Показ дописів із міткою книги. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою книги. Показати всі дописи

вівторок, 8 квітня 2025 р.

 Щороку 7 квітня міжнародне співтовариство відзначає Всесвітній день здоров'я.

Його мета — нагадати про цінність здоров’я кожної людини та гармонію в усьому: фізичну, психологічну й соціальну.

В книгах, які ми пропонуємо сьогодні для віртуального перегляду, ви знайдете відповіді, як зберегти свою душевну рівновагу, бути готовим  до стресових ситуацій, покращити емоційну стійкість.

неділя, 30 березня 2025 р.

30 березня виповнюється 125 років від дня народження українського письменника доби Розстріляного відродження Леся Гомона (Олександр Дмитрович Королевич ) (1900-1958).

Лесь Гомін – письменник, фольклорист, журналіст – народився 30 березня 1900 року в Черкасах. Закінчивши черкаську гімназію, навчався у Київському інституті народної освіти. У 1924 році повернувся до Черкас, почав працювати в окружній газеті «Радянська думка». Він очолював філію «Гарту». 1935 року Гомін був репресований. Повністю реабілітований 1958 року. У післявоєнний час письменник працював у Ніжинському педінституті. Помер Лесь Гомін 16 січня 1958 року у Черкасах, тут же похований.

Найвідоміший твір Леся Гомона «Голгофа» було підготовлено до видання ще в 1934 році Держлітвидавом України, він частково друкувався в літературно-художньому журналі "Металеві дні". Проте окремою книгою роман побачив світ тільки 1959 року, коли письменника вже не було серед живих і коли, як писала у спогадах дружина, «було відновлено добре ім’я письменника». Роман «Голгофа» витримав кілька видань і набув широкої популярності серед читачів.

Його перу належать збірки оповідань «Контрольні цифри», повісті «Велетень з хворим серцем», п'єси «Маски», романи «Голгофа» та «Люди», останні вийшли після смерті автора.

 ***

Гомін, Л. Голгофа: роман /Л. Гомін. – К.: Дніпро, 1990. – 320 с.

Гомін, Л. Голгофа. Люди: романи /Л. Гомін. – К.: Дніпро, 1975. – 549 с.

 ***

Мазуренко, О. Голгофа автора «Голгофи» /О. Мазуренко //Реабілітовані історією. Черкаська область. – Черкаси, 2006. – Кн. 5. – С. 281 – 283.

Гомін Лесь (Королевич О.Д.): [укр. письм. , уродженець м. Черкас] //Провідники духовності в Україні: довід. /за ред. І.Ф. Кураса. – К., 2003. – С. 197 – 198.

Поліщук, В.Т. Лесь Гомін – письменник і вчений //Поліщук В.Т. Вінок лавровий, вінок терновий. – Черкаси, 2000. – С. 82 – 84.

субота, 29 березня 2025 р.

пʼятниця, 28 березня 2025 р.

115 років з часу виходу з друку (1910) першої збірки віршів М. Т. Рильського «На білих островах».

середа, 26 березня 2025 р.

Міжнародний день театру

 Театр – особливий і прекрасний світ, у якому все незвичайне.

27 березня – Міжнародний день театру. В цей день професійне свято відзначають працівники театру, а разом з ними мільйони небайдужих глядачів. Вітаємо всіх діячів театрального мистецтва із професійним святом! Бажаємо натхнення, нових постановок! 

У 1882 році на сцені міського театру М. Кропивницьким була поставлена «Наталка Полтавка» І. Котляревського за участю Марії Заньковецької в ролі Наталки. Так розпочалася історія українського професіонального театру.

В книгах, які ми пропонуємо для віртуального перегляду, ви знайдете розповіді про плеяду діячів, які завдяки своїй майстерності дали поштовх розвитку професійного театрального мистецтва.

вівторок, 25 березня 2025 р.

субота, 22 березня 2025 р.

пʼятниця, 21 березня 2025 р.

21 березня відзначають Всесвітній день лісів

 

Цей ліс живий. У нього добрі очі.

Шумлять вітри у нього в голові.

Старезні пні, кошлаті поторочі,

літопис тиші пишуть у траві.

Ліна Костенко

Щороку в цей день фахівці в усьому світі знаходять час для обговорення цінності лісу, збалансованого управління лісами і невиснажливого використання лісових ресурсів з метою їх збереження для майбутніх поколінь.

