14 грудня — День вшанування ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС. 

Україна схиляє голову перед тими, хто першими ступив у саме серце катастрофи, ризикуючи власним життям заради майбутнього мільйонів. 

Ми долучаємось до вшанування пам’яті та пропонуємо добірку видань, що допомагають осмислити трагедію Чорнобиля та роль тих, хто став щитом між світом і радіаційною небезпекою:

рекомендаційні списки «Чорний попіл» https://www.calameo.com/books/003397351aaa455f7acb8

«Коли життя розпалося на атом…» https://bibche.blogspot.com/2023/12/blog-post.html

покажчики: «Чорнобиль в серці України, а тінь його по всій землі» https://www.calameo.com/books/003397351c57854a22508

«Пам'ять про зранений край» https://www.calameo.com/books/0033973511baa26215181 

відео-реквієм «Мій Чорнобиль! Зелений пагорбе!» https://youtu.be/8dHVEg45GtI?feature=shared

 

12 грудня на Тернопільщині народилася Надійка Гербіш  — українська письменниця, перекладачка, журналістка, блогерка. Її ім’я давно стало впізнаваним серед читачів завдяки щирим, теплим і глибоким творам, що надихають, зігрівають серця.

Літературний дебют Надійки Гербіш — повість “Художниця” (2011). Справжня популярність прийшла після появи її знакових збірок “Теплі історії до кави” та “Теплі історії до шоколаду”, які миттєво завоювали любов читачів і стали символом атмосферного читання. Для дітей письменниця створила цілий світ світлих історій, які вчать вірити в диво та цінувати красу навколо. Її дитячі твори — ніжні, чуттєві та надзвичайно життєрадісні.

Щиро вітаємо Надійку Гербіш із днем народження! Бажаємо творчих звершень, міцного здоров’я, натхнення та мрій, що обов’язково здійснюються!

До 250-річчя від дня народження Джейн Остін

 

16 грудня світ відзначає 250 років з дня народження Джейн Остін — однієї з найвідоміших письменниць англійської та світової літератури. Її романи стали класикою, що не старіє: у них і тонка іронія, і елегантна легкість, і проникливе дослідження людських характерів та суспільних звичаїв. Письменниця майстерно створювала історії про кохання, гідність, вибір і самоповагу, які досі захоплюють мільйони читачів.

 Її твори залишаються серед найбільш читаних романів світу. Джейн Остін стала однією з перших авторок, що з ніжністю і гостротою описала внутрішній світ жінки, її мрії, прагнення та свободу обирати власний шлях.

 Запрошуємо завітати до бібліотеки та поринути в атмосферу аристократичних бальних залів, дотепних діалогів і вічних сюжетів, створених Джейн Остін. Її книги — це справжня насолода для тих, хто любить класику, тонкий психологізм і глибоке розуміння людських взаємин.

125-річчя від дня народження Катерини Білокур

Катерина Білокур — жінка, яка вміла "говорити" квітами. Її мистецтво стало одним із найяскравіших явищ української культури ХХ століття. Білокур створила неповторний світ живопису, сповнений дивовижної точності, любові до природи та філігранної майстерності. Її полотна вражають тим, як звичайні польові квіти під пензлем художниці набувають майже сакрального звучання, перетворюючись на справжні шедеври світового рівня.

Література про Катерину Білокур допомагає глибше відчути її шлях, внутрішню силу та творчу харизму. Це книги про подолання обмежень, про незламність жіночої душі та абсолютну відданість мистецтву. У багатьох виданнях можна знайти не тільки аналіз її робіт, а й спогади сучасників, листи самої художниці, репродукції картин та унікальні матеріали з архівів музеїв. Читачі відкриють для себе Білокур не лише як художницю, а й як людину — чутливу, глибоку, інтелігентну та надзвичайно сильну духом.

Авраменко, О. Білокур = Bilokur / Олеся Авраменко ; Інститут проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України. – Київ : Видавництво Горобець, 2021. – 168 с.

Видання присвячене 120-річчю від дня народження видатної української художниці Катерини Білокур.

