8 червня 2025 року художнику і поету Ігорю Забудському виповнилось би 65 років.

З нагоди цієї визначної дати пропонуємо вам рекоменаційний список

Малюнки долі Ігоря Забудського

 

Сьогодні відзначає день народження Владислав Єрко — майстер, чиї ілюстрації відкривають двері у світ справжнього дива. Його талант робить казку такою реальною, що навіть найзавзятіші скептики на мить відчувають магію.

Художник із здатністю створювати чарівні, глибоко продумані образи, Владислав Єрко вкладає у свої роботи атмосферу, яку не передати словами.

Владислав Єрко народився у 1962 році в Києві. З 1984 до 1990 року навчався на кафедрі «Мистецтво книги» у Київському поліграфічному інституті. Є членом Спілки художників. У молоді роки працював у жанрі кіноплакату і вже тоді здобув визнання.

З 1989 року Владислав присвятив себе книжковій графіці. Ілюстрував твори Вільяма Шекспіра, Джонатана Свіфта, Ернста Гофмана, Льюїса Керрола, Германа Гессе, Умберто Еко, Карлоса Кастанеди, Пауло Коельо, Річарда Баха, а також українські народні казки.

Його доробок неодноразово відзначався престижними нагородами та перемогами на книжкових виставках. У 2002 році Владислав Єрко отримав титул «Людина книги» як найкращий художник року за версією «Книжкового огляду».

Світове визнання здобули його чорно-білі ілюстрації до книг Пауло Коельо та кольорові до «Снігової Королеви». Це видання на всеукраїнському конкурсі «Книга року» отримало Ґран-прі як найкраща книга 2000-го року, а у США здобуло звання «Найкраща дитяча книжка-2006» (Фонд Андерсона). «Снігову Королеву» було видано в багатьох країнах світу.

2004 року ілюстрована Владиславом збірка «Казки Туманного Альбіону» перемогла у всеукраїнському конкурсі «Книжка року-2003».
2008 року його «Гамлет, принц данський» отримав Ґран-прі Львівського форуму видавців.

Майже всі дитячі книги з кольоровими ілюстраціями Владислава Єрка незмінно здобували відзнаки на виставках і конкурсах.

Щиро вітаємо митця з днем народження, бажаємо довгих років натхненної праці й нових казкових перемог!

Книги, ілюстровані В. Єрком

Андерсен Г. Х. Снігова королева / Г. Х Андерсен ; пер. з дан. О. Іваненко ; за ред. І. Малковича ; худож. В. Єрко. — К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2008. — 32 с. : ілюстр.

25 червня народився Джордж Орвелл — відомий англійський письменник, журналіст, есеїст і літературний критик.

Англійський письменник Джордж Орвелл (справжнє ім’я якого — Ерік Артур Блер) здобув світове визнання завдяки своїм визначним творам: повісті «Колгосп тварин» та роману-антиутопії «1984». Обидві ці книги належать до пізнього етапу його творчості.

Алегорична повість «Колгосп тварин» є своєрідною притчею, що відображає події революції 1917 року та встановлення тоталітарного режиму в СРСР. Хоча дійовими особами є тварини, аналогії до різних соціальних прошарків легко прочитуються.

У цьому творі головну роль відіграють свині — вони виявляються найрозумнішими, вправними ораторами й авторитетними лідерами. Саме вони ініціюють повстання проти господаря.

Але революція, що мала забезпечити рівність і справедливість, перероджується у режим, де більшість знедолена, а свині, які захопили владу, живуть у достатку. Вони відмовляються працювати, обманюють інших і, з часом, починають наслідувати поведінку людей — мешкають у будинку, їдять людську їжу.

Завдяки алегоричному стилю «Колгосп тварин» буде зрозумілим навіть підліткам, допомагаючи їм осмислити жорстокість влади, що живе за рахунок інших.

А якщо ви ще не ознайомилися з культовими «1984» та «Колгосп тварин», обов’язково завітайте до нашої бібліотеки!

 

 

Цього року виповнюється 60 років з часу виходу з друку збірки Симоненка «Вино з троянд» (1965).

13 червня виповнюється 40 років Артему Чеху (справжнє ім’я – Артем Олександрович Чередник) – письменник, військовослужбовець ЗСУ.

 

 

Літо — це прекрасна пора для того, щоб трішки перезавантажитись.

Доповнити відпочинок та зробити його більш гармонійним допоможуть книги.

 Що може бути краще за літні канікули?..  Літні канікули + читання! Із початком канікул час поринути в цілковито літнє читання, сповнене незабутніх персонажів, пригод, чарів, дивовижних мандрів...