Цю традицію було започатковано в 1971 р. під час загальних зборів Європейської конфедерації сільського господарства, на яких було обговорено важливість уміння цінувати значення власних лісових ресурсів. Так і зародилася ідея проголошення Всесвітнього дня лісів.

Довідково:

Найважливіша функція лісу – це очищення повітря і вироблення кисню. За добу одне дерево виробляє кількість кисню необхідну для 3-х дорослих людей. Ось чому ліс називають легенями нашої планети.

Також ліс виконує ще одну важливу для планети роль – регулює баланс води на Землі. Він покращує гідрорежим водойм, у басейнах яких знаходяться лісові насадження. У лісовому грунті і підстилці накопичуються за весняний період запаси вологи, які допомагають зберегти повноводдя озер і річок. Лісові насадження пом’якшують клімат, захищають поля від суховіїв і сильних вітрів.

Ще один важливий аспект: ліс несе терапевтичне значення для психіки людини. У вільний час на свіжому повітрі, активні ігри, краса пейзажу і лісова прохолода благотворно впливають на організм. Лісотерапія допомагає зняти втому, знизити напругу і поліпшити настрій.

Закликаємо всіх пам’ятати про цінність цього скарбу! Дуже важливо виховувати любов до природи й бережливе ставлення до довкілля з самого малечку. Книги чудово допоможуть впоратись із цим завданням!

Бестард, А. Що ховається у лісі? / Айна Бестард ; [пер. з англ. О. Горби]. - Львів : Видавництво Старого Лева, 2017. - 24 с. : іл.

Була, О. Туконі - мешканець лісу : [для дошкільного і молодшого шкільного віку] / Оксана Була ; [іл. О. Булої]. - Львів : Вид-во Старого Лева, 2018. - 35 с. : іл.

Дзюбак, Е. Рік у лісі : [для дошкільного та молодшого шкільного віку] / Емілія Дзюбак ; [пер. з пол. О. Горби ; худож. Е. Дзюбак]. - Львів : Вид-во Старого Лева, 2014. - 255 с.

Книга про ліс : для дітей старшого шкільного віку та усіх інших / Є. Яцюк та ін. - Україна : Пори року, 2019. - 80 с.

Міхаліцина, К. Хто росте у лісі : [для дошкільного і молодшого шкільного віку] / Катерина Міхаліцина ; худож. оформлення Оксани Були. - Львів : Вид-во Старого Лева, 2019. - 41 с.

Соха, П. Дерева / П. Соха, В. Грайковський ; пер. з пол. Василя Сагана. - Київ : Час майстрів, 2020. - 72 с. : іл.

Такер, З. Грета і гіганти : історія, натхнена боротьбою Грети Тунберг за порятунок світу : [переклад] / Зої Такер, худож. Зої Персіко. - Київ : Видавнича група КМ-БУКС, 2020. - 32 с. : іл.

вівторок, 18 березня 2025 р.

 18 березня 1952 року народився український письменник, перекладач, журналіст - Юрій Винничук.

Автор розпочав літературну діяльність з написання поетичних творів. Серед найвідоміших творів: «Діви ночі», «Танго смерті», «Аптекар», «Цензор снів», «Лютеція», «Нічний репортер».

Серед творів для дітей - повість «Місце для дракона» та ціла низка казок, казки про друзів Чеберяйчиків. Ю. Винничук відомий як упорядник краєзнавчих книг та антології ураїнської фантастики. Є упорядником антологій: «Антологія української готичної прози», «Львівська антологія», «Міфи та легенди українців» та ін.

Перекладав з англійської, валлійської та слов'янських мов. Твори Юрія Павловича перекладено багатьма мовами світу.

Юрій Винничук - переможець конкурсу «Книга року ВВС»: у 2005 р. - за роман «Весняні ігри в осінніх садах», у 2012 - за роман «Танго смерті». У 2019 р. роман «Танго смерті» отримав відзнаку читацьких симпатій польської літературної нагороди Angelus. Також Юрій Винничук отримав літературну премію імені Івана Корсака за історичні романи «Аптекар» та «Сестри крові».

Проза Ю. Винничука – це завжди інтригуюча оповідь завдяки бурхливій уяві майстра вишуканих стилізацій.

