Блакить із золотом на нім переплелися

Щороку 23 серпня українці відзначають День Державного Прапора України. У 2026 році ця подія буде особливо знаковою, адже свято відзначатиметься вже 20-й раз. 

День прапора було офіційно встановлено Указом Президента України Леоніда Кучми № 987/2004 від 23 серпня 2004 року. Відтоді ця дата стала символом єднання нації та вшанування головного державного символу – синьо-жовтого стяга.

Протягом історії України прапор у синьо-жовтих кольорах уособлював боротьбу за свободу, права й незалежність. Сьогодні Державний Прапор є не лише ознакою суверенності, а й уособленням незламності та національної гідності, що надихає українців у боротьбі за майбутнє країни.

Історична довідка

-  14 січня 1918 року Центральна Рада УНР прийняла закон про прапори флоту. Стягом військового флоту став синьо-жовтий із зображенням золотого тризуба з білим внутрішнім полем.
-  22 березня 1918 року згідно із постановою Центральної ради про державну символіку стягом країни став двоколірний прапор із жовтою (зверху) та синьою (знизу) смугою.
-  2 травня 1918 року у добу Гетьманату П. Скоропадського порядок розташування смуг на прапорі було змінено, а відтак синю смугу було розташовано згори.
-  У вересні 1918 року було затверджено рішення про стяги дипломатичного корпусу України. Національний прапор - синьо-жовтий стяг, у центрі якого біле коло із зображенням тризубця Св. Володимира з хрестом.
-  1 листопада 1918 року сотник Степан Паньківський підняв над ратушею Львова синьо-жовтий прапор Західно-Української Народної Республіки. З цього часу стало традицією вивішувати державний прапор на вежі ратуші. Під час Другої Світової Війни, синьо-жовтий прапор України знову замайорів над ратушею З квітня 1990 року.
-  13 листопада 1918 року синьо-жовтий прапор став державним символом і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР).
-  20 березня 1920 року було затверджено крайовий синьо-жовтий прапор Підкарпатської Русі, яка входила до складу Чехословаччини.
-  15 березня 1939 року у м. Хусті Перший Сейм Карпатської України прийняв державний блакитно-жовтий прапор.
-  У радянський період з ідеологічних міркувань блакитно-жовтий прапор був заборонений.
-  23 березня 1990 року за рішенням сесії Тернопільської міської ради над будівлею Тернопільської міської ради поруч із державним прапором замайорів блакитно-жовтий національний прапор.
-  28 квітня національний прапор з'явився поруч із державним на будівлі Львівської обласної ради.
-  24 липня 1990 року на Хрещатику біля Київради піднято синьо-жовте знамено.
-  28 січня 1992 року сесія Верховної Ради України прийняла Постанову "Про Державний Прапор України", яким став саме національний синьо-жовтий стяг.
-  23 серпня 2004 року було офіційно встановлено державне свято – День державного прапора України.
-  Указом Президента від 7 серпня 2009 року започатковано щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня о 9-й годині по всій Україні.

 ***

Про День Державного Прапора України : [Указ Президента України від 23 серпня 2004 р. № 987/2004] // Офіційний вісник України. – 2004. – № 35. – С. 42.

 Життя вимірюється не кількістю прожитих років,

а тим, що встиг зробити, який слід залишив на землі,

скільки добра подарував людям.

Валентин Чемерис

8 липня 1936 року народився Валентин Лукич Чемерис - відомий український письменник, сатирик-гуморист, публіцист, журналіст, упорядник.

Валентин Чемерис залишив по собі глибокий і різноплановий творчий спадок. Митець прожив довге, насичене подіями життя, до останніх днів залишаючись активним і плідним автором. Його літературна спадщина — понад 70 книжок: історичні романи, сатиричні й гумористичні збірки, дитячі твори, романи-есеї та фантастика.

