120 років від дня народження Івана Багряного

2 жовтня 1906 року народився Іван Багряний — український поет, прозаїк, публіцист, художник, громадсько-політичний діяч, один із найяскравіших представників української літератури ХХ століття.

Життя письменника припало на драматичну добу української історії. Арешти, переслідування, ув’язнення та заслання не зламали його прагнення говорити правду про людину і тоталітарну систему.

Творчість Івана Багряного — це література свободи, гідності та незламності. У своїх творах письменник порушував питання людського вибору, боротьби за свободу, сили духу та права людини залишатися собою навіть за найтяжчих обставин.

Серед найвідоміших творів письменника — «Тигролови» — захоплива історія про втечу від репресивної системи, боротьбу за свободу та силу людського духу.

Роман «Тигролови» Івана Багряного – зразок українського авантюрного роману. Роман мав широкий читацький резонанс. Його перекладали англійською, нідерландською, німецькою, іспанською та іншими мовами.

 Англійський переклад 1950-х років здобувся на схвальні відгуки від таких видань, як «Time», «Newsweek», «Associated Press», «New York Post» та ін. Проте не лише творчість, а й життя Багряного було сповнене карколомних пригод і неочікуваних порятунків. Можна сказати, що він зумів перетворити власні поневіряння в сталінських катівнях, блукання сибірськими хащами та пеклом Другої світової війни на літературу.

Твір назвали «повістю лицарства і хоробрості». Ним автор розпочав головну тему у своїй прозі – тему невпокореної людини, тему волі до вчинку і здійснення його, тему екзистенційного вибору.

Iсторiя написання. Задум виник під час перебування в таборі БАМЛАГу, коли, втікаючи з нього, блукав тайгою, переховувався в оселях мисливців-звіроловів, нащадків вихідців з України. Рік написання – 1943р. (за 14 днів). Побачив світ - 1944р. під назвою «Звіролови», 1946р. – видано у вдосконаленому варіанті. Твір не є автобіографічним, але переживання «страшного державного злочинця», пригоди в тайзі належать І. Багряному.

Григорія Многогрішного, в’язня, арештованого під час сталінського терору 1930-х років, везуть поїздом до таборів ГУЛАГу на Далекому сході Радянського Союзу, але непокірному зекові вдається втекти. Він опиняється в первісних лісах неподалік річки Амур. Там Многогрішний переживає цілу купу пригод, знайомиться з родиною українських переселенців, які займаються полюванням на тигрів, і навіть знаходить кохання. Але в тайзі полюють не лише на тигрів — за слідом втікача йде майор НКВД…

Читати роман «Тигролови» за посиланням. 

«Тигролови» — український художній фільм режисера Ростислава Синько.

Фільм «Тигролови» за мотивами роману Івана Багряного (при збереженні основного сюжету, окремі розбіжності з текстом роману не дозволяють назвати його «екранізацією») знято 1994 року на кіностудії «Укртелефільм». Режисер та сценарист Ростислав Синько. Ролі виконували: Олег Савкін, Ольга Сумська, Анатолій Мокренко, Микола Шутько, Ольга Матешко та інші.

Дивитись фільм «Тигролови» за посиланням.

Сподіваємось, що роман Івана Багряного «Тигролови», який вшановує силу і непохитність, стане джерелом натхнення для вас, нагадуючи про те, що людський дух здатний подолати будь-які виклики.

Запрошуємо відкрити для себе його книги та познайомитися з творчістю письменника, чиє життя і слово стали прикладом боротьби за свободу та людську гідність.

30 вересня — Всеукраїнський день бібліотек

Бібліотека — це значно більше, ніж полиці з книгами. Це місце, де запит перетворюється на відповідь, пошук — на відкриття, а інформація — на знання.

Сьогодні бібліотеки змінюються разом із суспільством: поєднують традиційну книгу й цифрові ресурси, допомагають орієнтуватися у величезному інформаційному просторі, навчають знаходити перевірені джерела та критично оцінювати інформацію.

Для фахівців Сектору інформаційно-бібліографічної роботи особливо важлива щоденна робота — допомогти знайти саме те, що потрібно: книжку, статтю, факт, надійне джерело, потрібну базу даних чи відповідь на запитання, яке часом здається дуже складним.

Бібліотека — це про доступ до знань.

Бібліографія — про шлях до потрібної інформації.

А бібліотекар — про готовність допомогти цей шлях пройти.

У Всеукраїнський день бібліотек дякуємо всім, хто читає, шукає, досліджує, навчається і відкриває для себе нове. А також нашим колегам — за професійність, терпіння, творчість і щоденну працю задля читачів та громади.