Волинська, О. Я чую тебе. Сплетіння доль Катерини Білокур та Оксани Петрусенко : роман / Олена Волинська. – Київ : Віхола, 2024. – 352 с.

Цей роман – лірична історія життя двох видатних жінок: художниці Катерини Білокур і співачки Оксани Петрусенко.

Катерині не дозволяли вчитися й малювати, а вона не мислила себе без малюнка – сховавшись від усіх, розмальовувала химерними птахами вкрадене в мами полотно. Оксана в чотирнадцять мусила піти працювати, щоб утримувати маленького братика й усю сім’ю. Нелегкі перипетії життя були постійною перепоною їхній творчості.

Зрештою долі жінок переплелися. Майбутня художниця написала Оксані Петрусенко листа зі своїм малюнком – зламаною гілкою калини. Співачка була вражена поєднанням кольорів і відтінків, а ще болем, що струменів через зображення. Так у житті Катерини Білокур розпочався новий етап, що приведе її до слави.

Дробаха, О. Царство Катерини / Олександр Дробаха. – Київ : Смолоскип, 2011. – 30 с.

Жар-птах її творчості затріпоче перед твоїм зором, читачу... Тільки заглянь до Музею українського народного декоративного мистецтва у Києві, Яготинського чи Богданівського музеїв... Відблиск полисків від лету цього Жар-птаха у цій книжці! Вловити його? А він пурх! І вже за обрієм. Не журися, придивися. У твоїх руках веселкова пір’їнка – промінець його. Цієї миті, може, ти по-справжньому пізнаєш рідний край!

Кагарлицький, М. Квіти мої, діти : у таємниці життя і творчості Катерини Білокур проникаючи / Микола Кагарлицький. – Київ : Освіта України, 2017. – 116 с.

Документальна повість-есей про епістолярну спадщину художниц. Катерина Білокур листувалася з мистецтвознавцями, художниками. І її листи спростовують чимало подальших вигадок про народну художницю, розкривають справжню Білокур.

Катерина Білокур = Kateryna Bilokur : фотокнига ; авт. вступ. ст. Ніна Розсошинська, Олександр Федорук. – Київ : Спалах, 2001. – 128 с.

Видання знайомить із творчістю мисткині, з усіма її роботами, які зберігаються в Україні, – в Музеї-садибі Катерини Білокур у селі Богданівка, в Яготинській картинній галереї, Державному музеї українського народного декоративного мистецтва, Полтавському художньому музеї та ін.

Коляда, І. Катерина Білокур / Ігор Коляда, Олексій Шубер. – Харків : Фоліо, 2021. – 123 с.

Катерина Білокур – українська художниця, майстриня народного декоративного живопису, знана представниця "наївного мистецтва". У своїй творчості Катерина Білокур сягнула вершин успіху і прославила українське мистецтво на цілий світ.

Топська, Н. Зачарована квітами / Неллі Топська ; картини К. Білокур. – Київ : ТОВ "Книжкова база "Альфа", 2017. – 64 с.

Книга присвячена життю та творчості Катерини Білокур, яка стала відомою завдяки своїм дивовижним картинам із квітковими композиціями. У книзі описується, як художниця, маючи вроджений талант, мусила долати життєві труднощі, упередження та неприйняття, щоб відстояти своє право займатися мистецтвом. Незважаючи на всі випробування, вона не відмовилася від свого покликання і створила власний, феноменальний квітковий всесвіт, що захоплює своєю красою.

Всесвітній день інформації (World Information Day) щорічно відзначається в останню п’ятницю листопада – як нагадування про цінність перевірених знань, вільний доступ до інформації та відповідальне її використання. Сьогодні, коли дані поширюються миттєво, головною суперсилою стає вміння знаходити надійні джерела та формувати власну інформаційну стійкість.

Для бібліотек це – не просто дата, а наша щоденна місія. Публічна бібліотека є простором, де інформація не лише зберігається, а й осмислюється, структурується і подається користувачеві з фаховим супроводом. Робота бібліотечного фахівця – бути компасом у морі інформації, допомагати шукати, уточнювати, орієнтувати, рекомендувати.

