.

Чемерис, Валентин Лукич. Сини змієногої богині : роман-есей / Валентин Чемерис. – Харків : Фоліо, 2017. – 665 с.

Чемерис, Валентин Лукич. Смерть Атея : роман : оповідання / Валентин Чемерис. – Х. : Бібколектор, 2013. – 379 с.

Чемерис, Валентин Лукич. Таємнича пригода на Орілі : роман, повісті, оповідання / Валентин Чемерис. – Київ : Фітосоціоцентр, 2007. – 568 с.

Чемерис, Валентин Лукич. Трагедія гетьмана Мазепи : роман-есе / Валентин Чемерис. – Харків : Фоліо, 2016. – 474 с.

Чемерис, Валентин Лукич. Три шаблі над скарбом : Іст. повісті, оповід., есе, спогади. – Д. : Пороги, 2004. – 534 с.

Чемерис, Валентин Лукич. Убивство на хуторі біля Диканьки : Іст. детектив. Повісті. Оповідання. – Д. : Пороги, 2003. – 284 с.

Чемерис, Валентин Лукич. Феномен Фенікса : роман-есе. ; Фантастичні повісті, оповідання / Валентин Чемерис ; [ред. Л. І. Карпова-Чемерис]. – Київ : Фітосоціоцентр, 2009. – 498 с.

Чемерис, Валентин Лукич. Фортеця на Борисфені : іст. роман / Валентин Чемерис. – Х. : Фоліо, 2012. – 441, [2] с.

Чемерис, Валентин Лукич. Царська охота : гуморески, фентезі, веселі придибенції / Валентин Чемерис ; [ред. М. Ляшенко]. – Київ : Б-ка українця : Микола Ляшенко, 2005. – 269 с.

Чемерис, Валентин Лукич. Ярославна : роман-есе / Валентин Чемерис. – Київ : Фітосоціоцентр, 2011. – 387 с.

Книга живе доти, доки її читають. А прочитана книга завжди залишає слід у серці людини.

вівторок, 30 червня 2026 р.

⚡📚 Книга, яка відкрила двері у світ магії

30 червня 1997 року стало знаковою датою для світової літератури — у Лондоні видавництво Bloomsbury Publishing випустило перший роман британської письменниці Джоан Ролінґ «Гаррі Поттер і філософський камінь». Саме з цієї книги розпочалася історія юного чарівника, яка підкорила серця мільйонів читачів у всьому світі.

Перший наклад роману був напрочуд скромним — лише 500 примірників, із яких 300 одразу передали до бібліотек. Сьогодні ці перші видання стали справжньою бібліофільською рідкістю: колекціонери готові заплатити за них десятки тисяч фунтів стерлінгів.

Українські читачі познайомилися з Гаррі Поттером у 2002 році, коли роман блискуче переклав Віктор Морозов, а видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» подарувало книзі українське життя. Відтоді пригоди Гаррі, Рона та Герміони стали улюбленим читанням для багатьох поколінь дітей і дорослих.

Історія хлопчика давно перестала бути лише казкою про магію. Вона розповідає про силу дружби, відвагу, самопожертву, право вибору та віру в добро навіть у найтемніші часи. Саме тому книги про Гаррі Поттера не втрачають своєї популярності.

Якщо ви ще не відкрили для себе чарівний світ Гоґвортсу (Хогвартсу) або хочете знову поринути в його атмосферу — завітайте до бібліотеки! На вас чекає історія, яка доводить: справжня магія живе не лише на сторінках книг, а й у любові до читання.

пʼятниця, 26 червня 2026 р.

Конституція України – фундамент нашої державності

28 червня Україна відзначатиме особливу дату — 30-ту річницю прийняття Конституції України, основного закону нашої держави, який визначає засади суспільного життя, державного устрою, діяльності органів влади, а також гарантує права, свободи та обов’язки громадян.

Саме 28 червня 1996 року після тривалих обговорень Верховна Рада України ухвалила Конституцію, заклавши міцну правову основу для розвитку незалежної української держави. Ця подія стала одним із ключових етапів на шляху становлення сучасної України та утвердження її демократичних цінностей.

Конституція є не лише найвищим нормативно-правовим актом держави, а й важливим суспільним договором між громадянами та владою. Вона визначає принципи функціонування держави, закріплює суверенітет, територіальну цілісність, верховенство права та основоположні права людини.