Нехай у бібліотеках завжди буде місце для книги, знань, діалогу, нових ідей та людей, які прагнуть пізнавати світ.

З Всеукраїнським днем бібліотек!

130 років від дня народження Скотта Фіцджеральда — літописця «епохи джазу»

24 вересня виповнилося 130 років від дня народження Френсіса Скотта Фіцджеральда (1896–1940) — видатного американського письменника, одного з найяскравіших представників літератури ХХ століття та покоління, яке пережило бурхливі зміни 1920-х років.

Саме Фіцджеральд увів у широкий вжиток вислів «епоха джазу», яким називають американські 1920-ті — час стрімких соціальних змін, блиску, гучних вечірок, джазу, автомобілів, нових суспільних норм і водночас прихованої тривоги та розчарування.

Найвідоміший роман письменника — «Великий Гетсбі». Історія Джея Гетсбі, його мрії про кохання та прагнення до недосяжного щастя стала одним із символів американської літератури. Роман неодноразово екранізували, а образ Гетсбі й сьогодні залишається впізнаваним у світовій культурі.

Серед інших відомих творів Фіцджеральда:

 «По той бік раю» — роман про молодість, пошуки себе та розчарування після Першої світової війни;

«Прекрасні і приречені» — історія покоління, яке прагнуло насолоджуватися життям, не замислюючись про наслідки;

«Ніч лагідна» — психологічно складний роман про кохання, талант, багатство та поступове руйнування особистості;

оповідання «Загадкова історія Бенджаміна Баттона», що здобуло нове життя завдяки кінематографу.

Цікаво, що його твори — це не лише портрет Америки 1920-х, а й роздуми про мрію, кохання, багатство, втрати, час і ціну успіху.

«Епоха джазу» минула, але книги Фіцджеральда продовжують звучати — як джазова мелодія, у якій за блиском і ритмом прихована історія людських надій та розчарувань.

Запрошуємо відкрити для себе творчість Скотта Фіцджеральда у фондах нашої бібліотеки!

Соломія Крушельницька — легенда світової опери та гордість України

 

Її ім’я золотими літерами вписане в історію світового оперного мистецтва. Соломія Крушельницька — українська оперна співачка, чиє неповторне сопрано захоплювало слухачів на найвідоміших сценах Європи та Америки.

Мілан, Париж, Варшава, Нью-Йорк — географія її виступів вражає. Її голос вирізнявся надзвичайною силою, красою та широким діапазоном. А талант і наполеглива праця допомогли українській дівчині з Тернопільщини стати однією з найвідоміших оперних примадонн свого часу.

Особливе місце в її творчій долі посідає опера «Мадам Баттерфляй» Джакомо Пуччіні. Після невдалої прем’єри твору саме виконання Крушельницькою партії Чіо-Чіо-сан допомогло повернути опері прихильність публіки. Її тріумф став важливою сторінкою в історії світової опери.

Та за міжнародною славою стояла не лише велика артистка, а й жінка сильної волі, надзвичайної працьовитості та глибокої любові до України. Вона завжди пам’ятала про своє походження і своєю творчістю утверджувала присутність української культури у світі.

Соломія Крушельницька залишила по собі не тільки безсмертні музичні образи. Вона стала символом таланту, наполегливості та гідності — українкою, яка підкорила світову сцену, не втративши зв’язку зі своїм корінням.

Відкривайте для себе історію української культури разом із бібліотекою! Книги про життя і творчість Соломії Крушельницької допомагають почути її голос крізь десятиліття та краще пізнати постать, якою пишається Україна.

🌿 З Днем міста, Черкаси!

 Черкаси відзначають своє свято — день міста, яке поєднало у собі давню історію, красу Дніпра, затишок зелених вулиць і енергію сучасної громади.

Черкаси — це не лише географічна назва на карті. Це наша пам’ять, наша історія, наші люди й місця, з якими пов’язані особливі спогади.

Для нас Черкаси — це ще й безцінна скарбниця краєзнавчої інформації. У книгах, газетах, журналах, фотографіях та електронних ресурсах зберігається літопис нашого міста: його вулиць і будівель, видатних людей і визначних подій, традицій та сьогодення.

Запрошуємо відкривати Черкаси разом із книгами!

Адже читаючи історію рідного міста, ми краще розуміємо його сьогодення та відчуваємо свою причетність до його майбутнього.

Баранов, Валерій Павлович. Черкаський калейдоскоп в об’єктиві фотоапарата Валерія Баранова [Образотворчий матеріал] : фотоальбом / Валерій Баранов. – Черкаси : Вертикаль, 2025. – 87 с. : фот.