Запрошуємо читачів розвивати навички критичного мислення разом із книгою. Саме література допомагає побачити ширший контекст, навчитися аналізу, мисленню, етичній роботі з даними та медіа.

У Всесвітній день інформації бажаємо всім жити в світі перевірених знань, читати відповідально, мислити критично, користуватися інформацією етично та з користю для себе й громади!

Завітайте до бібліотеки за книгами і консультаціями – бо точна інформація починається в бібліотеці!

Прозаїк, драматург, публіцист, етнограф, педагог, перекладач Біблії – таким перед нами постає Іван Семенович Нечуй-Левицький, глибоко національний письменник, багатогранна творча особистість, визначний майстер слова, творець живого і вічного мистецтва.

25 листопада виповнюється 187 років від дня народження Івана Нечуя-Левицького.

З нагоди пам`ятної дати пропонуємо вам добірку інтернет-ресурсів.

ТВОРИ письменника онлайн:

Читати:
https://www.ukrlib.com.ua/books/author.php?id=16
https://osvita.ua/school/literature/n/71957/list-1.html
https://booknet.ua/authors/Іван%20Нечуй-Левицький-t60731
https://proza.org.ua/opovidannya/ivan-nechuj-levyczkyj-tvory/
https://uabook.com.ua/book/to-catch-the-kaidash/
https://dovidka.biz.ua/kaydasheva-sim-ya-chytaty-povnistyu/
https://librarius.pro/book/zaporozhtsi

Слухати:
https://4read.org/xfsearch/avtor/Іван%20Нечуй-Левицький/
https://audiobook-mp3.com/uk-avtor-286-ivan-nechuj-levickij
https://knigi-audio.com/uk/ukrayinska-literatura/3214-van-nechuy-levickiyprichepa.html
https://ua-book.com/audioknyhy/audioknyhy-kaydasheva-sim-ia-ivan-nechuy-levytskyy/
https://ukr.radio/schedule/play-archive.html?periodItemID=2477800

19 жовтня в Україні відзначають День відповідальності людини, ініційований Фондом родини Богдана Гаврилишина та затверджений Верховною Радою України влітку 2021 року на державному рівні.

Цей день має на меті згуртувати суспільство, сприяти його трансформації завдяки відповідальним діям кожного. Крім того, цей день - данина памʼяті видатного українця, співзасновника

Всесвітнього економічного форуму в Давосі Богдана Гаврилишина.

Працюючи на світовому рівні як член Наглядової ради Міжнародної академії мистецтва та науки ще на початку 2010-х Богдан Гаврилишин дійшов висновку, що світ не є здоровий.

У 2014 році пан Богдан створив «Декларацію відповідальності людини», яка складається з 15 пунктів.

Це 15 пунктів про відповідальність на персональному, міжособистісному рівні, у стосунку до свого міста, країни та цілого світу.

 

1 жовтня в Україні відзначають День захисників та захисниць України – свято мужності, сили та незламності нашого народу. Це день шани всім, хто стояв і стоїть на сторожі незалежності та територіальної цілісності держави, хто захищає наше право жити у вільній та демократичній країні.

Ця дата символічно об’єднує ще два важливих свята – День Українського козацтва та Покрову Пресвятої Богородиці, які завжди були тісно пов’язані з ідеєю захисту рідної землі та духовних цінностей.

Сьогодні ми вшановуємо не лише військових, а й усіх українців, які в різний спосіб роблять свій внесок у захист країни – волонтерів, медиків, рятувальників, кожного, хто допомагає. Це свято об’єднує серця й нагадує, що сила України – у її людях.

Бажаємо всім нам миру, мужності й віри у світле майбутнє. Нехай наші захисники та захисниці завжди відчувають вдячність і підтримку суспільства!

