12 грудня на Тернопільщині народилася Надійка Гербіш  — українська письменниця, перекладачка, журналістка, блогерка. Її ім’я давно стало впізнаваним серед читачів завдяки щирим, теплим і глибоким творам, що надихають, зігрівають серця.

Літературний дебют Надійки Гербіш — повість “Художниця” (2011). Справжня популярність прийшла після появи її знакових збірок “Теплі історії до кави” та “Теплі історії до шоколаду”, які миттєво завоювали любов читачів і стали символом атмосферного читання. Для дітей письменниця створила цілий світ світлих історій, які вчать вірити в диво та цінувати красу навколо. Її дитячі твори — ніжні, чуттєві та надзвичайно життєрадісні.

Щиро вітаємо Надійку Гербіш із днем народження! Бажаємо творчих звершень, міцного здоров’я, натхнення та мрій, що обов’язково здійснюються!

 Якщо ви з тих, хто в грудні створює собі святковий настрій історіями про магію Різдва — цей допис саме для вас!

Книги, які наповнять ваш вечір теплом, світлом і гармонією зимових свят.

 

Різдво — це час тепла, затишку та маленьких див, які народжуються в родинному колі й у щирих людських серцях. У ці святкові дні ми особливо потребуємо світла, добра та натхнення — і саме книги можуть подарувати нам цю радість. 

Різдвяні історії наповнені добротою, вірою у краще, чудесами, що трапляються поруч, і моментами, які хочеться берегти. Вони повертають нас до справжніх цінностей і дарують той особливий різдвяний настрій, якого всі так чекають.

 

Різдво — час, коли тепло людських сердець здатне творити справжні дива. У ці світлі дні ми всі трохи повертаємось у дитинство: згадуємо родинні традиції, пісні, аромат мандаринів та магію вечорів у колі близьких. А ще — це найкращий час для читання! Саме книги допомагають відчути атмосферу свята так, як не здатен жоден інший скарб.

Різдвяні історії в літературі — це окрема чарівна скринька. Тут і класичні казки, що передають мудрість поколінь, і сучасні оповідання, що торкаються найтонших струн душі. Читаючи різдвяні книги, ми ніби занурюємось у світ, де добро перемагає, а світло незмінно долає темряву.

Класичні твори, сучасні українські збірки зимових історій, святкові казки для малечі й натхненні прозаїчні добірки для дорослих. Такі книги стають чудовим супутником довгих зимових вечорів, допомагають створити особливу атмосферу вдома та подарувати трішки магії тим, хто поруч.

Запрошуємо до нашої бібліотеки переглянути різдвяні книжкові виставки та обрати свою святкову історію, а також ознайомитись з нашою добіркою книжок!

Нехай читання стане вашим особистим ритуалом тепла й натхнення. Віримо, що кожна книга, стане маленьким різдвяним дивом для вас і ваших рідних. Нехай у вашому домі панує мир, любов і світло!

 Запрошуємо вас до нашої віртуальної книжкової виставки, створеної для тих, хто обожнює загадкові сюжети, нереальні міфи та дивовижні спецефекти. На вас чекає захоплива мандрівка у світ, де приховані магічні артефакти, де відкриваються коридори часу й простору. Це цілий арсенал таємничих історій і стародавніх легенд, які дарують відчуття пригод і нових відкриттів.

Містичні книги завжди мають особливу силу — вони поєднують реальність і фантазію так майстерно, що читач мимоволі починає сумніватися, де закінчується звичний світ і починається щось невідоме. Їхня магія полягає в атмосфері напруги, несподіваних відкриттів і постійного відчуття таємниці.

Цей жанр розкриває перед нами глибинні страхи й мрії людства, звертається до давніх легенд і вірувань, переплітає боротьбу добра і зла з філософськими роздумами про життя і вічність. Читаючи містичні твори, ми не лише переживаємо гострі емоції, а й заглиблюємося у власні роздуми.

Сучасна містика дивує своєю різноманітністю: від класичних історій про привидів і загадкові замки — до сюжетів, у яких таємниця ховається в глибинах людської душі. Вона завжди відкрита для нових інтерпретацій і дарує простір для уяви, тому й залишається однією з найулюбленіших літературних течій у світі.

Маємо надію, що наша книжкова виставка буде цікава не лише шанувальникам містики, а й усім, хто прагне пізнати щось нове та незвідане.

 

1 жовтня в Україні відзначають День захисників та захисниць України – свято мужності, сили та незламності нашого народу. Це день шани всім, хто стояв і стоїть на сторожі незалежності та територіальної цілісності держави, хто захищає наше право жити у вільній та демократичній країні.

Ця дата символічно об’єднує ще два важливих свята – День Українського козацтва та Покрову Пресвятої Богородиці, які завжди були тісно пов’язані з ідеєю захисту рідної землі та духовних цінностей.

Сьогодні ми вшановуємо не лише військових, а й усіх українців, які в різний спосіб роблять свій внесок у захист країни – волонтерів, медиків, рятувальників, кожного, хто допомагає. Це свято об’єднує серця й нагадує, що сила України – у її людях.

Бажаємо всім нам миру, мужності й віри у світле майбутнє. Нехай наші захисники та захисниці завжди відчувають вдячність і підтримку суспільства!

17 вересня 1864р. народився Михайло Коцюбинський, український письменник. «Незважаючи на тяжкі умови життя… я завжди був великим оптимістом і дотепер не втратив віри в людей, у перемогу всього світлого над темрявою і злом», – писав Коцюбинський у своєму автобіографічному листі.

М. Коцюбинський вивів національну літературу на європейський рівень. Саме його творчість вперше в українській літературі увібрала в себе імпресіонізм, глибокий психологізм, елементи експресіонізму, неореалізм та інші трендові течії мистецтва і культури того часу.

Його новели та повісті — це справжня палітра відчуттів і кольорів. У творах Коцюбинського природа оживає, стає співучасницею людських переживань, а кожна деталь віддзеркалює стан душі героїв.

Саме завдяки такому тонкому поєднанню реальності та внутрішнього світу людини його твори залишаються актуальними й сьогодні.

Найбільш відомі твори письменника — «Intermezzo», «Fata Morgana», «Тіні забутих предків» — стали класикою української та світової літератури. Вони вирізняються не лише художньою майстерністю, а й глибоким філософським змістом. Коцюбинський умів побачити красу в буденному, велич у простому й через художнє слово піднімати вічні теми життя, кохання та боротьби.

***

Коцюбинський М. Intermezzo/ Михайло Коцюбинський // Живиця : хрестоматія української літератури : у 2 кн. / за ред. М. М. Конончука. – Київ : Твім Інтер, 1998. –Кн. 1. – С. 130–142.

Коцюбинський М. Казки-мініатюри / Михайло Коцюбинський // Мовчун А. І. Рідне слово: українська дитяча література : навч. посіб. : у 2 кн. / А. І. Мовчун, З. Д. Варавкіна. – Київ : Арій, 2007. – Кн. 1. – С. 498–500.

Коцюбинський М. Маленький грішник : оповідання / М. М. Коцюбинський. – Київ : Веселка, 1980. – 32 с.

Коцюбюинський М. М. Подарунок на іменини : оповідання, новели, повісті / М. М. Коцюбюинський. – Київ : Веселка, 1990. – 335 с.

Коцюбинський М. Твори : в 3 т. / Михайло Коцюбинський. – Київ : Дніпро, 1979. – Т. 1 : Оповідання. Повісті (1891–1900). – 317 с.

Коцюбинський М. Твори : в 3 т. / Михайло Коцюбинський. – Київ : Дніпро, 1979. – Т. 2 : Оповідання (1901–1909). – 286 с.

Коцюбинський М. Тіні забутих предків / Михайло Коцюбинський // Пошуки прекрасного : твори Коцюбинського / упоряд. В. І. Шкляра. – Київ : Грамота, 2004. – С. 349–391.

 День українського кіно відзначають щороку у другу суботу вересня — у 2025 році це 13 вересня.

Українське кіно має глибокі традиції, пов’язані з творчістю таких митців, як Олександр Довженко, Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко. Їхні фільми стали класикою світового кінематографа, а образи з картин «Земля», «Тіні забутих предків» чи «Білий птах з чорною відзнакою» досі впливають на режисерів усього світу.

Особливе місце у вітчизняному кінематографі посідають екранізації літературних творів. Вони дозволяють по-новому відкрити класику української літератури та наблизити її до сучасного глядача. Фільм «Кайдашева сім’я» за твором Івана Нечуя-Левицького, «Захар Беркут» за Іваном Франком, «Лісова пісня» за Лесею Українкою — це лише частина скарбниці екранізацій, що допомагають зберігати і популяризувати культурну спадщину.

Сучасне українське кіно активно звертається до національної історії та літератури. В останні роки на екрани вийшли фільми «Мої думки тихі», «Довбуш», «Поводир», «Стус», які поєднують документальність із художнім баченням, розповідають про складні історичні події й особисті драми, формуючи у глядачів нове ставлення до українського минулого і сучасності.

Важливим напрямом розвитку стають міжнародні проєкти та участь українських режисерів у світових кінофестивалях. Відзнаки у Каннах, Берліні чи Венеції підтверджують високий рівень українського кінематографа і відкривають його для світової аудиторії. Це допомагає не лише презентувати Україну як країну з багатою культурною традицією, а й захищати її ідентичність у глобальному просторі.