Головний Закон було прийнято на п’ятому році незалежності України, і відтоді він залишається надійним правовим орієнтиром для держави та суспільства. У часи випробувань Конституція нагадує нам про спільні цінності, права та відповідальність за майбутнє країни.

З нагоди Дня Конституції України пропонуємо читачам ознайомитися з  вебліографією, яка допоможе більше дізнатися про історію створення Конституції, її значення для державотворення та розвиток українського конституціоналізму.

Загальні матеріали

Конституція України [Електронний ресурс] : прийнята на 5-й сесії Верхов. Ради України 28 черв. 1996 р. : ред. від 01.01.2020 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 (дата звернення: 26.06.2026). – Назва з екрана.

Конституції України [Електронний ресурс] : іст.-хронолог. дайджест / Упр. культури, національностей та релігій Київ. облдержадмін., Київ. обл. б-ка для дітей ; [уклад. Н. В. Острікова]. – Київ : [КОБдД], 2016. – 8 с. – Режим доступу: https://child-library.kiev.ua/files/KOBDD_konstitucii_Ukr.pdf (дата звернення: 26.06.2026). – Назва з екрана.

Сценарії

Акименко В. В. «Квітуй у пісні й добрих справах, чарівна молодість моя» [Електронний ресурс] : сценарій святкування Дня молоді та Дня Конституції України / В. В. Акименко // Всеосвіта : [сайт]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://vseosvita.ua/library/kvituj-u-pisni-j-dobrih-spravah-carivna-molodist-moa-scenarij-svatkuvanna-dna-molodi-ta-dna-konstitucii-ukraini-201594.html (дата звернення: 26.06.2026). – Назва з екрана.

Велика Т. П. Обговорення проекту Конституції (як дидактичний приклад) [Електронний ресурс] / Т. П. Велика // На урок : освіт. проєкт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://naurok.com.ua/obgovorennya-proektu-konstituci-yak-didaktichniy-priklad-96253.html (дата звернення: 26.06.2026). – Назва з екрана.

Веселовська О. О. Сценарій літературно-музичної розваги до Дня Конституції «Україна – рідний край» [Електронний ресурс] / О. О. Веселовська // Всеосвіта : [сайт]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://vseosvita.ua/library/scenarij-literaturno-muzicnoi-rozvagi-do-dna-konstitucii-ukraina-ridnij-kraj-262324.html (дата звернення: 26.06.2026). – Назва з екрана.

Деркач М. Г. Конституція України в нашому житті [Електронний ресурс] : [сценарій] / М. Г. Деркач // Всеосвіта : [сайт]. –  Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://vseosvita.ua/library/konstitucia-ukraini-v-nasomu-zitti-32099.html (дата звернення: 26.06.2026). – Назва з екрана.

Іванців Н. С. «Живи, моя державо!» [Електронний ресурс] : сценарій до дня Конституції України / Н. С. Іванців  // Всеосвіта : [сайт]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу:https://vseosvita.ua/library/zivi-moa-derzavo-scenarij-do-dna-konstitucii-ukraini-218038.html (дата звернення: 26.06.2026). – Назва з екрана.

Картузова О. Розробка уроку з теми Конституція України [Електронний ресурс]  / О. Картузова // На урок : освіт. проєкт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://naurok.com.ua/rozrobk-uroku-konstituciya-ukra-ni-28044.html (дата звернення: 26.06.2026). – Назва з екрана.

вівторок, 23 червня 2026 р.

Купальська ніч: час легенд, таємниць і добрих книжок

Із настанням свята Івана Купала повітря ніби наповнюється особливою магією. Давні перекази розповідають про загадковий цвіт папороті, чарівні трави, русалок, мавок і духів, які цієї ночі стають ближчими до людського світу. І хоча пошуки міфічної квітки можуть залишитися лише красивою легендою, існує інший спосіб доторкнутися до дивовижного світу української містики — через книги. Книги, де стародавні вірування, народні уявлення та легенди не припадають пилом на сторінках історії, а стають частиною сучасних сюжетів і пригод.

Для тих, хто любить шукати першоджерела та відкривати справжній зміст народних вірувань, рекомендуємо дослідницькі видання. Вони допоможуть зрозуміти, як формувався світогляд наших предків, яких істот вони остерігалися, кого вважали захисниками та які символи супроводжували їх у повсякденному житті.