 

Цього року виповнюється 135 років з часу написання Лесею Українкою вірша «Contra spem spero», казок «Біда навчить», «Лелія» (1890).

«Разом заради природи» – тема цьогорічного Європейського дня парків.

24 травня відзначався Європейський день парків.

Відзначення The European Day of Parks започатковане Федерацією Європарк (EUROPARК Federation), яка об'єднує природні території, що охороняються в європейських країнах. Вперше цей день святкували по всій Європі у 1999 році.

Дата святкування була вибрана не випадково – саме 24 травня 1909 року у Швеції був створений перший національний парк.

Це свято започатковане з метою популяризації природоохоронних територій, а також для суспільної підтримки їх роботи. Його відзначення символізує міжнародну солідарність територій, що охороняються.

***

Бєліков О. Чарівні куточки України / Бєліков, Олег Михайлович; За ред. С.С.Скляра; Фотогр. Ю.Воронцової, Д.Данька, А.Жежери та ін. - 3-тє вид. - Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2014. - 300 с.

Бренер Л. Таємничі місця сили України / Бренер, Лідія, Соляник, Катерина; Під ред. С.С.Скляра; Фотогр. А.Бондаренка, В.Борейко, Г.Волкова та ін. - 3-тє вид. - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2013. - 300 с.

Замки, фортеці, палаци України. 70 чудес / Авт.-укл. Ю.С.Воронцова, О.М.Бєліков; Пер. з укр. В.Артюх; Фотогр. О.Адамлюк, В.Альохіна, М.Амброзяк та ін. - Харків: Клуб Сімейного Дозвілля, 2012. - 192 с.

Івченко А. Україна. Фортеці, замки, палаци... : Путівник / Івченко, Андрій Сергійович, Пархоменко, Олександр Анатолійович. - К.: Картографія, 2009. - 600 с.

Корифей української сцени

«Артист, художник з голови до ніг

Він сміхом потрясав притихлу залу,

Скорботою будив юрбу опалу

І слово, як алмаз, беріг»

        (М. Т. Рильський)

У 2025 році українська культурна спільнота відзначає 185 років із дня народження видатного діяча — Марка Лукича Кропивницького (1840–1910).

Кропивницький був не лише театральним діячем, геніальним режисером та актором, а ще й видатним драматургом, письменником, антрепренером, диригентом, співаком, композитором, – власне, він був талановитим у всьому, за що брався... У 1982 році ЮНЕСКО визнало трупу Марка Кропивницького першою професійною трупою в Україні, від якої почався відлік історії українського професійного театру.

Марко Кропивницький створив понад 40 п’єс, серед яких найвідоміші — «Дай серцю волю, заведе в неволю», «Глитай, або ж Павук», «По ревізії», «Олеся». Він писав як драми, так і комедії, майстерно відображаючи життя українського села, стосунки між людьми, боротьбу добра і зла.

Література про життя та творчість митця

Коломієць Ростислав Григорович. Марко Кропивницький. – Харків : Фоліо, 2019. – 119 с.

Це біографічне видання про фундатора українського професійного театру Марка Кропивницького (1840-1910). Марко Кропивницький  був надзвичайно обдарованою людиною, створив понад 40 п’єс, заснував перший національний професійний театр на теренах Східної України (уславлений Театр корифеїв), виховав покоління українських акторів-професіоналів. Його акторське обдарування (Марко Кропивницький зіграв більше 500 ролей) доповнювалося прекрасним голосом широкого діапазону (від тенора до високого басу). Крім того, Марко Лукич Кропивницький був автором музики до багатьох своїх п’єс, розумівся на образотворчому мистецтві (це дозволяло йому керувати створенням декорацій), був тонким і спостережливим психологом, що виразно проявлялося в його режисерській практиці. 

Спогади про Марка Кропивницького : зб. / упоряд.: П. П. Перепелиця, В. П. Ярош. – Київ : Мистецтво, 1990. – 216 с.

До збірки увійшли спогади сучасників – діячів української сцени і шанувальників драматичного мистецтва – про життя видатного українського актора, драматурга і організатора театральної справи Марка Лукича Кропивницького (1840-1910). 

Театр Марка Кропивницького: минуле і сучасне [Образотворчий матеріал]: альб. / авт. - упоряд. В. П. Шурапов. – Кіровоград: ПВЦ «Мавік», 2004. – 224 с.: іл.