З нагоди дня народження письменника пропонуємо вашій увазі віртуальну виставку «Літературні смаколики від Юрія Винничука».

неділя, 16 березня 2025 р.

 

115 років з часу публікації (1910) повісті М. М. Коцюбинського «Fata morgana» (ч. 2).

Повість була написана частинами, спочатку у вигляді оповідання в 1901, а потім доповнена описом подій у селі під час революції в 1910. Її назва є алюзією на оптичне явище фата-моргана, міраж.

субота, 15 березня 2025 р.

 

135 років з часу публікації (1890) повної українськомовної версії
роману П. О. Куліша «Чорна рада. Хроніка 1663 року».

пʼятниця, 14 березня 2025 р.

 14 березня - День українського добровольця.

14 березня 2014 року перші 500 бійців-добровольців Самооборони Майдану прибули на полігон Нові Петрівці для формування першого добровольчого батальйону, з якого згодом був сформований 1 БОП НГУ ім. Кульчицького.

День установлений 17 січня 2017 року Верховною Радою України з метою вшанування мужності та героїзму захисників незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, сприяння дальшому зміцненню патріотичного духу в суспільстві, посиленню суспільної уваги та турботи до учасників добровольчих формувань та на підтримку ініціативи громадськості.

Це свято мужності, самопожертви та любові до рідної землі. Дякуємо всім, хто став на захист України!

***

Вклоняємось доземно українському солдату. [Кн. 3] / [уклад.: Р. Драпак, Н. Ткачук, В. Стечишин]. – 3-тє вид. – Київ : Народна армія, 2016. – 195 с.

  Гуменюк Б. 100 новел про війну / Борис Гуменюк. – Київ : ДІПА, 2018. – 271 с.

  Добровольчі батальйони / Катерина Гладка [та ін.] ; [упоряд. А. Шевченко]. – 2-ге вид. перероб. та допов. – Харків : Фоліо, 2017. – 324 с.

  Катастрофа і тріумф. Історії українських Героїв / [ред. Л. Івшина ; упоряд. М. Семенченко]. – Вид. 3-тє, перероб. – Київ : Українська прес-група, 2016. – 295 с.

  Котлярчук А. Добровольці. Доба героїв = The Volunteers. The Age of Heroes / артпроєкт Андрія Котлярчука. – Київ : Мистецтво, 2019. – 317 с.

  Криштопа О. С. Про мертвих, живих і ненароджених. Герої (не) війни / Олег Криштопа, Ольга Каліновська. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2016. – 303 с.

  Лазарович М. В. "Душу й тіло ми положим за нашу свободу": Україна в боротьбі проти збройної агресії Російської Федерації (2014–2018 роки) / Микола Лазарович. – Ічня : Формат, 2018. – 337 с.

  Матіос М. Приватний щоденник: ...Майдан. Війна... / Марія Матіос. – Львів : Піраміда, 2015. – 353 с.

  Михайлишин І. Я. Танець смерті. Щоденник добровольця батальйону "Донбас" / Ігор Михайлишин. – Харків : Фоліо, 2019. – 314 с.

  Музика М. І. Савур-Могила: військові щоденники / Максим Музика, Андрій Пальваль, Петро Потєхін ; [пер. з рос. С. А. Заяць]. – Харків : Фоліо, 2017. – 314 с.

  Неоголошена війна. Невідомі факти і хроніки АТО / О. Каліновська [та ін.]. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2015. – 509 с.

  Положій Є. В. Іловайськ : розповіді про справжніх людей / Євген Положій. – Харків : Фоліо, 2015. – 377 с.

  Сова А. Звіт за серпень'14 / Андрій Сова (Плохіш). – Харків : Фоліо, 2017. – 154 с.

  Родін І. В. Батальйон "Донбас". Записки добровольця / Ігор Родін ; [пер. з рос. В. М. Верховеня]. – Харків : Фоліо, 2020. – 187 с.

 У вогняному кільці. Оборона Луганського аеропорту / [авт.-уклад. С. Глотов та ін.]. – Харків : Фоліо, 2018. – 539 c.

  Цаплієнко А. Ю. Книга змін : [оповідання], іст. з переднього краю / Андрій Цаплієнко ; пер. з рос. Жанни Куяви. – Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2015. – 252 с.

четвер, 13 березня 2025 р.