 

Дмитро Куштан, кандидат історичних наук, професійний археолог, свою працю в науковому журналі "Краєзнавство". - 2024. - 2 ном. - с.114. : "Ще раз про заснування та ранню історію міста Черкаси" присвятив питанням заснування та ранньої історії Черкас. Відсутність знахідок давньоруського часу 11-13 ст. робить безпідставними "чорноклобуцьку" та "касозьку" теорії походження міста.

Не знаходить підтвердження й офіційна версія, згідно якої Черкаси були засновані північнокавказькими черкесами у останній чверті 13 ст. (700-літній ювілей міста святкувався у 1986 р.).

Археологічні знахідки, виявлені на території Черкас (особливо за останні десятиліття), свідчать про те, що місто з'явилося у другій половині або наприкінці 14 ст. Саме як форпост литовської колонізації й постав Черкаський замок.

Перші документальні згадки про нього відносяться до початку 1390-х. У них Черкаси фігурують, як місто, котре спочатку відносилося до васального Литві Подільського князівства Коріатовичів.

З повним текстом статті можна ознайомитися, завітавши до нашої бібліотеки!

Головний бібліограф Н. Смаглій

 З нагоди Дня міста Черкаси пропонуємо до вашої уваги віртуальну виставку "Зеленооке диво над Дніпром" (доповнену):

18 вересня у світі відзначається Міжнародний день читання електронних книг.

Перше велике святкування International Read an eBook Day відбулося в 2014 році за ініціативою одного з провідних дистриб’юторів електронних книг OverDrive.

Переваги електронних книг:

В електронній книзі можливий пошук по тексту, переходи за гіперпосиланнями, відображення приміток, цілком реалізоване підключення словників.

В одному пристрої можна зберігати всю вашу бібліотеку.

Доступність. Інтернет відкриває величезні можливості пошуку й завантаження книг, що цікавлять вас. При цьому ціна такої книги здебільшого в рази менша.

Наявність можливості роботи з іншим цифровим вмістом, окрім тексту.

Можливість конвертування в потрібний формат особистих записів і створення з них власних щоденників і записних книжок, які зручно зберігати у своїй мобільній бібліотеці.

Економія паперу безсумнівно порадує захисників природи.

Яке майбутнє електронної книги в Україні?

Чи витіснить вона друковані видання?

На нашу думку, обидві версії існуватимуть паралельно.

Паперова книга має свій особливий шарм: аромат друкарської фарби, відчуття сторінок у руках, можливість робити закладки чи дарувати книгу як пам’ятний символ. Вона створює атмосферу затишку, асоціюється з традицією та спадкоємністю поколінь. Саме друковані видання нерідко стають сімейними реліквіями й передаються у спадок.

Водночас електронні книги — це зручність, мобільність та технологічність. Вони дозволяють носити з собою тисячі видань, легко знаходити потрібні уривки та синхронізувати читання на різних пристроях. Тому сьогоднішній світ цінує баланс: паперові книги для натхнення та колекцій, електронні — для швидкого доступу й повсякденного користування.

17 вересня 1864р. народився Михайло Коцюбинський, український письменник. «Незважаючи на тяжкі умови життя… я завжди був великим оптимістом і дотепер не втратив віри в людей, у перемогу всього світлого над темрявою і злом», – писав Коцюбинський у своєму автобіографічному листі.

М. Коцюбинський вивів національну літературу на європейський рівень. Саме його творчість вперше в українській літературі увібрала в себе імпресіонізм, глибокий психологізм, елементи експресіонізму, неореалізм та інші трендові течії мистецтва і культури того часу.

Його новели та повісті — це справжня палітра відчуттів і кольорів. У творах Коцюбинського природа оживає, стає співучасницею людських переживань, а кожна деталь віддзеркалює стан душі героїв.

Саме завдяки такому тонкому поєднанню реальності та внутрішнього світу людини його твори залишаються актуальними й сьогодні.

Найбільш відомі твори письменника — «Intermezzo», «Fata Morgana», «Тіні забутих предків» — стали класикою української та світової літератури. Вони вирізняються не лише художньою майстерністю, а й глибоким філософським змістом. Коцюбинський умів побачити красу в буденному, велич у простому й через художнє слово піднімати вічні теми життя, кохання та боротьби.

***

Коцюбинський М. Intermezzo/ Михайло Коцюбинський // Живиця : хрестоматія української літератури : у 2 кн. / за ред. М. М. Конончука. – Київ : Твім Інтер, 1998. –Кн. 1. – С. 130–142.

Коцюбинський М. Казки-мініатюри / Михайло Коцюбинський // Мовчун А. І. Рідне слово: українська дитяча література : навч. посіб. : у 2 кн. / А. І. Мовчун, З. Д. Варавкіна. – Київ : Арій, 2007. – Кн. 1. – С. 498–500.

Коцюбинський М. Маленький грішник : оповідання / М. М. Коцюбинський. – Київ : Веселка, 1980. – 32 с.

Коцюбюинський М. М. Подарунок на іменини : оповідання, новели, повісті / М. М. Коцюбюинський. – Київ : Веселка, 1990. – 335 с.

Коцюбинський М. Твори : в 3 т. / Михайло Коцюбинський. – Київ : Дніпро, 1979. – Т. 1 : Оповідання. Повісті (1891–1900). – 317 с.

Коцюбинський М. Твори : в 3 т. / Михайло Коцюбинський. – Київ : Дніпро, 1979. – Т. 2 : Оповідання (1901–1909). – 286 с.

Коцюбинський М. Тіні забутих предків / Михайло Коцюбинський // Пошуки прекрасного : твори Коцюбинського / упоряд. В. І. Шкляра. – Київ : Грамота, 2004. – С. 349–391.

 День українського кіно відзначають щороку у другу суботу вересня — у 2025 році це 13 вересня.

Українське кіно має глибокі традиції, пов’язані з творчістю таких митців, як Олександр Довженко, Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко. Їхні фільми стали класикою світового кінематографа, а образи з картин «Земля», «Тіні забутих предків» чи «Білий птах з чорною відзнакою» досі впливають на режисерів усього світу.

Особливе місце у вітчизняному кінематографі посідають екранізації літературних творів. Вони дозволяють по-новому відкрити класику української літератури та наблизити її до сучасного глядача. Фільм «Кайдашева сім’я» за твором Івана Нечуя-Левицького, «Захар Беркут» за Іваном Франком, «Лісова пісня» за Лесею Українкою — це лише частина скарбниці екранізацій, що допомагають зберігати і популяризувати культурну спадщину.

Сучасне українське кіно активно звертається до національної історії та літератури. В останні роки на екрани вийшли фільми «Мої думки тихі», «Довбуш», «Поводир», «Стус», які поєднують документальність із художнім баченням, розповідають про складні історичні події й особисті драми, формуючи у глядачів нове ставлення до українського минулого і сучасності.

Важливим напрямом розвитку стають міжнародні проєкти та участь українських режисерів у світових кінофестивалях. Відзнаки у Каннах, Берліні чи Венеції підтверджують високий рівень українського кінематографа і відкривають його для світової аудиторії. Це допомагає не лише презентувати Україну як країну з багатою культурною традицією, а й захищати її ідентичність у глобальному просторі.

День українського кіно — це нагода віддати шану всім, хто створював і створює вітчизняний кінематограф, а також нагадати, що кіно є могутнім інструментом формування національної свідомості. Екранізації книжок, історичні драми, сучасні стрічки — усе це свідчить про живий, багатогранний і перспективний розвиток українського кіно.

 12 вересня 1921 року народився Станіслав Лем.

Станіслав Лем — всесвітньо відомий польський письменник, сатирик, філософ, фантаст і футуролог, народжений у Львові в родині лікаря. Його творчий шлях розпочався ще у студентські роки, коли він навчався на медичному факультеті Львівського університету. Перший опублікований твір — «Людина з Марса» — став передвісником великого літературного доробку автора. Справжнє визнання прийшло після виходу роману «Астронавти», що започаткував блискучу кар’єру письменника.