В альбомі розміщено документи, фотографії. ілюстрації, уривки з художніх та публіцистичних творів, а також листів засновника Театру корифеїв, видатного діяча українського театру М. Л. Кропивницького, його учнів та послідовників, відомих літературознавців та мистецтвознавців, театральних діячів, визначених письменників і послідовників, інші матеріали, що свідчать про творчий шлях Театру корифеїв  та його послідовників-нащадків – від дня заснування до сьогодення. Наголошується, що Театр корифеїв, народжений у Єлисаветграді, є одним із найяскравіших виявів потужного духу української нації, її незнищенності, «золотим фондом» культури народу, основою фундаменту національного сценічного мистецтва, запорукою його подальшого розвитку. 

Топська Неллі. Батько українського театру / Неллі Топська. – Київ : ТОВ «Книжкова база «Альфа», 2017. – 64 с.

 Книга розповідає про життя Марка Кропивницького – видатного драматурга і режисера, засновника та очільника театральних труп, композитора, музиканта, поета, актора. Його називають «батьком українського театру», це визначення повною мірою розкриває багатогранну натуру Творця і Людини. Мистецький шлях Марка Кропивницького є взірцем високого професіоналізму, громадянського подвигу і самовідданого служіння національному культурному відродженню.

Всесвітній день культурного розмаїття для діалогу та розвитку

21 травня в усьому світі відзначається Всесвітній день культурного розмаїття для діалогу та розвитку.

У 2001 році ЮНЕСКО прийняла Загальну декларацію про культурне різноманіття, а в грудні 2002 року Генеральна Асамблея ООН у своїй резолюції 57/249 проголосила 21 травня Всесвітнім днем культурного розмаїття в ім’я діалогу та розвитку. Вперше Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку відзначався 21 травня 2003 року.

Всесвітній день культурного різноманіття в ім’я діалогу та розвитку має за мету підвищення обізнаності суспільства щодо необхідності й важливості культурного розмаїття; сприяння поширенню позитивної думки та поваги до культурних меншин у кожній державі; уникнення конфліктів шляхом подолання негативних стереотипів стосовно плюралізму культур; привернення уваги людства до проблеми зникнення традицій.

Сьогодні це свято відзначається в багатьох країнах світу, що дозволяє людям глибше усвідомити цінності культурного розмаїття і дає можливість розвивати співпрацю між народами.

***

Яремчук, Олеся. Наші інші : історія укр. різноманіття : [цикл репортажів про нац. меншини і реалії життя етніч. спільнот в Україні] / О. Яремчук ; передм. О. Сливинський ; Укр. культур. фонд. – Л. : Човен, 2018. – 208 с.

 Вірмени, німці, турки-месхетинці, євреї, румуни, шведи – Україна є домом для десятків різних народів, і кожен додає їй барв і повноти. Репортерка Олеся Яремчук об’їздила багато поселень, від гамірних міст на Донбасі й Буковині до тихих сіл Бессарабії та Закарпаття, щоб задокументувати, як наші національні меншини живуть нині та яку пам’ять бережуть про своє минуле. У цій книжці зібрано чотирнадцять щемких і пізнавальних історій, історій людей і народів, які творять українську спільноту.

Цього року виповнюється 60 років з часу публікації роману Івана Багряного «Людина біжить над прірвою» (1965).

 6 травня 1889 року вперше відкрили Ейфелеву вежу для відвідувачів.

31 березня 1889 року Александер Густав Ейфель підняв французький прапор на маківці Ейфелевої вежі в Парижі, збудованої до відкриття Паризької виставки. Трьохсотметрова вежа вагою близько 7 тисяч тон викликала різні емоції, але сьогодні, безумовно, вважається окрасою міста та найпопулярнішим символом Франції.

Кажуть, Гі де Мопасан ненавидів Ейфелеву вежу. Письменник вважав, що вона спотворює Париж. Проте його частенько можна було зустріти у затишному кафе на вежі. І на здивовані погляди сучасників письменник відповідав, що «тільки тут клята вежа не трапляється йому на очі».

До дня відкриття ліфти встановити не встигли, то ж до верхівки Ейфелової вежі піднялось лише 30 тисяч відвідувачів, доки 26 травня не запрацював підйомник, який до завершення виставки (31 жовтня) перевіз 1 896 987 відвідувачів. Серед них були і світові знаменитості — Едвард, принц Вельський, Сара Бернар та Томас Едісон, який з нагоди знайомства подарував Густаву Ейфелю свій останній винахід — фонограф.