 

... Він дає нам в більшій частині
своїх прозаїчних оповідань такі чисті,
не попсовані типи з народу,
такі глибоко симпатичні характери
українського жіноцтва, які
не втратили ще й досі... поваги до себе,
загальнолюдської шани й почесті.

О. Потебня

П'єси Григорія Квітки-Основ`яненко «Шельменко-денщик» і «Сватання на Гончарівці» до вподоби читачам і нині. Вони й досі не сходять зі сцен українських театрів.

Цього року виповнюється 190 років з часу  написання п`єси «Сватання на Гончарівці».

 13 березня виповнюється 65 років Юрію Ігоровичу Андруховичу (1960) - українському поету, прозаїку, перекладачу.

З прозових творів Ю. Андруховича найпершим був опублікований цикл армійських оповідань «Зліва, де серце» у 1989 р. Це майже фактографія служби автора у війську. 1991 р. побачило світ оповідання «Самійло з Немирова, прекрасний розбишака». Потім з-під пера Ю. Андруховича вийшли романи «Рекреація» (1992), «Московіада» (1993), «Перверзія» (1996), «Дванадцять обручів» (2003), «Таємниця» (2007), «Лексикон інтимних міст» (2011), «Коханці юстиції» (2017). Він – редактор проєкту та укладач хрестоматійного частини "Малої української енциклопедії актуальної літератури" (МУЕАЛ).

Його твори перекладено і видано польською, англійською, німецькою, російською, угорською, фінською, шведською, чеською мовами та есперанто. За мотивами оповідань письменника знято кінофільми, роману «Перверзія» поставлено виставу (2007). Автор брав участь у постановці п’єси і сам зіграв одну з ролей. Вірші Юрія Андруховича покладені на музику рок-групами «Плач Єремії», «Мертвий півень» та іншими.

Ю. Андрухович є автором перекладів з англійської (зокрема, 5-го українського перекладу шекспірівського «Гамлета» і «Ромео та Джульєтти», американської поезії 1950-1960 рр.), польської, німецької.

В 2021 році Андрухович став автором радіодиктанту національної єдності, прочитавши уривок зі свого нового роману.

середа, 12 березня 2025 р.

100-річчя від дня народження письменника-фантаста Гаррі Гаррісона

 

12 березня 1925 року в Стемфорді, штат Коннектикут, народився відомий американський та ірландський письменник-фантаст, редактор, художник-ілюстратор Гаррі Гаррісон (справжнє ім’я Генрі Максвелл Демпсі).

Пік творчості автора припав на другу половину XX століття. Практично всі його розповіді  написані в жанрі наукової фантастики. В цілому на рахунку письменника більше 50 прозових творів, багато з яких були відзначені престижними літературними преміями.

Перед тим як зайнятися літературним ремеслом, Гаррі Гаррісон багато подорожував по світу – встиг побувати в Італії, Великобританії, Мексиці і на Кіпрі. Отримані враження послужили основою для створення безлічі фантастичних світів, які згодом принесли письменникові світову популярність.

Широку популярність письменникові приніс унікальний цикл фантастичних творів «Сталевий щур», головним героєм яких є Джим Ді Гріз – шахрай, який отримав прізвисько «Джим Сталевий щур».

 Гаррісон, Гаррі. Народження Сталевого Щура : роман / Гаррі Гаррісон ; [пер. з англ. В. Зенгви]. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2020. – 286 с.

Гаррісон, Гаррі. Сталевий Щур : роман / Гаррі Гаррісон ; [пер. з англ. О. Малої]. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2021. – 237 с. 21.

Гаррісон, Гаррі. Сталевий Щур іде до армії : роман / Гаррі Гаррісон ; [пер. з англ. М. Пухлій]. – Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2020. – 317 с.

вівторок, 11 березня 2025 р.

 

Весняний настрій такий мінливий, як і погода.

Що ж почитати під весняний настрій?

Книжки, які дозволяють відчувати якнайповніший спектр емоцій! Такий різнобарвний, як і весна!

понеділок, 10 березня 2025 р.


10 березня відзначаємо День Державного Гімну України.

Державний Гімн України — один з головних державних символів України поряд із прапором і гербом. Державний Гімн України – це не лише офіційний музичний символ нашої країни, а й відображення її історії, боротьби та прагнення до свободи. Слова Павла Чубинського та музика Михайла Вербицького стали невіддільною частиною національної ідентичності.