Свою літературну кар’єру Валентин Чемерис розпочав як гуморист. Перша публікація — оповідання «Як я навчився писати гуморески» — з’явилося у 1959 році в дніпропетровській газеті «Молодий ленінець». Його гумористичні твори, серед яких «Хто на току, а хто на боку», «Урок виховання», «Коли спокушає диявол», «Сватання по телефону», «Вуса № 3», «Операція «Земфіра», «Царська охота», «Де хазяйнує Валя Чемерис» та інші, регулярно друкувалися у відомих виданнях: «Дніпро», «Вітчизна», «Крокодил», «Перець», «Україна».

Однією з центральних тем у творчості письменника стала історія. Починаючи з 1960-х років, Валентин Чемерис звертається до минулого у романах і повістях: «Ольвія», «Скандал в імператорському сімействі», «Смерть Атея», «Фортеця на Борисфені», «Генерали імперії», «Ордер на любов», «Я любила Шевченка», «Кохання в Україні», «Життя і смерть Володимира Глібовича, князя Переяславського», «Убивство на хуторі біля Диканьки», «Три шаблі над скарбом», «День Ворона».

У жанрі фантастики він залишив по собі цікаві, сповнені пригод твори: «Білий король детективу», «Три секунди на вибір», «Таємнича пригода на Орілі», «Золотий саркофаг», «Маруся Чурай», «Тайна Агати Крісті». Також значну частину його доробку становлять книги для дітей: «Вибори таємного агента», «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання», «Музикальний комар», «Славко», «Щоденник щасливої вчительки», «Аравійська пустеля».

Лауреат численних літературних премій, Валентин Чемерис здобув визнання не лише в Україні. Його твори перекладено німецькою, болгарською, румунською, польською.

Його книжки продовжують перевидаватися, а читачі — відкривати для себе глибини української історії через призму яскравої, дотепної та щирої оповіді.

***

Чемерис, В. Анна Київська – королева Франції : роман / Валентин Чемерис. — Харків : Фоліо, 2017. — 218, [2] с. — (Історія України в романах).

Чемерис, В. Амазонка : [роман-есе : про долю Крушельницьких та Вороних] / Валентин Чемерис. — Харків : Час читати, 2016. — 505, [2] с.

Чемерис, В. Аравійська пустеля / Валентин Чемерис. — Харків : Фоліо, 2016. — 441, [2] с. — (Історія України в романах).

Чемерис, В. Бахчисарайський любовник : іст. повісті, оповід., есе / Валентин Чемерис. — Київ : Видавництво Українського фітосоціологічного центру, 2013. — 535 с.

Чемерис, В. Л. Білий король детективу : фантаст.-пригод. повість / В. Л. Чемерис. — КИЇВ : Молодь, 1986. — 198, [2] с. : іл.

Чемерис, В. Вампір із Кассіопеї : фантаст. повісті, оповідання, есе / Валентин Чемерис. — Київ : Вид-во Укр. фітосоціол. центру, 2013. — 551 с. — Бібліогр.: с. 550-551.

Веселий вітряк : сатира та гумор Придніпров’я / [ред.-упорядник В. Л. Чемерис ; післям. Фелікс Білецький ”Сила людського сміху” ; іл.: Є. В. Попов]. — Дніпропетровськ : Промінь, 1973. — 190 с. з іл.

 «Ще з дитинства історії крутилися в моїй голові, як живі картинки, – варто було зустріти на вулиці якогось дивного дідуся в панамці з різьбленим ціпком у руці, як я починала «довигадувати», що з ним буде далі і які неймовірні пригоди чекають на нього у лісовій хатині, до якої він прямує».

 21 березня свій ювілейний день народження відзначала відома українська дитяча письменниця, журналістка та перекладачка Леся Воронина. Леся Воронина є членкинею Національної спілки письменників України та Асоціації українських письменників і володарка низки престижних літературних премій.

Леся Воронина написала багато захопливих цікавих книг для дітей. Вигадувати свої історії та «лякачки» Леся почала ще в дитячому садочку, а перші казки написала для сина Євгена, щоб якось втихомирювати досить рухливого хлопчика.