Соколенко, Д. Черкаси вражають : довідник / Дар’я Соколенко. – Черкас : Чабаненко Ю. А., 2019. – 48 с.

Желєзняк, О. Таємниці козацького міста / О. Желєзняк. – Черкаси : Чабаненко Ю. А., 2018. – 68 с. : іл.

Куштан, Д. Міфи міста на Че. Вигадки й хибні стереотипи, пов’язані з походженням і ранньою історією Черкас / Дмитро Куштан ; НАН України, Ін-т археології. – Черкаси : ІнтролігаТОР, 2025. – 223с. : іл.

Страшевич, В. Б. Черкаси за межами століть : іст.-краєзнав. нариси / В. Б. Страшевич. – Черкаси : Чабаненко Ю. А., 2019. – 431 с. : іл.

Черкаси поетичні / [упоряд. Поліщук В.Т.] – Черкаси : ІнтролігаТОР, 2020. – 100 с.

Черкаський обласний краєзнавчий музей, 1918–2018 : до 100-річчя з дня заснування / [упоряд. В.В. Лепський ; під ред. Т. О. Григоренко]. – Черкаси : Андрощук П.С. – 131 с. : іл.

Юхно, Б. Черкаси : пазли / Борис Юхно. – Черкаси : Брама-Україна, 2018. – 480 с.

Юхно, Б. Черкаські місторії. Мандрівки у часі від Соснівки до Кривалівки/ Борис Юхно. – Черкаси: Брама-Україна, 2013. — 296 с.

Черкаси — місто, яке живе в серці.

Місто, яке має свою історію.

Місто, яке творимо ми!

З Днем міста, рідні Черкаси!

Нехай над нашим містом завжди буде мирне небо, а його вулиці наповнюються дитячим сміхом, добрими зустрічами та новими історіями.

🎬 ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО КІНО: КОЛИ КНИГА ОЖИВАЄ НА ЕКРАНІ

 Щороку у другу суботу вересня в Україні відзначають День українського кіно — свято, яке об’єднує кіномитців, глядачів і всіх, хто цінує українську культуру.

Українське кіно має багату історію та глибокі традиції. Його розвиток пов’язаний з іменами видатних митців — Олександра Довженка, Сергія Параджанова, Юрія Іллєнка. Їхні фільми стали класикою світового кінематографа, а образи з картин «Земля», «Тіні забутих предків», «Білий птах з чорною відзнакою» і сьогодні надихають кінематографістів у всьому світі.

Особливе місце в українському кіно посідають екранізації літературних творів. Коли улюблена книга переноситься на екран, знайомі герої та сюжети відкриваються по-новому, а класичні твори стають ближчими до сучасного глядача.

Сучасне українське кіно дедалі активніше звертається до національної історії, літератури та людських історій.

Кіно — це не лише розвага. Це спосіб говорити про себе, свою історію, культуру та цінності. Воно формує пам’ять, допомагає осмислювати минуле й бачити Україну очима сучасних митців.

А ще кіно нагадує нам про книги. Адже за багатьма чудовими фільмами стоять не менш чудові літературні твори.

 Читайте книги!

Дивіться українські фільми!

Відкривайте знайомі історії по-новому!

І залишайтеся книголюбами, навіть якщо ви затяті кіномани!

10 вересня працівники Сектору інформаційно-бібліографічної роботи взяли участь у тренінгу «Бібліотека як платформа громадянської активності та діалогу».

Організатор: Черкаська обласна універсальна наукова бібліотека імені Тараса Шевченка.

Програмою заходу було передбачено виступи фахівців бібліотеки. Свої доповіді представляли за темами:

Бібліотека – ресурс розвитку громади

Валентина Величко, заступник директора з наукової роботи Черкаської ОУНБ імені Тараса Шевченка

Бібліотеки як інституція демократії: нове розуміння адвокаційної діяльності публічних бібліотек

Наталія Вітавська, завідувачка науково-методичного відділу Черкаської ОУНБ імені Тараса Шевченка

Медіаграмотність громади: бібліотечні ініціативи та стратегія

Оксана Шульга, головний бібліотекар відділу виробничої     літератури Черкаської ОУНБ імені Тараса Шевченка

Спроможність бібліотек – Хабів цифрової грамотності

Наталія Шишкова, завідувачка відділу соціокультурної діяльності, реклами та PR Черкаської ОУНБ імені Тараса Шевченка.

Дякуємо колегам за інформацію!