День українського кіно — це нагода віддати шану всім, хто створював і створює вітчизняний кінематограф, а також нагадати, що кіно є могутнім інструментом формування національної свідомості. Екранізації книжок, історичні драми, сучасні стрічки — усе це свідчить про живий, багатогранний і перспективний розвиток українського кіно.

 12 вересня 1921 року народився Станіслав Лем.

Станіслав Лем — всесвітньо відомий польський письменник, сатирик, філософ, фантаст і футуролог, народжений у Львові в родині лікаря. Його творчий шлях розпочався ще у студентські роки, коли він навчався на медичному факультеті Львівського університету. Перший опублікований твір — «Людина з Марса» — став передвісником великого літературного доробку автора. Справжнє визнання прийшло після виходу роману «Астронавти», що започаткував блискучу кар’єру письменника.

Книги Станіслава Лема — це не просто фантастика. У них поєднано наукові передбачення, сатиру, філософію і глибокі роздуми про місце людини у Всесвіті. Його всесвітньо відомий роман «Соляріс» став класикою не лише літератури, а й кінематографа, породивши кілька екранізацій. «Зоряні щоденники Ійона Тихого» захоплюють тонкою іронією та оригінальністю, тоді як «Сума технології» вражає футурологічними ідеями, що значною мірою справдилися.

Творчість Лема вирізняється здатністю поєднувати наукову точність і художню уяву. Він показав, що фантастика може бути не лише розвагою, а й інструментом для осмислення філософських, моральних та етичних проблем сучасності й майбутнього. Його твори допомагають читачам замислитися над відповідальністю людства за свій розвиток, технології та планету.

***

Лем, С. Апокрифи / С. Лем. — Львів : Літопис, 2001. — 456 с.

Лем, С. Голем XIV : роман / С. Лем ; [пер. з пол. Ю. Попсуєнко та ін.]. — Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2018. — 168 с.

Лем, С. Едем; Соляріс; Повернення із зірок; Непереможний / С. Лем ; [іл. Р. Крамара]. — Тернопіль : Богдан, 2016. — 768 с.

Лем, С. Казки роботів : цикл / С. Лем. — Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2017. — 136 с.

Лем, С. Катар / С. Лем. — Львів : Каменяр, 1982. — 136с.

Лем, С. Кіберіада : цикл / С. Лем. — Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2017. — 456 с.

Лем, С. Мир на Землі : роман / С. Лем ; [пер. з пол. Ю. Галайка, О. Герасима]. — Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2018. — 256 с.

Лем, С. Повернення із зірок : роман / С. Лем ; [пер. з пол. І. Бречак]. — Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2017. — 264 с.

Лем, С. Розповіді про пілота Піркса : цикл : пер. з пол. / С. Лем. — Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2017. — 592 с.

Лем, С. Соляріс : роман / С. Лем. — Львів : Кальварія, 2007. — 200с.

Лем, С. Фіаско : роман / С. Лем ; [пер. з пол. Л. Ворониної, Д. Андрухіва]. — Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2017. — 576 с.

Лем, С. Футурологічний конгрес : роман / С. Лем ; пер. з пол. І. Шевченко. — Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2017. — 208 с.

13 речей, які передбачив Лем 

Мирослав Дочинець – майстер слова, що торкається душі

 

3 вересня виповнюється 66 років Мирославові Дочинцю – відомому українському письменнику, журналісту, філософу, публіцисту, видавцю, лауреату Національної премії імені Тараса Шевченка та багатьох інших літературних відзнак. Його твори не лише завойовують серця українських читачів, а й успішно перекладаються багатьма мовами світу, стаючи бестселерами за кордоном. Природна щирість, філософська глибина й емоційна відвертість роблять його книги близькими кожному, хто шукає в літературі відповіді на вічні питання.

Особливе місце у творчості письменника посідає книга «Многії літа. Благії літа», яка стала справжнім явищем на книжковому ринку та принесла авторові звання «Книга року-2010». У ній він поєднав народну мудрість карпатського довгожителя Андрія Ворона з власним художнім баченням, відкривши читачам секрети духовного і фізичного довголіття. Мирослав Дочинець уміє писати так, що його книги надихають і дорослих, і дітей: у них завжди звучить заклик до любові, радості й гармонії з собою та світом.

Блакить із золотом на нім переплелися

Щороку 23 серпня українці відзначають День Державного Прапора України. У 2026 році ця подія буде особливо знаковою, адже свято відзначатиметься вже 20-й раз. 

День прапора було офіційно встановлено Указом Президента України Леоніда Кучми № 987/2004 від 23 серпня 2004 року. Відтоді ця дата стала символом єднання нації та вшанування головного державного символу – синьо-жовтого стяга.