Леся Воронина писала під літературними псевдонімами: Гаврило Ґава, Ніна Ворон, Олена Вербна, Сестра Лесич. Під псевдонімом Гаврило Ґава авторка написала понад сто сюжетів коміксів, що впродовж 13 років з’являлися на сторінках дитячого журналу "Соняшник", редакторкою якого вона була.

Запрошуємо вас до подорожі світом детективних історій і фантастичних пригод Лесі Ворониної.

Чарівний світ Лесі Ворониної

Я не люблю нещасних. Я щаслива.

Моя свобода завжди при мені.

19 березня Ліні Василівні Костенко виповнюється 95 років. Завдяки її творчості поезію полюбили мільйони, і складно знайти українця, чиє серце не торкнули пронизливі вірші з вічними сенсами. Поезія Ліни Костенко шляхетна, інтелектуальна. Вона вирізняється своєю довершеністю. Нічого зайвого – і все сказано…

…Я щаслива. Моя свобода завжди при мені

 13 березня виповнюється 65 років Юрію Ігоровичу Андруховичу (1960) - українському поету, прозаїку, перекладачу.

З прозових творів Ю. Андруховича найпершим був опублікований цикл армійських оповідань «Зліва, де серце» у 1989 р. Це майже фактографія служби автора у війську. 1991 р. побачило світ оповідання «Самійло з Немирова, прекрасний розбишака». Потім з-під пера Ю. Андруховича вийшли романи «Рекреація» (1992), «Московіада» (1993), «Перверзія» (1996), «Дванадцять обручів» (2003), «Таємниця» (2007), «Лексикон інтимних міст» (2011), «Коханці юстиції» (2017). Він – редактор проєкту та укладач хрестоматійного частини "Малої української енциклопедії актуальної літератури" (МУЕАЛ).

Його твори перекладено і видано польською, англійською, німецькою, російською, угорською, фінською, шведською, чеською мовами та есперанто. За мотивами оповідань письменника знято кінофільми, роману «Перверзія» поставлено виставу (2007). Автор брав участь у постановці п’єси і сам зіграв одну з ролей. Вірші Юрія Андруховича покладені на музику рок-групами «Плач Єремії», «Мертвий півень» та іншими.

Ю. Андрухович є автором перекладів з англійської (зокрема, 5-го українського перекладу шекспірівського «Гамлета» і «Ромео та Джульєтти», американської поезії 1950-1960 рр.), польської, німецької.

В 2021 році Андрухович став автором радіодиктанту національної єдності, прочитавши уривок зі свого нового роману.

Юрій Андрухович

5 березня 1827 року народився Леонід Глібов, письменник, байкар, видавець, громадський діяч.

Окрім байок, писав він і ліричні вірші, публіцистику, драматургію, писав і твори для дітей. Кращі байки Леоніда Глібова, його ліричні вірші збагатили скарбницю української культури, здобули широке визнання в народі й забезпечили їхньому авторові вдячну пам'ять нащадків.

На Черніговщині, в історичному містечку Седневі, перебуваючи на березі річки написав Л. І. Глібов свій шедевр - вірш "Журба" (1859), згодом покладеним на музику Миколою Лисенком. Це відома всім пісня "Стоїть гора високая".

Книжок дитячих чарівник

30 січня виповнюється 95 років від дня народження Всеволода Нестайка - класика сучасної української дитячої літератури, на творах якого виросло кілька поколінь читачів.

Він єдиний із прозаїків, хто писав тільки для дітей упродовж півстоліття. Твори увійшли до золотого фонду дитячої літератури. Він залишається найчастіше друкованим, тиражованим і найбільше читаним автором.

Його трилогія «Тореадори із Васюківки» внесена до Почесного списку ім. Андерсена як один з найвидатніших творів світової літератури для дітей.

Повні тексти творів автора є у вільному доступі.