Книги Станіслава Лема — це не просто фантастика. У них поєднано наукові передбачення, сатиру, філософію і глибокі роздуми про місце людини у Всесвіті. Його всесвітньо відомий роман «Соляріс» став класикою не лише літератури, а й кінематографа, породивши кілька екранізацій. «Зоряні щоденники Ійона Тихого» захоплюють тонкою іронією та оригінальністю, тоді як «Сума технології» вражає футурологічними ідеями, що значною мірою справдилися.

Творчість Лема вирізняється здатністю поєднувати наукову точність і художню уяву. Він показав, що фантастика може бути не лише розвагою, а й інструментом для осмислення філософських, моральних та етичних проблем сучасності й майбутнього. Його твори допомагають читачам замислитися над відповідальністю людства за свій розвиток, технології та планету.

***

Лем, С. Апокрифи / С. Лем. — Львів : Літопис, 2001. — 456 с.

Лем, С. Голем XIV : роман / С. Лем ; [пер. з пол. Ю. Попсуєнко та ін.]. — Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2018. — 168 с.

Лем, С. Едем; Соляріс; Повернення із зірок; Непереможний / С. Лем ; [іл. Р. Крамара]. — Тернопіль : Богдан, 2016. — 768 с.

Лем, С. Казки роботів : цикл / С. Лем. — Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2017. — 136 с.

Лем, С. Катар / С. Лем. — Львів : Каменяр, 1982. — 136с.

Лем, С. Кіберіада : цикл / С. Лем. — Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2017. — 456 с.

Лем, С. Мир на Землі : роман / С. Лем ; [пер. з пол. Ю. Галайка, О. Герасима]. — Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2018. — 256 с.

Лем, С. Повернення із зірок : роман / С. Лем ; [пер. з пол. І. Бречак]. — Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2017. — 264 с.

Лем, С. Розповіді про пілота Піркса : цикл : пер. з пол. / С. Лем. — Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2017. — 592 с.

Лем, С. Соляріс : роман / С. Лем. — Львів : Кальварія, 2007. — 200с.

Лем, С. Фіаско : роман / С. Лем ; [пер. з пол. Л. Ворониної, Д. Андрухіва]. — Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2017. — 576 с.

Лем, С. Футурологічний конгрес : роман / С. Лем ; пер. з пол. І. Шевченко. — Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2017. — 208 с.

13 речей, які передбачив Лем 

Мирослав Дочинець – майстер слова, що торкається душі

 

3 вересня виповнюється 66 років Мирославові Дочинцю – відомому українському письменнику, журналісту, філософу, публіцисту, видавцю, лауреату Національної премії імені Тараса Шевченка та багатьох інших літературних відзнак. Його твори не лише завойовують серця українських читачів, а й успішно перекладаються багатьма мовами світу, стаючи бестселерами за кордоном. Природна щирість, філософська глибина й емоційна відвертість роблять його книги близькими кожному, хто шукає в літературі відповіді на вічні питання.

Особливе місце у творчості письменника посідає книга «Многії літа. Благії літа», яка стала справжнім явищем на книжковому ринку та принесла авторові звання «Книга року-2010». У ній він поєднав народну мудрість карпатського довгожителя Андрія Ворона з власним художнім баченням, відкривши читачам секрети духовного і фізичного довголіття. Мирослав Дочинець уміє писати так, що його книги надихають і дорослих, і дітей: у них завжди звучить заклик до любові, радості й гармонії з собою та світом.

Блакить із золотом на нім переплелися

Щороку 23 серпня українці відзначають День Державного Прапора України. У 2026 році ця подія буде особливо знаковою, адже свято відзначатиметься вже 20-й раз. 

День прапора було офіційно встановлено Указом Президента України Леоніда Кучми № 987/2004 від 23 серпня 2004 року. Відтоді ця дата стала символом єднання нації та вшанування головного державного символу – синьо-жовтого стяга.

Протягом історії України прапор у синьо-жовтих кольорах уособлював боротьбу за свободу, права й незалежність. Сьогодні Державний Прапор є не лише ознакою суверенності, а й уособленням незламності та національної гідності, що надихає українців у боротьбі за майбутнє країни.