Державний Гімн України — національний гімн на музику М. Вербицького із словами, затвердженими законом, що приймається не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України (ст. 20 Конституції України) Ø із словами першого куплету та приспіву твору П. Чубинського “Ще не вмерла України і слава, і воля” Урочисті заходи загальнодержавного значення розпочинаються і закінчуються виконанням Державного Гімну України. Музичне виконання Державного Гімну здійснюється під час проведення офіційних державних церемоній та інших заходів (Закон України № 602-ІV від 06.03.2003).

***

Вербицький Михайло Михайлович // Митці України : енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. – К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. – С. 110.

Державний гімн України: "Ще не вмерла України і слава, і воля...": популярний історичний нарис. – К. : Музична Україна, 2006. – 56 c.

Зелінський О. До історії Державного Гімну України / О. Зелінський ; Львів. нац. муз. акад. ім. М. Лисенка. – Л. : Сполом, 2008. – 137 с.

Національна символіка України // Україна: Повна енциклопедія / упоряд. В. М. Скляренко [та ін.]. – Харків : Фоліо, 2007. – 463 с.

Рублюк О. Вербицький Михайло Михайлович (1815–1870) // Видатні постаті України : біогр. довід. – К. : МАУП, 2004. – С.144–149.

Сергійчук В. І. Національна символіка України: науково-художня книга / В. І. Сергійчук. – К. : Веселка, 1992. – 109 с.

Чередниченко Д. С. ПавлоЧубинський / Д. С. Чередниченко. – К. : Видавничий дім "Альтернативи", 2005. – 376 с.

Чубинський П. «Ще не вмерла Україна» / П. Чубинський. – Київ: Акціонерне товариство «Обереги», 1991. – 6 с.

Шиян В. Українська символіка / В. Шиян. – К. : ЦУЛ, 2020. – 36 с.

субота, 8 березня 2025 р.

 З найдавніших часів українки славляться не тільки красою, добротою, ніжністю, але й — твердістю духу та мудрістю. Україна дала немало славних українок, якими ми вправі величатись та гордитись перед цілим світом.

Пропонуємо добірку ”Видатні українки”, яка вшановує визначне жіноцтво. Ці жінки зробили та роблять неоціненний внесок у розвиток суспільства, у боротьбі за незалежність України, примножують її славу.

Алла Горська. Спалах перед світанком / Музей шістдесятництва ; упоряд. Олена Лодзинська. — Київ : КЛІО, 2019. — 133 с.

Видатні українці : культура, мистецтво, освіта : [довідник / Преварська М. І.]. — Київ : Велес, 2016. — 364 с.

Вознюк, Володимир Аксентійович. Ольга Кобилянська / В. Вознюк. — К. : Укрвидавполіграфія, 2012. — 151 с.

Горак, Роман Дмитрович. Журавлі відлетілі … : есеї про Квітку Цісик та її рід / Роман Горак. — Львів : Апріорі, 2018. — 395 с.

Дівчина з легенди. Маруся Чурай / [ передм. М. Стельмаха ; упорядкув. Кауфмана Л. С.]. — К. : Вид. центр «Просвіта», 2005. — 119 с.

Дочинець, Мирослав Іванович. Історії / Мирослав Дочинець. — Мукачево : Карпат. вежа, 2015. — 450 с.

Жінка як текст : Емма Андієвська, Соломія Павличко, Оксана Забужко : фраґменти творчості і контексти / Упоряд. Л.Таран. — К. : Факт, 2002. — 206 c.

пʼятниця, 7 березня 2025 р.


 Вітаємо з ювілеєм чудову жінку, талановиту письменницю! Бажаємо натхнення, міцного здоров'я, нових творчих звершень!

7 березня святкує своє 65-річчя Світлана Олегівна Талан – одна з найпопулярніших українських письменниць сьогодення, член Національної спілки письменників України, авторка багатьох творів, відомих в Україні та за її межами. Її твори користуються великою популярністю серед читачів. У незалежному опитуванні романи письменниці «Коли ти поруч», «Розколоте небо» та «Оголений нерв» увійшли до 30 кращих творів останнього десятиліття.

Запрошуємо всіх поціновувачів творчості письменниці завітати до нашої бібліотеки!

четвер, 6 березня 2025 р.

 

Цього року виповнюється 130 років з часу публікації повісті Ольги Кобилянської «Царівна».