      23 січня виповнюється 134 роки від дня народження Павла Григоровича Тичини – поета, громадського діяча, перекладача та публіциста.

Павло Григорович від природи був дуже щедро обдарований. Перші вірші почав писати в 15-річному віці під впливом прочитаних книг і особистого знайомства з поетами та письменниками.
Ім’я П. Г. Тичини насамперед асоціюється із поезією, із авторством «Сонячних кларнетів» та інших відомих збірок і окремих віршів.

Однак Павло Григорович отримав не лише дар поетичного слова. Він чудово малював, мав абсолютний слух, був регентом церковного хору, грав на багатьох музичних інструментах, знав велику кількість мов, перекладав з них, був великим книголюбом.

Життєвий і творчий шлях П. Тичини

 13 січня 1936 року народився Василь Іванович Захарченко (1936-2018) – видатний письменник, прозаїк, публіцист, чия праця відзначена Національною премією України імені Тараса Шевченка, літературними преміями імені А. Головка, Ю. Яновського, О. Гірника, Д. Нитченка. Заслужений працівник культури України.

Василь Захарченко

 8 січня виповнюється 90 років від дня народження видатного українського письменника Василя Симоненка. Нескорений, як Прометей, з гарячою і пристрасною натурою, щирий і добродійний, він увійшов у літературу, як поборник правди і добра.

Олесь Гончар називав Василя Симоненка «витязем молодої української поезії», а Василь Стус сказав, що «на голос Симоненка, найбільшого шістдесятника із шістдесятників, поспішала молодь. Час поспішав так само».

З нагоди ювілею Василя Симоненка Сектор інформаційно-бібліографічної роботи представляє рекомендаційний список «Доля Василя Симоненка» і вебліографічний список «Василь Симоненко - Письменник»

Доля Василя Симоненка

Василь Симоненко - Письменник

Надбання тисячоліть

  Напередодні Дня Української Державності, 10 липня, фахівці відділу інформаційно-бібліографічної роботи та АБП провели бібліографічний трансформер «Надбання тисячоліть». Захід містив бібліографічний огляд нових видань з фонду бібліотеки, цікаву інформативну вікторину, а також працівники ознайомили присутніх з рекомендаційним списком художньої літератури. За допомогою художнього слова та уяви читач має змогу поринути у світ історичних подій, героїв і пересічних людей різних епох, зрозуміти, що відчували українці на шляху становлення державності.

День Української Державності

У 2024 році Україна відзначає День Української Державності 15 липня. Ця памʼятна дата встановлена Указом Президента України від 24 серпня 2021 року та покликана нагадувати, що українське державотворення має понад тисячолітню традицію, а його витоки – у середньовічній державі, центром якої був Київ. 

День Української Державності

 Юні читачі, цей рекомендаційний список для вас!

Читай із задоволенням!

Юні читачі! Пориньте у світ великих ідей, пригод, подій!

 

#позакласне_читання

 Юні читачі! Читання на канікулах — це ефективний спосіб тримати в тонусі пам'ять, розвивати мислення й фантазію!

Читайте разом з нами!

#позакласне_читання

 Юні читачі!

Працівники Відділу інформаційно-бібліографічної роботи та АБП бажають вам нових відкриттів, реалізації творчих задумів та натхнення! 

А книга нехай стане для вас справжнім другом і порадником!

#позакласне_читання

 Юні читачі!

Не секрет, що під час навчання часу для читання не вистачає катастрофічно. Тоді як влітку його більше, ніж досить.

Отже, прочитавши твори, що вивчаються на уроках української літератури, на літніх канікулах, можна зекономити енергію і час протягом наступного навчального року.

Тож Відділ інформаційно-бібліографічної роботи та АБП  бажає вам чудових канікул і незабутніх вражень від книжок!

Ну що б здавалося, слова… 

Слова та голос – більш нічого. 

А серце б’ється – ожива, 

Як їх почує!.. 