***

Буйських, Ю. Колись русалки по землі ходили… Жіночі образи української міфології / Юлія Буйських. – Х., 2018. – 320 с.

Здавна й дотепер українці вірили в міфічних істот. Доля та Смерть в уявленнях людей були цілком реальними створіннями, які мали жіночу подобу, так само як Пропасниця та Чума, Неділя і П'ятниця… Розмаїття надприродних істот, чиє походження, вигляд і функції тісно пов'язані із повсякденням людей, становить складну систему міфологічних уявлень населення України.

Ця книжка - поєднання наукової інтерпретації міфологічних вірувань і уявлень українців та «живих» усних текстів, записаних авторкою від носіїв традиції в різних регіонах України. Традиційні жіночі постаті української міфології проаналізовані разом із такими явищами культури, як народна релігійність і народна медицина.

Книжка орієнтована на широку читацьку аудиторію та буде цікавою кожному, хто прагне поглибити свої знання з української культури.

***

Шанувальникам напружених сюжетів і загадкових історій припадуть до душі містичні трилери та ретро-детективи. У таких книгах легенди виходять за межі переказів, а давні страхи й таємниці несподівано оживають у знайомих містах і селах, впливаючи на долі героїв.

Любителям сучасного українського фентезі відкриються світи, де поряд із людьми живуть мавки й чугайстри, прадавні боги повертаються до сьогодення, а фольклорні образи отримують нове життя. Такі історії поєднують динамічний сюжет, авторську фантазію та унікальний український культурний код.

Нехай ця купальська ніч стане нагодою не лише згадати старовинні традиції, а й відкрити для себе книги, у яких оживає магія українських легенд.

Запрошуємо до нашої бібліотеки за новими читацькими відкриттями!

середа, 17 червня 2026 р.

17 червня минає 73 роки від дня народження Івана Васильовича Фізера (1953–2020) — талановитого українського художника, скульптора, графіка, педагога та громадського діяча, чия творчість стала вагомою сторінкою культурного життя Черкащини.

Народившись у мальовничому закарпатському селі Лопушанка, Іван Фізер здобув мистецьку освіту у Львівському державному інституті прикладного та декоративного мистецтва. Проте саме Черкащина стала для нього землею творчої реалізації, натхнення та професійного зростання.

Упродовж багатьох років митець передавав свої знання й досвід студентам Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, де не лише викладав, а й очолював кафедру образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва. Для багатьох поколінь молодих художників він став наставником, який допоміг відкрити власний творчий шлях.

Іван Фізер залишив по собі багату мистецьку спадщину — понад тисячу робіт у галузях живопису, графіки, скульптури, декоративно-прикладного та монументального мистецтва. Його твори вирізняються самобутністю, глибоким національним змістом і щирою любов’ю до української культури та рідної землі.

Картини, скульптури та графічні роботи митця зберігаються у музейних і приватних колекціях в Україні та за її межами. Він був учасником численних обласних, всеукраїнських та міжнародних виставок, а також автором сімнадцяти персональних експозицій.

Окремою сторінкою діяльності Івана Фізера стала науково-педагогічна праця. Він є автором навчальних посібників «Колір в інтер'єрі житлових приміщень», «Українська витинанка», «Оптичне та механічне змішування», а також упорядником мистецького видання «Художники Шевченкового краю».

Сьогодні ми згадуємо Івана Фізера як митця, педагога і людину, яка своєю творчістю збагатила культурний простір України та залишила по собі яскравий мистецький спадок для майбутніх поколінь.

Запрошуємо до нашої бібліотеки ознайомитися з виданнями про життя і творчість Івана Фізера та відкрити для себе багатогранний світ його мистецтва.

вівторок, 16 червня 2026 р.

Іван Миколайчук – душа українського кіно

 15 червня виповнилось 85 років від дня народження видатного українського кіноактора, кінорежисера, сценариста, заслуженого артиста України — Іван Миколайчук.

Його ім’я назавжди вписане в історію української культури як символ таланту, творчої свободи та відданості рідному народові. За своє життя Іван Миколайчук створив десятки яскравих образів, які стали справжньою окрасою українського кінематографа.

