30 вересня — Всеукраїнський день бібліотек

Бібліотека — це значно більше, ніж полиці з книгами. Це місце, де запит перетворюється на відповідь, пошук — на відкриття, а інформація — на знання.

Сьогодні бібліотеки змінюються разом із суспільством: поєднують традиційну книгу й цифрові ресурси, допомагають орієнтуватися у величезному інформаційному просторі, навчають знаходити перевірені джерела та критично оцінювати інформацію.

Для фахівців Сектору інформаційно-бібліографічної роботи особливо важлива щоденна робота — допомогти знайти саме те, що потрібно. Книжку, статтю, факт, надійне джерело, потрібну базу даних чи відповідь на запитання, яке часом здається дуже складним.

Бібліотека — це про доступ до знань.

Бібліографія — про шлях до потрібної інформації.

А бібліотекар — про готовність допомогти цей шлях пройти.

У Всеукраїнський день бібліотек дякуємо всім, хто читає, шукає, досліджує, навчається і відкриває для себе нове. А також нашим колегам — за професійність, терпіння, творчість і щоденну працю задля читачів та громади.

Нехай у бібліотеках завжди буде місце для книги, знань, діалогу, нових ідей та людей, які прагнуть пізнавати світ.

З Всеукраїнським днем бібліотек!

130 років від дня народження Скотта Фіцджеральда — літописця «епохи джазу»

24 вересня виповнилося 130 років від дня народження Френсіса Скотта Фіцджеральда (1896–1940) — видатного американського письменника, одного з найяскравіших представників літератури ХХ століття та покоління, яке пережило бурхливі зміни 1920-х років.

Саме Фіцджеральд увів у широкий вжиток вислів «епоха джазу», яким називають американські 1920-ті — час стрімких соціальних змін, блиску, гучних вечірок, джазу, автомобілів, нових суспільних норм і водночас прихованої тривоги та розчарування.

Найвідоміший роман письменника — «Великий Гетсбі». Історія Джея Гетсбі, його мрії про кохання та прагнення до недосяжного щастя стала одним із символів американської літератури. Роман неодноразово екранізували, а образ Гетсбі й сьогодні залишається впізнаваним у світовій культурі.

Серед інших відомих творів Фіцджеральда:

 «По той бік раю» — роман про молодість, пошуки себе та розчарування після Першої світової війни;

«Прекрасні і приречені» — історія покоління, яке прагнуло насолоджуватися життям, не замислюючись про наслідки;

«Ніч лагідна» — психологічно складний роман про кохання, талант, багатство та поступове руйнування особистості;

оповідання «Загадкова історія Бенджаміна Баттона», що здобуло нове життя завдяки кінематографу.

Цікаво, що його твори — це не лише портрет Америки 1920-х, а й роздуми про мрію, кохання, багатство, втрати, час і ціну успіху.

«Епоха джазу» минула, але книги Фіцджеральда продовжують звучати — як джазова мелодія, у якій за блиском і ритмом прихована історія людських надій та розчарувань.

Запрошуємо відкрити для себе творчість Скотта Фіцджеральда у фондах нашої бібліотеки!

Соломія Крушельницька — легенда світової опери та гордість України

 

Її ім’я золотими літерами вписане в історію світового оперного мистецтва. Соломія Крушельницька — українська оперна співачка, чиє неповторне сопрано захоплювало слухачів на найвідоміших сценах Європи та Америки.

Мілан, Париж, Варшава, Нью-Йорк — географія її виступів вражає. Її голос вирізнявся надзвичайною силою, красою та широким діапазоном. А талант і наполеглива праця допомогли українській дівчині з Тернопільщини стати однією з найвідоміших оперних примадонн свого часу.

Особливе місце в її творчій долі посідає опера «Мадам Баттерфляй» Джакомо Пуччіні. Після невдалої прем’єри твору саме виконання Крушельницькою партії Чіо-Чіо-сан допомогло повернути опері прихильність публіки. Її тріумф став важливою сторінкою в історії світової опери.

Та за міжнародною славою стояла не лише велика артистка, а й жінка сильної волі, надзвичайної працьовитості та глибокої любові до України. Вона завжди пам’ятала про своє походження і своєю творчістю утверджувала присутність української культури у світі.

Соломія Крушельницька залишила по собі не тільки безсмертні музичні образи. Вона стала символом таланту, наполегливості та гідності — українкою, яка підкорила світову сцену, не втративши зв’язку зі своїм корінням.

Відкривайте для себе історію української культури разом із бібліотекою! Книги про життя і творчість Соломії Крушельницької допомагають почути її голос крізь десятиліття та краще пізнати постать, якою пишається Україна.

🌿 З Днем міста, Черкаси!

 Черкаси відзначають своє свято — день міста, яке поєднало у собі давню історію, красу Дніпра, затишок зелених вулиць і енергію сучасної громади.

Черкаси — це не лише географічна назва на карті. Це наша пам’ять, наша історія, наші люди й місця, з якими пов’язані особливі спогади.

Для нас Черкаси — це ще й безцінна скарбниця краєзнавчої інформації. У книгах, газетах, журналах, фотографіях та електронних ресурсах зберігається літопис нашого міста: його вулиць і будівель, видатних людей і визначних подій, традицій та сьогодення.

Запрошуємо відкривати Черкаси разом із книгами!

Адже читаючи історію рідного міста, ми краще розуміємо його сьогодення та відчуваємо свою причетність до його майбутнього.

Баранов, Валерій Павлович. Черкаський калейдоскоп в об’єктиві фотоапарата Валерія Баранова [Образотворчий матеріал] : фотоальбом / Валерій Баранов. – Черкаси : Вертикаль, 2025. – 87 с. : фот.

Соколенко, Д. Черкаси вражають : довідник / Дар’я Соколенко. – Черкас : Чабаненко Ю. А., 2019. – 48 с.

Желєзняк, О. Таємниці козацького міста / О. Желєзняк. – Черкаси : Чабаненко Ю. А., 2018. – 68 с. : іл.

Куштан, Д. Міфи міста на Че. Вигадки й хибні стереотипи, пов’язані з походженням і ранньою історією Черкас / Дмитро Куштан ; НАН України, Ін-т археології. – Черкаси : ІнтролігаТОР, 2025. – 223с. : іл.

Страшевич, В. Б. Черкаси за межами століть : іст.-краєзнав. нариси / В. Б. Страшевич. – Черкаси : Чабаненко Ю. А., 2019. – 431 с. : іл.

Черкаси поетичні / [упоряд. Поліщук В.Т.] – Черкаси : ІнтролігаТОР, 2020. – 100 с.

Черкаський обласний краєзнавчий музей, 1918–2018 : до 100-річчя з дня заснування / [упоряд. В.В. Лепський ; під ред. Т. О. Григоренко]. – Черкаси : Андрощук П.С. – 131 с. : іл.

Юхно, Б. Черкаси : пазли / Борис Юхно. – Черкаси : Брама-Україна, 2018. – 480 с.

Юхно, Б. Черкаські місторії. Мандрівки у часі від Соснівки до Кривалівки/ Борис Юхно. – Черкаси: Брама-Україна, 2013. — 296 с.

Черкаси — місто, яке живе в серці.

Місто, яке має свою історію.

Місто, яке творимо ми!

З Днем міста, рідні Черкаси!

Нехай над нашим містом завжди буде мирне небо, а його вулиці наповнюються дитячим сміхом, добрими зустрічами та новими історіями.

🎬 ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО КІНО: КОЛИ КНИГА ОЖИВАЄ НА ЕКРАНІ

 Щороку у другу суботу вересня в Україні відзначають День українського кіно — свято, яке об’єднує кіномитців, глядачів і всіх, хто цінує українську культуру.

Українське кіно має багату історію та глибокі традиції. Його розвиток пов’язаний з іменами видатних митців — Олександра Довженка, Сергія Параджанова, Юрія Іллєнка. Їхні фільми стали класикою світового кінематографа, а образи з картин «Земля», «Тіні забутих предків», «Білий птах з чорною відзнакою» і сьогодні надихають кінематографістів у всьому світі.

Особливе місце в українському кіно посідають екранізації літературних творів. Коли улюблена книга переноситься на екран, знайомі герої та сюжети відкриваються по-новому, а класичні твори стають ближчими до сучасного глядача.

Сучасне українське кіно дедалі активніше звертається до національної історії, літератури та людських історій.

Кіно — це не лише розвага. Це спосіб говорити про себе, свою історію, культуру та цінності. Воно формує пам’ять, допомагає осмислювати минуле й бачити Україну очима сучасних митців.

А ще кіно нагадує нам про книги. Адже за багатьма чудовими фільмами стоять не менш чудові літературні твори.

 Читайте книги!

Дивіться українські фільми!

Відкривайте знайомі історії по-новому!

І залишайтеся книголюбами, навіть якщо ви затяті кіномани!

10 вересня працівники Сектору інформаційно-бібліографічної роботи взяли участь у тренінгу «Бібліотека як платформа громадянської активності та діалогу».

Організатор: Черкаська обласна універсальна наукова бібліотека імені Тараса Шевченка.

Програмою заходу було передбачено виступи фахівців бібліотеки. Свої доповіді представляли за темами:

Бібліотека – ресурс розвитку громади

Валентина Величко, заступник директора з наукової роботи Черкаської ОУНБ імені Тараса Шевченка

Бібліотеки як інституція демократії: нове розуміння адвокаційної діяльності публічних бібліотек

Наталія Вітавська, завідувачка науково-методичного відділу Черкаської ОУНБ імені Тараса Шевченка

Медіаграмотність громади: бібліотечні ініціативи та стратегія

Оксана Шульга, головний бібліотекар відділу виробничої     літератури Черкаської ОУНБ імені Тараса Шевченка

Спроможність бібліотек – Хабів цифрової грамотності

Наталія Шишкова, завідувачка відділу соціокультурної діяльності, реклами та PR Черкаської ОУНБ імені Тараса Шевченка.

Дякуємо колегам за інформацію!

📚 6 вересня — День читання книг (National Read a Book Day)

Є дні, коли варто просто… відкрити книгу. Без поспіху. Без зайвих сповіщень. Без нескінченного скролінгу.

Щороку 6 вересня відзначають День читання книг — особливу дату, яка нагадує нам про просту, але надзвичайно важливу річ: читання дарує час для себе.

Книга може перенести нас в іншу епоху, познайомити з незнайомими людьми, подарувати нові думки, розрадити у складний день або просто подарувати кілька годин задоволення.

А ще читання:
розвиває уяву й критичне мислення;
збагачує словниковий запас;
допомагає краще розуміти себе та інших;
зменшує інформаційне перевантаження;
створює простір для спокою й зосередженості.

Спробуйте сьогодні маленький читацький челендж:
відкладіть ґаджети хоча б на 30 хвилин, приготуйте улюблений напій, влаштуйтеся зручно й прочитайте кілька сторінок книги, яку давно відкладали.

А якщо не знаєте, що почитати, — завітайте до нашої бібліотеки!
Ми допоможемо знайти книгу під ваш настрій, інтереси й навіть під конкретний життєвий момент.