Історична довідка

-  14 січня 1918 року Центральна Рада УНР прийняла закон про прапори флоту. Стягом військового флоту став синьо-жовтий із зображенням золотого тризуба з білим внутрішнім полем.
-  22 березня 1918 року згідно із постановою Центральної ради про державну символіку стягом країни став двоколірний прапор із жовтою (зверху) та синьою (знизу) смугою.
-  2 травня 1918 року у добу Гетьманату П. Скоропадського порядок розташування смуг на прапорі було змінено, а відтак синю смугу було розташовано згори.
-  У вересні 1918 року було затверджено рішення про стяги дипломатичного корпусу України. Національний прапор - синьо-жовтий стяг, у центрі якого біле коло із зображенням тризубця Св. Володимира з хрестом.
-  1 листопада 1918 року сотник Степан Паньківський підняв над ратушею Львова синьо-жовтий прапор Західно-Української Народної Республіки. З цього часу стало традицією вивішувати державний прапор на вежі ратуші. Під час Другої Світової Війни, синьо-жовтий прапор України знову замайорів над ратушею З квітня 1990 року.
-  13 листопада 1918 року синьо-жовтий прапор став державним символом і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР).
-  20 березня 1920 року було затверджено крайовий синьо-жовтий прапор Підкарпатської Русі, яка входила до складу Чехословаччини.
-  15 березня 1939 року у м. Хусті Перший Сейм Карпатської України прийняв державний блакитно-жовтий прапор.
-  У радянський період з ідеологічних міркувань блакитно-жовтий прапор був заборонений.
-  23 березня 1990 року за рішенням сесії Тернопільської міської ради над будівлею Тернопільської міської ради поруч із державним прапором замайорів блакитно-жовтий національний прапор.
-  28 квітня національний прапор з'явився поруч із державним на будівлі Львівської обласної ради.
-  24 липня 1990 року на Хрещатику біля Київради піднято синьо-жовте знамено.
-  28 січня 1992 року сесія Верховної Ради України прийняла Постанову "Про Державний Прапор України", яким став саме національний синьо-жовтий стяг.
-  23 серпня 2004 року було офіційно встановлено державне свято – День державного прапора України.
-  Указом Президента від 7 серпня 2009 року започатковано щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня о 9-й годині по всій Україні.

 ***

Про День Державного Прапора України : [Указ Президента України від 23 серпня 2004 р. № 987/2004] // Офіційний вісник України. – 2004. – № 35. – С. 42.

Коко Шанель – одна з найвпливовіших постатей ХХ століття за версією журналу Times, засновниця модного дому Chanel, успішна й сильна жінка. Вона стала іконою стилю та прикладом для наслідування. Її творіння й досі залишаються символами елегантності: маленька чорна сукня, легендарні парфуми «Chanel №5», коротка зачіска, вишукана простота та комфорт в одязі.

19 серпня 1883 року народилася Габріель Шанель, засновниця модного «Дому Шанель» у Парижі.

Що приховується за образом жінки, яка перевернула світ моди?

Її життя сповнене суперечностей і великих звершень. Коко Шанель зуміла змінити уявлення про жіночність, довівши, що стиль може бути водночас простим і вишуканим. Її спадщина продовжує жити у світі моди, надихаючи дизайнерів і закохуючи мільйони людей у справжню елегантність.

 День молоді — свято енергії, натхнення та нових можливостей.

Саме молодь творить майбутнє, а великі зміни завжди починаються з маленьких ідей.

А звідки черпати натхнення та найсміливіші ідеї? Звісно, зі сторінок книг, які відкривають шлях до знань, мрій і дій!

Всесвітній день книголюбів

Вітаємо усіх книголюбів: бібліотекарів, авторів, видавців і, звісно ж, наших дорогих читачів!

Читайте із задоволенням, відкривайте нові світи на сторінках книг, діліться ними з друзями, рідними та дітьми.

Даруйте книги бібліотекам, рідним, друзям!

Підтримуйте та популяризуйте читання щодня, щомиті — адже саме книги роблять наш світ світлішим і добрішим!