Іван Миколайчук – душа українського кіно

 15 червня виповнилось 85 років від дня народження видатного українського кіноактора, кінорежисера, сценариста, заслуженого артиста України — Іван Миколайчук.

Його ім’я назавжди вписане в історію української культури як символ таланту, творчої свободи та відданості рідному народові. За своє життя Іван Миколайчук створив десятки яскравих образів, які стали справжньою окрасою українського кінематографа.

Світову славу митцеві принесла роль Івана Палійчука у фільмі «Тіні забутих предків» режисера Сергій Параджанов. Його неповторна гра, щирість і глибоке відчуття народного характеру зробили стрічку шедевром світового кіно.

Іван Миколайчук був не лише талановитим актором, а й сценаристом та режисером. Його творчість пронизана любов’ю до України, її історії, традицій та духовних цінностей. Серед найвідоміших робіт митця — фільми Білий птах з чорною ознакою, Пропала грамота, Вавилон ХХ та багато інших.

Минуло багато років, але творчий спадок Івана Миколайчука продовжує надихати нові покоління українців, нагадуючи про силу національної культури та невичерпний талант українського народу.

Запрошуємо до бібліотеки ознайомитися з книгами, статтями та матеріалами про життя і творчість великого митця, який став легендою українського кіно.

***

Брюховецька, Л. Іван Миколайчук / Лариса Брюховецька. – Київ : КМ Академія : Кіно-Театр,  2004. – 270 с.

Ця книжка – перший документальний життєпис українського кіноактора, сценариста і режисера Івана Миколайчука (1941–1987). У ній простежується його творчість у хронологічній послідовності, дається аналіз його акторських, сценарних та режисерських робіт.

Джерелом для книжки стали свідчення преси, починаючи з 1964 року, спеціальна література, матеріали з Чернівецького краєзнавчого музею, друковані та усні розповіді й спогади людей, які з ним працювали, критичні статті та рецензії, а також дослідження творчості митця самого автора книги. Вибудувана за етапами його творчості й видами кінематографічної діяльності, та маючи інформативно-аналітичний характер, книжка подає велику кількість фактів, окреслює мистецький контекст, розкриває причини переслідувань митця владою, визначає його внесок в мистецтво кіно.

Гаррієт Бічер-Стоу: жінка, яка змінила світ силою слова

14 червня 1811 року народилася Гаррієт Бічер Стоу — видатна американська письменниця, громадська діячка та одна з найвідоміших борчинь проти рабства.

Її ім’я увійшло в історію світової літератури завдяки роману «Хатина дядька Тома», який став справжнім літературним явищем XIX століття. Книга не лише здобула величезну популярність серед читачів, а й привернула увагу суспільства до жорстокості рабовласницької системи у Сполучених Штатах Америки.

«Хатина дядька Тома» — один з найперших в американській літературі соціальних романів реалістичного спрямування. У ньому правдиво та майстерно відображено життя негрів-рабів, драматизм доль невільників. Факти реальної дійсності обумовили силу емоційного впливу книжки на читачів.

Гаррієт Бічер Стоу вірила, що література здатна впливати на громадську думку та змінювати світ на краще. Її твори порушували важливі моральні та соціальні питання, закликали до співчуття, справедливості та поваги до людської гідності.

Письменниця стала символом громадянської мужності та прикладом того, як слово може бути потужною зброєю у боротьбі за права людини. Її творчість і сьогодні залишається актуальною, нагадуючи про важливість свободи, рівності та гуманізму.

Для пошуку творів письменниці радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки.

 Літні книги — це ідеальний спосіб відпочити, відволіктися від буденності та відчути атмосферу подорожей і тепла. Залежно від вашого настрою, ви можете обрати легкі романтичні історії, захопливі детективи чи глибоку сучасну прозу.

Обирайте та створюйте свій ідеальний список читання.

Друзі! Серед численних послуг нашої бібліотеки рекомендуємо сервіс «Віртуальна довідка».

«Віртуальна довідка» – це безкоштовна онлайнова послуга, спрямована на оперативне виконання разових запитів віддалених користувачів, пов’язані з пошуком бібліографічної інформації. Відповіді на запити готуються із застосуванням інформаційних ресурсів бібліотеки і мережі Інтернет.