Пропонуємо вам книги, події в яких розгортаються поблизу найпопулярнішого символу Франції:

Стів Стівенсон

Агата Містері. Убивство на Ейфелевій вежі

Зазвичай учні не розслідують серйозні злочини. Але так вже сталося, що Ларрі випадково вивів із гри агента, що прямував на пошуки вбивці дипломата, якого отруїли на Ейфелевій вежі. І тепер, замість безтурботних паризьких вихідних на мансарді свого брата Гаспара, молодому детективові доведеться проводити складне і небезпечне розслідування. На щастя, Агата у цей час теж опиняється в Парижі...

Кононенко Євгенія, Зарівна Теодозія та ін.

Восьма книжка серії «Відкрий світ» показує читачу столицю Франції, Ейфелеву вежу побачену українками у різний час і під різним кутом зору — і очима туриста, і поглядом з середини людини, котра вже давно там мешкає. Упорядником збірки є відома українська письменниця та перекладачка Євгенія Кононенко, вона ж люб’язно надала «на десерт» розповіді про це вічне місто, тексти своїх перекладів французької поезії про Париж. Тож книга вийшла багатогранною, цікавою, пізнавальною і художньою водночас.

Збірка Василя Стуса «Зимові дерева» відзначає 55 років з моменту її видання у Лондоні та Брюсселі (1970).

«Зимові дерева» стали однією з основних збірок Стуса, яка допомогла сформувати його образ як поета.

23 квітня – Всесвітній день книги та авторського права.

Всесвітній день книги та авторського права відзначають щорічно, починаючи з 1996 року. Одна з традицій свята – обрання міста, що на рік стане Світовою столицею книги. Ця традиція, яка, окрім того, є дієвим способом популяризації книг і читання загалом, запроваджена 2001 року. 

Тоді столицею було обрано Мадрид. Щороку ЮНЕСКО спільно з міжнародними організаціями, що представляють три напрями книжкової галузі, – Міжнародним союзом видавців, Міжнародною федерацією книготорговців і Міжнародною федерацією бібліотечних асоціацій – обирають Світову столицю книги. Зі свого боку міста зобов’язуються всіляко сприяти розвитку книговидання і промоції читання. Цьогоріч нею стало місто Ріо-де-Жанейро (Бразилія).

Вітаємо всіх причетних до свята Всесвітнього дня книги та авторського права і запрошуємо шанувальників книг до нашої бібліотеки! Щоб більше дізнатися про переваги читання, рекомендуємо ознайомитись з книгами, представленими в огляді.

Адлер, М. Дж. Як прочитати книгу : [класичний посібник із розумного читання] / Мортімер Дж. Адлер, Чарльз Ван Дорен. - К., 2018. - 455 с.

Найкращий та найпопулярніший у світі посібник із розуміння прочитаного тексту для вибагливих читачів. Ця книга вперше була надрукована 1940 року і відтоді вона вийшла понад півмільйонним накладом різними мовами світу. Це видання, перероблене та доповнене новим матеріалом, пояснює різні рівні читання та розказує, як на них перейти - від початкового читання до систематичного поверхового читання та ознайомчого читання, і так аж до швидкочитання. Читачі цієї книги дізнаються, як і коли можна оцінити книгу з першого погляду, як проводити «рентген» книги, як читати критично та знаходити в тексті головну ідею автора. Ця книга також містить опис різних читацьких технік, що найкраще підходять для читання окремих жанрів - практичних книг, художньої літератури, п'єс, поезії, історичних праць, книг із точних та природничих наук, філософії та соціальних наук. Автори також наводять рекомендований список літератури та вправи на читання, якими ви зможете перевірити, як покращилися ваші читацькі навички, розуміння та швидкість.

Буше, Ф. Книжка, яка допоможе полюбити книжки навіть тим, хто не любить читати! : для дітей і дорослих / Франсуаза Буше. – К.,  2019. - 112 с.

Замість серйозних та нудних настанов — купа веселих малюнків та жартів. Ну що може бути краще?! Особливо, якщо йдеться про таку корисну справу, як заохочення дитини до читання.  Чарівниця Франсуаза Буше покаже дітям магію книжок, розкаже, якими вони бувають та чому читати їх — корисно та весело! Авторка бестселера наводить такі аргументи на користь читання, до яких ніколи не додумався б жоден дорослий. Тож навіть найвпертіші нечитайки сядуть за книжки, щоб і собі перевірити, що з описаного тут блискавична вигадка, а що — чистісінька правда.

Данціг, Ш. Навіщо читати : есеї / Шарль Данціг. – Л., 2015. - 215 с.

«Читання – не суперечить життю. Воно – саме життя, життя значно серйозніше, не таке жорстоке, не таке фривольне, значно триваліше, більш горде і менш марнославне, досить часто з усіма слабкими сторонами гордості, сором'язливістю, мовчанням, відступом… Читання нічому не служить. Саме тому воно така велика річ» – твердить Шарль Данціг. Книга наповнена дитячими спогадами, порадами, проявами ніжності, уїдливими зауваженнями та концепцією читання «як брата літератури», що обоє крокують поруч у боротьбі з часом. Та, нарешті, - філософією читання, яка змушує дивуватися, захоплюватися та аплодувати; породжуючи лише одне прагнення: (її) перечитати.

Пол, П. Як виховати читача / Памела Пол, Марія Руссо. -   К., 2020. - 264 с.

Читання вголос – це дуже класна практика, яка не залежить від віку: воно зближує, дає нагоду проговорити порушені у книжці теми. «Навіщо відмовлятися від взаємного задоволення? Ви переживаєте захопливу, смішну або зворушливу історію з тим, кого любите, й можете принести складні та емоційно неоднозначні книжки у світ дитини, котра на очах дорослішає». Авторки також пропонують варіанти, які саме книжки для цього підходять, а в українському виданні є доповнення з україномовною літературою на такі випадки.

Прайс, Л. Про що ми говоримо, коли говоримо про книжки : [історія та майбутнє читання] / Лія Прайс. – К., 2020. - 224 с.

Що станеться з книжкою у добу онлайн-трансляцій, інтернету і соціальних мереж? Чи буде існувати друкована книжка? Як зміниться життя людини без книжок, чи зміниться? І яке майбутнє читання? Авторка книжки через аналіз наукових досліджень та низку цікавих фактів з історії книжок формує відповіді на ці питання і загалом заспокоює читачів. Ця книжка буде корисною видавцям, бібліотекарям, критикам і оглядачам, вчителям, книгарям та всім любителям книжок.

 Щороку 7 квітня міжнародне співтовариство відзначає Всесвітній день здоров'я.

Його мета — нагадати про цінність здоров’я кожної людини та гармонію в усьому: фізичну, психологічну й соціальну.

В книгах, які ми пропонуємо сьогодні для віртуального перегляду, ви знайдете відповіді, як зберегти свою душевну рівновагу, бути готовим  до стресових ситуацій, покращити емоційну стійкість.

30 березня виповнюється 125 років від дня народження українського письменника доби Розстріляного відродження Леся Гомона (Олександр Дмитрович Королевич ) (1900-1958).

Лесь Гомін – письменник, фольклорист, журналіст – народився 30 березня 1900 року в Черкасах. Закінчивши черкаську гімназію, навчався у Київському інституті народної освіти. У 1924 році повернувся до Черкас, почав працювати в окружній газеті «Радянська думка». Він очолював філію «Гарту». 1935 року Гомін був репресований. Повністю реабілітований 1958 року. У післявоєнний час письменник працював у Ніжинському педінституті. Помер Лесь Гомін 16 січня 1958 року у Черкасах, тут же похований.

Найвідоміший твір Леся Гомона «Голгофа» було підготовлено до видання ще в 1934 році Держлітвидавом України, він частково друкувався в літературно-художньому журналі "Металеві дні". Проте окремою книгою роман побачив світ тільки 1959 року, коли письменника вже не було серед живих і коли, як писала у спогадах дружина, «було відновлено добре ім’я письменника». Роман «Голгофа» витримав кілька видань і набув широкої популярності серед читачів.

Його перу належать збірки оповідань «Контрольні цифри», повісті «Велетень з хворим серцем», п'єси «Маски», романи «Голгофа» та «Люди», останні вийшли після смерті автора.

 ***

Гомін, Л. Голгофа: роман /Л. Гомін. – К.: Дніпро, 1990. – 320 с.

Гомін, Л. Голгофа. Люди: романи /Л. Гомін. – К.: Дніпро, 1975. – 549 с.

 ***

Мазуренко, О. Голгофа автора «Голгофи» /О. Мазуренко //Реабілітовані історією. Черкаська область. – Черкаси, 2006. – Кн. 5. – С. 281 – 283.

Гомін Лесь (Королевич О.Д.): [укр. письм. , уродженець м. Черкас] //Провідники духовності в Україні: довід. /за ред. І.Ф. Кураса. – К., 2003. – С. 197 – 198.

Поліщук, В.Т. Лесь Гомін – письменник і вчений //Поліщук В.Т. Вінок лавровий, вінок терновий. – Черкаси, 2000. – С. 82 – 84.

 10 років з часу публікації (2015) роману Люко Дашвар «Покров»