              Тарас Шевченко

Мова є основним засобом збереження нашої культури. Часто прямий переклад з однієї мови на іншу не може передати ту саму суть, що й у мові оригіналу. Тому найкращий спосіб досконало пізнати культуру – це зрозуміти мову. Рідна мова допомагає нам підтримувати зв’язок з нашими традиційним й культурними цінностями та з нашим корінням.

Прекрасно, коли людина знає різні мови, однак надважливо підтримувати свою рідну мову, адже вона – душа народу і символ єднання нації.

Сьогодні ми пропонуємо вашій увазі рекомендаційний список "Барви українського слова"

Більше наших видань дивіться на блозі відділу інформаційно-бібліографічної роботи і на сервісі Calameo.

#Десятиріччя_української_мови

26 січня – Всесвітній день екологічної освіти

Всесвітній день екологічної освіти (The World´s Environmental Education Day) бере свій початок з 1972 року, з Декларації Конференції Організації Об’єднаних Націй з проблем навколишнього середовища. 

Вперше був відзначений в Стокгольмі (Швеція) в червні 1972 року. Проте з 1975 року, коли в Белграді відбувся Міжнародний семінар просвітницької діяльності з питань навколишнього середовища, і де була видана Белградська хартія екологічної освіти, проголошуючи свої глобальні цілі, кожного року 26 січня цей день відзначається на міжнародному рівні.

Екологічна освіта спрямована на гармонізацію діяльності людини з природою на основі сталого розвитку для забезпечення якості життя майбутніх поколінь.

Більшість екологічних проблем спричинені недостатньою освіченістю людини. Тому необхідно не тільки сприяти інформуванню щодо екологічних проблем, а й розвивати екологічно свідому поведінку з дитинства.

Сьогодні фахівці нашого відділу рекомендують три книжки про екологію та захист навколишнього середовища:

Єдина країна - єдиний народ

Про День Соборності України [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 13 листоп. 2014 р. № 871/2014 // Офіційний вісник Президента України. – 2014. –№ 43. – Ст. 1961. – Електрон. текст. дані. – Документ доступний також в інтернеті: https://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/871/2014 (дата звернення: 18.01.2022). – Назва з екрана.

22 січня – День Соборності України. Інформаційні матеріали [Електронний ресурс] // Український інститут національної пам’яті : офіц. веб-сайт. – Електрон. текст. та зображув. дані. – Режим доступу:  http://www.memory.gov.ua/news/22-sichnya-den-sobornosti-ukraini-informatsiini-materiali (дата звернення: 18.01.2022). – Назва з екрана.

Ідея соборності українських земель: історія та сьогодення [Електронний ресурс] // ОУНБ iменi I. Франка : [офіц. сайт]. – Електрон. текст. та зображув. дані – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/node/4588 (дата звернення: 18.01.2022). – Назва з екрана.

Список документів до книжкової виставки «До Дня Соборності України» [Електронний ресурс] // Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого : [офіц. сайт]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://nlu.org.ua/storage/files/PDF_2017/Sobornist.pdf  (дата звернення: 18.01.2022). – Назва з екрана.

100 облич Української революції [Електронний ресурс] // Український інститут національної пам’яті : офіц. веб-сайт. – Електрон. текст. та зображув. дані. – Режим доступу:  http://www.memory.gov.ua/sites/default/files/100_oblich_0.pdf  (дата звернення: 18.01.2022). – Назва з екрана.

100 років від дня проголошення Директорією Акта Злуки про об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в єдину незалежну державу [Електронний ресурс] : [електрон. презентація виставки] // Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського : [офіц. сайт]. – Електрон. текст. і зображув. дані. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/node/4718 (дата звернення: 18.01.2022). – Назва з екрана.

 Сценарії

 Відкритий захід «День соборності України» [Електронний ресурс] : Історія України, 9 кл. // На урок : освіт. проєкт. – Режим доступу: https://naurok.com.ua/vihovniy-zahid-den-sobornosti-ukra-ni-68981.html (дата звернення: 18.01.2022). – Назва з екрана.