Скористатись послугою мають можливість всі віддалені користувачі, незалежно від того, чи є вони читачами бібліотеки.

Прийом запитів від користувачів відбувається автоматично і цілодобово через електронну форму.

Детальніше: https://bibche.blogspot.com/p/blog-page_86.html

Всеукраїнський день краєзнавства — свято пам’яті, історії та любові до рідного краю

Всеукраїнський день краєзнавства (28 травня) — це свято всіх, хто досліджує історію рідної землі, зберігає культурну спадщину, народні традиції та передає майбутнім поколінням пам’ять про минуле.

Краєзнавство допомагає нам краще пізнати свій край: його історію, природу, архітектурні пам’ятки, видатних людей, звичаї та культурні надбання. Саме через любов до малої батьківщини формується повага до історії всієї України.

Бібліотеки, музеї, архіви та краєзнавці щодня здійснюють надзвичайно важливу справу — збирають, досліджують і популяризують матеріали про рідний край, зберігаючи безцінні свідчення часу.

Краєзнавча література — це особлива частина бібліотечних фондів. Вона відкриває читачам сторінки минулого міст і сіл, знайомить із видатними земляками, історичними подіями, народними ремеслами та культурними традиціями.

Особливу цінність мають:

• краєзнавчі нариси й дослідження;

• літописи населених пунктів;

• спогади очевидців історичних подій;

• фотоархіви та документальні видання;

• бібліографічні покажчики й тематичні добірки.

Любов до рідного краю починається з пізнання його історії. Саме тому краєзнавство є важливою складовою національної пам’яті та культурної спадщини.

Запрошуємо читачів відкривати для себе історію рідного краю через книги, архівні матеріали та краєзнавчі видання!

Сьогодні, 26.05.26р. головний бібліограф Неля Смаглій долучилася до краєзнавчих читань «Від локальної історії до глобальної пам’яті: краєзнавча місія бібліотек» організованих Черкаською ОУНБ імені Тараса Шевченка.

Краєзнавство робить бібліотеку незамінною частиною суспільства, адже воно стає головним провідником між минулим та майбутнім рідного краю. Бібліотеки збирають різні документи, краєзнавчі видання, а вивчення історії рідного краю допомагає усвідомити власне коріння.

Дякую організаторам за інформаційно-освітній пізнавальний матеріал.

Головний бібліограф Н. Смаглій

26 травня завідувачка Сектору інформаційно-бібліографічної роботи взяла участь у науково-методичному семінарі "Застосування ШІ в практичній роботі бібліотекаря".

Організатор: Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.

Програмою заходу було передбачено виступи бібліотекарів з тематики застосування ШІ в практичній роботі. Свої доповіді та презентації представяли:

Наталія Павлівна Чернишенко, завідувачка бібліотеки Харківського міжнародного медичного університету — «Медіаконтент: від А до Я»;

Ольга Ярославівна Конасова, директорка комунального закладу Львівської обласної ради Львівської обласної бібліотеки для дітей — «AI LEOTEKA: екосистема розумних сервісів»;

Валентина Михайлівна Муравйова, завідувачка відділу класифікаційних систем Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова» — «Новітні технології (автоматизація чи штучний інтелект) та їхнє практичне застосування в роботі систематизатора із класифікаційною системою УДК».

Роксана Василівна Крутова, головна бібліотекарка відділу комплексного бібліотечного обслуговування Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського,

Яна Олегівна Музиченко, головна бібліотекарка відділу комплексного бібліотечного обслуговування Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського,

Леся Олегівна Туровська, наукова співробітниця відділу комплексного бібліотечного обслуговування Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського,

Інеса Емануїлівна Смоляр, завідувачка відділу комплексного бібліотечного обслуговування Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського ознайомили аудиторію з темою

«Створення буктрейлера до електронної бібліотечної виставки з використанням штучного інтелекту (з досвіду роботи відділу комплексного бібліотечного обслуговування Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського)».

Доповіді і презентації також представляли:

Світлана Василівна Іваненко, завідувачка науково-технічної бібліотеки Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона Національної академії наук України — «Використання інструментів штучного інтелекту в роботі науково-технічної бібліотеки Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона Національної академії наук України;

Тетяна Михайлівна Шишова, завідувачка відділу абонементу Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва—«Штучний інтелект як помічник бібліотекаря (з досвіду роботи Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва).