13 травня 1849 року на Полтавщина народився Панас Мирний (справжнє ім’я — Панас Якович Рудченко) — видатний український прозаїк, драматург і громадський діяч, один із найяскравіших представників української реалістичної літератури.

Творчість Панаса Мирного стала важливою сторінкою в історії українського письменства. У своїх творах він правдиво змальовував життя українського селянства, соціальну несправедливість, моральні конфлікти та прагнення людини до гідного життя.

Найвідоміші твори письменника: «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», «Повія», «Лихі люди», «Морозенко». 

Особливість творчості Панаса Мирного — глибокий психологізм, увага до внутрішнього світу героїв і прагнення осмислити складні суспільні процеси свого часу. Його твори й сьогодні вражають актуальністю, адже порушують вічні питання справедливості, людської гідності та морального вибору.

Запрошуємо до нашої бібліотеки, щоб перечитати твори Панаса Мирного та відкрити для себе багатство української класичної літератури.

***

15 ексклюзивних фактів про Панаса Мирного та нетиповий розбір його роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» [Електронний ресурс] // Нова Українська школа. – Режим доступу : https://nus.org.ua/articles/15-eksklyuzyvnyh-faktiv-pro-panasa-myrnogo-ta-netypovyj-rozbir-jogo-romanu-hiba-revut-voly-yak-yasla-povni. – Дата перегляду: 13.05.2026.

1849 – народився Панас Мирний, письменник, драматург [Електронний ресурс] // Український інститут національної пам'яті. – Режим доступу : https://www.uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/traven/13/1849-narodyvsya-panas-myrnyy-pysmennyk-dramaturg. – Дата перегляду: 13.05.2026.

Григоренко І. В. Панас Мирний у листах та спогадах сучасників : монографія / І. В. Григоренко ; М-во освіти і науки України, НАПН України. – Київ : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2013. – 202 с. : табл.

Ушкалов Л. В. Панас Мирний / Л. В. Ушкалов. – Харків : ПЕТ, 2012. – 120 с.

Ушкалов Л. Творча історія роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» / Л. Ушкалов // Слово і Час. – 2019. – № 5. – С. 3–14

Черкаська Г. Скромне щастя Панаса Мирного / Ганна Черкаська // Голос України. – 2017. – № 35 (23 лют.). – С. 11.

🌷 10 травня — День матері: читаємо про найдорожчу у світі людину

 В Україні 10 травня відзначають одне з найтепліших і найзворушливіших свят — День матері. Це особливий день подяки, любові й шани до тієї, чиє серце зігріває нас від народження, чия турбота супроводжує все життя.

Образ матері — один із найсвітліших у літературі.

 В черговому номері журналу Жінка. - №4. - 2026. - С. 16-17. пропоную публікацію художниці-портретистки Наталі Бондар "Музи й кохані Кобзаря: жінки, що надихали Шевченка".

"В артпроєкті "Кохайтеся, чорнобриві" я ділюся з вами, дорогі читачі, власним баченням життєвих моментів героя нашої епохи Тараса Григоровича Шевченка, які старанно відтворюю олівцем на аркушах паперу, - розповідає автор, пані Наталя.

На ілюстрації "Портрет сестри Катерини" власний олівець художниці показує глядачеві моменти близькості світосприйняття між рідними душами - малого Тараса та його старшої сестри Катерини (Наталя Бондар, фото Марта Ничай). "Портрет сестри Ярини" ніби свідчить нам про те, що єдиною жінкою, рідною душею та по крові, яка прощалася з ним перед останнім шляхом, була його молодша сестра Ярина. Про створення портретних ілюстрацій тих героїнь, які зародили перше кохання, юнацьку любов та щемні стосунки дорослого Тараса, читайте в наступних випусках часопису "Жінка", - запрошує автор робіт Наталя Бондар.

Головний бібліограф Н. Смаглій

🕯 8 травня — День пам’яті, мужності й шани

 

8 травня Україна вшановує День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Цей день нагадує нам про страшну ціну миру, про мільйони людських життів, зруйновані долі та трагедії, які принесла Друга світова війна.

Ми згадуємо всіх, хто боровся проти нацизму, висловлюємо повагу воїнам, учасникам визвольного руху, трудівникам тилу, жертвам окупації, депортацій, концтаборів і воєнних злочинів.

Українці зробили вагомий внесок у перемогу у Другій світовій війні. Мільйони наших співвітчизників воювали на фронтах, брали участь у русі опору, допомагали рятувати життя та наближали перемогу ціною неймовірних втрат і страждань.

Пам’ять про війну — це не лише сторінки підручників чи архівних документів. Це людські історії, біль родин, спогади поколінь і застереження для майбутнього.

Книги, спогади, документальні свідчення допомагають нам глибше усвідомити трагедію війни, зрозуміти цінність миру та людського життя.

Символом пам’яті сьогодні є червоний мак — знак скорботи, пам’яті та надії на мирне майбутнє.

Пам’ятаємо тих, хто загинув.

Вшановуємо тих, хто боровся.

Бережімо мир і людяність!

7 травня 2026 року в межах V Книжкового фестивалю «СЛОВО» (м. Івано-Франківськ) відбулась панельна дискусія «Роль бібліотек у сучасних умовах».

До участі у відкритому діалозі були запрошені представники бібліотечної спільноти, закладів освіти та видавництв. Під час заходу відбулось обговорення поточного стану бібліотечної галузі, аналіз нагальних потреб установ та розгляд перспективних пропозицій щодо розвитку в сучасних умовах.