Світову славу митцеві принесла роль Івана Палійчука у фільмі «Тіні забутих предків» режисера Сергій Параджанов. Його неповторна гра, щирість і глибоке відчуття народного характеру зробили стрічку шедевром світового кіно.

Іван Миколайчук був не лише талановитим актором, а й сценаристом та режисером. Його творчість пронизана любов’ю до України, її історії, традицій та духовних цінностей. Серед найвідоміших робіт митця — фільми Білий птах з чорною ознакою, Пропала грамота, Вавилон ХХ та багато інших.

Минуло багато років, але творчий спадок Івана Миколайчука продовжує надихати нові покоління українців, нагадуючи про силу національної культури та невичерпний талант українського народу.

Запрошуємо до бібліотеки ознайомитися з книгами, статтями та матеріалами про життя і творчість великого митця, який став легендою українського кіно.

***


Брюховецька, Л. Іван Миколайчук / Лариса Брюховецька. – Київ : КМ Академія : Кіно-Театр,  2004. – 270 с.

Ця книжка – перший документальний життєпис українського кіноактора, сценариста і режисера Івана Миколайчука (1941–1987). У ній простежується його творчість у хронологічній послідовності, дається аналіз його акторських, сценарних та режисерських робіт.

Джерелом для книжки стали свідчення преси, починаючи з 1964 року, спеціальна література, матеріали з Чернівецького краєзнавчого музею, друковані та усні розповіді й спогади людей, які з ним працювали, критичні статті та рецензії, а також дослідження творчості митця самого автора книги. Вибудувана за етапами його творчості й видами кінематографічної діяльності, та маючи інформативно-аналітичний характер, книжка подає велику кількість фактів, окреслює мистецький контекст, розкриває причини переслідувань митця владою, визначає його внесок в мистецтво кіно.

неділя, 14 червня 2026 р.

Гаррієт Бічер-Стоу: жінка, яка змінила світ силою слова

14 червня 1811 року народилася Гаррієт Бічер Стоу — видатна американська письменниця, громадська діячка та одна з найвідоміших борчинь проти рабства.

Її ім’я увійшло в історію світової літератури завдяки роману «Хатина дядька Тома», який став справжнім літературним явищем XIX століття. Книга не лише здобула величезну популярність серед читачів, а й привернула увагу суспільства до жорстокості рабовласницької системи у Сполучених Штатах Америки.

«Хатина дядька Тома» — один з найперших в американській літературі соціальних романів реалістичного спрямування. У ньому правдиво та майстерно відображено життя негрів-рабів, драматизм доль невільників. Факти реальної дійсності обумовили силу емоційного впливу книжки на читачів.

Гаррієт Бічер Стоу вірила, що література здатна впливати на громадську думку та змінювати світ на краще. Її твори порушували важливі моральні та соціальні питання, закликали до співчуття, справедливості та поваги до людської гідності.

Письменниця стала символом громадянської мужності та прикладом того, як слово може бути потужною зброєю у боротьбі за права людини. Її творчість і сьогодні залишається актуальною, нагадуючи про важливість свободи, рівності та гуманізму.

Для пошуку творів письменниці радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки.

пʼятниця, 29 травня 2026 р.

Всеукраїнський день краєзнавства — свято пам’яті, історії та любові до рідного краю


Всеукраїнський день краєзнавства (28 травня) — це свято всіх, хто досліджує історію рідної землі, зберігає культурну спадщину, народні традиції та передає майбутнім поколінням пам’ять про минуле.

Краєзнавство допомагає нам краще пізнати свій край: його історію, природу, архітектурні пам’ятки, видатних людей, звичаї та культурні надбання. Саме через любов до малої батьківщини формується повага до історії всієї України.

Бібліотеки, музеї, архіви та краєзнавці щодня здійснюють надзвичайно важливу справу — збирають, досліджують і популяризують матеріали про рідний край, зберігаючи безцінні свідчення часу.

Краєзнавча література — це особлива частина бібліотечних фондів. Вона відкриває читачам сторінки минулого міст і сіл, знайомить із видатними земляками, історичними подіями, народними ремеслами та культурними традиціями.

Особливу цінність мають:

• краєзнавчі нариси й дослідження;

• літописи населених пунктів;

• спогади очевидців історичних подій;

• фотоархіви та документальні видання;

бібліографічні покажчики й тематичні добірки.