У дискусії взяли участь провідні експерти галузі, зокрема Оксана Бруй, Президентка ВГО Українська бібліотечна асоціація, та Олег Сербін, директор Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, віцепрезидент ВГО Українська бібліотечна асоціація.

Відео можна переглянути за посиланням

170 років від дня народження Зиґмунда Фройда

6 травня виповнюється 170 років від дня народження Зиґмунда Фройда — видатного австрійського лікаря, невролога, психіатра, засновника школи психоаналізу, чиє ім’я стало одним із найвідоміших в історії психології та медицини.

Народжений у 1856 році, Фройд увійшов в історію як дослідник людської психіки, який відкрив нові шляхи до розуміння внутрішнього світу людини. Його праці змінили уявлення про природу свідомого й несвідомого, про сни, емоції, переживання та приховані мотиви людської поведінки.

Саме Зиґмунд Фройд започаткував психоаналіз — метод дослідження й лікування, що ґрунтується на вивченні несвідомих процесів, внутрішніх конфліктів і переживань людини. Його ідеї суттєво вплинули не лише на психологію й психіатрію, а й на філософію, літературу, мистецтво та культуру ХХ століття.

Повне зібрання всіх книг Зиґмунда Фрейда становить 24 томи. Найвідоміші його твори: «Тлумачення сновидінь», «Вступ до психоаналізу», «Майбутнє однієї ілюзії» та «Психологія сексуальності».

Найвідоміші праці вченого:  «Тлумачення сновидінь», «Психопатологія повсякденного життя», «Я і Воно».

Праці Фройда й сьогодні викликають зацікавлення, дискусії та нові інтерпретації, а його постать залишається однією з найвпливовіших у світовій гуманітарній думці.

Спадщина Зиґмунда Фройда — це спроба зрозуміти людину глибше: її страхи, бажання, пам’ять і внутрішній світ.

***

Караменов, М. Психоаналiз i розвиток лiтератури : (до 145-рiччя вд дня народження З. Фрейда) / М. Караменов // Всесвiтня лiтература в навчальних закладах України. — 2001. — № 5. — С. 49-51.

Маркузе, Г. Структура інстинктів і суспільство : філософське дослідження вчення Зигмунда Фройда / Герберт Маркузе ; [пер. з нім. О. Юдіна]. — Київ : Ніка-Центр, 2010. — 248 с.

Муравйова, Н. Легенда і міф Зигмунда Фрейда : великий віденський психоаналітик вважав релігію загальнолюдським нав`язливим неврозом / Н. Муравйова // Людина і світ. — 2003. — № 12. — С. 20-24.

Сміт, Д. Думати, як Зиґмунд Фрейд / Деніел Сміт ; [пер. з англ. К. Козачук]. — Київ : КМ-Букс, 2019. — 206 с.

Тарадайко, С. Цар Давид і Зигмунд Фройд / С. Тарадайко // Філософська думка. — 2006. — № 1. — С. 131-136.

Яновський, М. Критичний розгляд деяких положень теорії З. Фрейда / Михайло Яновський // Соціальна психологія. — 2008. — № 2. — С. 16-25.

 Сонце — джерело світла, тепла й життя на Землі. Воно дарує енергію природі, визначає ритм життя всього живого та щодня нагадує нам про силу й гармонію навколишнього світу.

Всесвітній день Сонця (Sun Day) — це нагода замислитися над значенням сонячної енергії для людства, її роллю в природі та можливостями використання у сучасному світі.

Сонце — це не лише небесне світило, а й основа життя на планеті, джерело чистої та відновлюваної енергії, символ тепла, світла й відродження.

На сторінках книг можна знайти чимало цікавого про Сонце:

— наукові факти про його будову та вплив на Землю;

— дослідження про сонячну енергію та її використання;

— художні твори, у яких Сонце постає символом життя, надії й сили.

Центральна роль образу Сонця в українській літературі як символу життя, гармонії та звільнення.

«Сонячні кларнети» Павла Тичини: музика Всесвіту

Збірка, видана у 1918 році, стала справжнім «ренесансом української поезії». Образ «Сонячних кларнетів» у Тичини — це не просто метафора, а ціла філософська система:

Музика сонця: назва символізує «музику сонця» та авторське розуміння всесвітньої гармонії. Сонце тут виступає джерелом усього живого, символом радості та розквіту.

Вітаїзм та пантеїзм: твори збірки просякнуті філософією вітаїзму (життєствердження) та пантеїзму — обожнення природи, де божественне начало вбачається і в космосі, і в самій людині.

Синтез мистецтв: поет майстерно поєднує засоби музики, живопису та слова, створюючи «світлу ноту» збірки через пейзажну та любовну лірику.

«Сонячна машина» Володимира Винниченка: шлях до свободи

Цей твір став першим українським соціально-утопічним романом, який привернув увагу світової спільноти. Сонце тут набуває конкретного технологічного та символічного втілення.

Символ визволення: винахід інженера Рудольфа Штора — сонячна машина — символізує звільнення від усіх форм економічного, соціального та політичного гноблення. Вона пропонує людству незалежність від «хліба насущного» та фінансового рабства.

Сонце в літературі — це завжди сильний, могутній та справедливий образ. Цікаво, що саме 3 травня (сьогоднішня дата) у світі відзначається Всесвітній день Сонця, що ще раз нагадує про його важливість не лише для природи, а й для соціальних та культурних процесів.