Любов до рідного краю починається з пізнання його історії. Саме тому краєзнавство є важливою складовою національної пам’яті та культурної спадщини.

Запрошуємо читачів відкривати для себе історію рідного краю через книги, архівні матеріали та краєзнавчі видання!

пʼятниця, 22 травня 2026 р.

🕵️ 22 травня — 167 років від дня народження Артура Конан Дойла

Сьогодні світова літературна спільнота вшановує пам’ять видатного письменника, майстра детективного жанру.

Ім’я Артура Конан Дойла назавжди увійшло в історію літератури завдяки створенню одного з найвідоміших літературних персонажів усіх часів — Шерлока Голмса (Холмса). Його блискучий розум, увага до деталей та здатність розкривати найзаплутаніші справи й сьогодні захоплюють мільйони читачів у всьому світі.

Письменник був не лише автором детективів. У його творчому доробку — історичні романи, науково-фантастичні твори, пригодницька література, публіцистика та поезія.

Цікаво, що за фахом Конан Дойл був лікарем, а прототипом дедуктивного методу Шерлока Голмса став один із його викладачів медицини, який вражав студентів здатністю робити точні висновки на основі найдрібніших спостережень.

Твори Артура Конан Дойла залишаються популярними вже понад століття, надихаючи нові покоління читачів, письменників, режисерів та дослідників детективного жанру.

***

Дойль, Артур Конан. Пригоди Шерлока Холмса : [в 4 т.] / Артур Конан Дойль ; пер. з англ. Володимир Панченко. – К. : Веселка ; Тернопіль : Навч. кн. – Богдан, 2010. Т. 1 : Етюд у багряних тонах : повість ; Знак чотирьох : повість ; Пригоди Шерлока Холмса : цикл оповідань, 2010. – 409, [2] с. : іл.

Дойль, Артур Конан. Пригоди Шерлока Холмса : [в 4 т.] / Артур Конан Дойль ; пер. з англ. Володимир Панченко. – К. : Веселка ; Тернопіль : Навч. кн. – Богдан, 2010. Т. 2 : Спогади про Шерлока Холмса : цикл оповідань ; Собака Баскервілів : повість, 2010. – 332, [2] с. : іл.

Дойль, Артур Конан. Пригоди Шерлока Холмса : [в 4 т.] / Артур Конан Дойль ; пер. з англ. Володимир Панченко. – К. : Веселка ; Тернопіль : Навч. кн. – Богдан, 2010. Т. 3 : Повернення Шерлока Холмса : цикл оповідань ; Його останній уклін : цикл оповідань, 2010. – 373, [2] с. : іл.

Дойль, Артур Конан. Пригоди Шерлока Холмса : [в 4 т.] / Артур Конан Дойль ; пер. з англ. Володимир Панченко. – К. : Веселка ; Тернопіль : Навч. кн. – Богдан, 2010. Т. 4 : Долина жаху : повість ; Архів Шерлока Холмса : цикл оповідань, 2010. – 316, [2] с. : іл.

Дойл, Артур Конан. Шерлок Голмс : [повне вид. : у 2 т.] / Артур Конан Дойл ; пер. з англ. Володимира Панченка. – Вид. 6-те. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2022-. Т. 1 : 2022. – 765, [2] с. : іл., портр.

Дойл, Артур Конан. Шерлок Голмс : [повне вид. : у 2 т.] / Артур Конан Дойл ; пер. з англ. Володимира Панченка. – Вид. 5-те. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2021. Т. 1 : 2021. – 765, [2] с.

Дойль, Артур Конан. Загублений світ : роман : пер. з англ. – К. : Школа, 2008. – 247, [2] с. : іл.

Дойл, Артур Конан. Знак чотирьох : [повість] / Артур Конан Дойл ; пер. з англ. Миколи Дмитренка ; [з передм. Мартіна Фрімана]. – Київ : КМ-Букс, 2016. – 162, [1] с.

Дойл, Артур Конан. Його прощальний уклін : [детект. повісті] / Артур Конан Дойл ; [пер. з англ. Є. В. Тарнавського ; літ. ред. А. Р. Коник]. – Харків : Фоліо, 2018. – 153, [2] с.

Запрошуємо завітати до нашої бібліотеки та відкрити для себе захопливий світ загадок, пригод і блискучих розслідувань, створений неперевершеним майстром детективу!