Протягом історії України прапор у синьо-жовтих кольорах уособлював боротьбу за свободу, права й незалежність. Сьогодні Державний Прапор є не лише ознакою суверенності, а й уособленням незламності та національної гідності, що надихає українців у боротьбі за майбутнє країни.

Історична довідка

-  14 січня 1918 року Центральна Рада УНР прийняла закон про прапори флоту. Стягом військового флоту став синьо-жовтий із зображенням золотого тризуба з білим внутрішнім полем.
-  22 березня 1918 року згідно із постановою Центральної ради про державну символіку стягом країни став двоколірний прапор із жовтою (зверху) та синьою (знизу) смугою.
-  2 травня 1918 року у добу Гетьманату П. Скоропадського порядок розташування смуг на прапорі було змінено, а відтак синю смугу було розташовано згори.
-  У вересні 1918 року було затверджено рішення про стяги дипломатичного корпусу України. Національний прапор - синьо-жовтий стяг, у центрі якого біле коло із зображенням тризубця Св. Володимира з хрестом.
-  1 листопада 1918 року сотник Степан Паньківський підняв над ратушею Львова синьо-жовтий прапор Західно-Української Народної Республіки. З цього часу стало традицією вивішувати державний прапор на вежі ратуші. Під час Другої Світової Війни, синьо-жовтий прапор України знову замайорів над ратушею З квітня 1990 року.
-  13 листопада 1918 року синьо-жовтий прапор став державним символом і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР).
-  20 березня 1920 року було затверджено крайовий синьо-жовтий прапор Підкарпатської Русі, яка входила до складу Чехословаччини.
-  15 березня 1939 року у м. Хусті Перший Сейм Карпатської України прийняв державний блакитно-жовтий прапор.
-  У радянський період з ідеологічних міркувань блакитно-жовтий прапор був заборонений.
-  23 березня 1990 року за рішенням сесії Тернопільської міської ради над будівлею Тернопільської міської ради поруч із державним прапором замайорів блакитно-жовтий національний прапор.
-  28 квітня національний прапор з'явився поруч із державним на будівлі Львівської обласної ради.
-  24 липня 1990 року на Хрещатику біля Київради піднято синьо-жовте знамено.
-  28 січня 1992 року сесія Верховної Ради України прийняла Постанову "Про Державний Прапор України", яким став саме національний синьо-жовтий стяг.
-  23 серпня 2004 року було офіційно встановлено державне свято – День державного прапора України.
-  Указом Президента від 7 серпня 2009 року започатковано щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня о 9-й годині по всій Україні.

 ***

Про День Державного Прапора України : [Указ Президента України від 23 серпня 2004 р. № 987/2004] // Офіційний вісник України. – 2004. – № 35. – С. 42.

Коко Шанель – одна з найвпливовіших постатей ХХ століття за версією журналу Times, засновниця модного дому Chanel, успішна й сильна жінка. Вона стала іконою стилю та прикладом для наслідування. Її творіння й досі залишаються символами елегантності: маленька чорна сукня, легендарні парфуми «Chanel №5», коротка зачіска, вишукана простота та комфорт в одязі.

19 серпня 1883 року народилася Габріель Шанель, засновниця модного «Дому Шанель» у Парижі.

Що приховується за образом жінки, яка перевернула світ моди?

Її життя сповнене суперечностей і великих звершень. Коко Шанель зуміла змінити уявлення про жіночність, довівши, що стиль може бути водночас простим і вишуканим. Її спадщина продовжує жити у світі моди, надихаючи дизайнерів і закохуючи мільйони людей у справжню елегантність.

 День молоді — свято енергії, натхнення та нових можливостей.

Саме молодь творить майбутнє, а великі зміни завжди починаються з маленьких ідей.

А звідки черпати натхнення та найсміливіші ідеї? Звісно, зі сторінок книг, які відкривають шлях до знань, мрій і дій!

 Життя вимірюється не кількістю прожитих років,

а тим, що встиг зробити, який слід залишив на землі,

скільки добра подарував людям.

Валентин Чемерис

8 липня 1936 року народився Валентин Лукич Чемерис - відомий український письменник, сатирик-гуморист, публіцист, журналіст, упорядник.

Валентин Чемерис залишив по собі глибокий і різноплановий творчий спадок. Митець прожив довге, насичене подіями життя, до останніх днів залишаючись активним і плідним автором. Його літературна спадщина — понад 70 книжок: історичні романи, сатиричні й гумористичні збірки, дитячі твори, романи-есеї та фантастика.

Свою літературну кар’єру Валентин Чемерис розпочав як гуморист. Перша публікація — оповідання «Як я навчився писати гуморески» — з’явилося у 1959 році в дніпропетровській газеті «Молодий ленінець». Його гумористичні твори, серед яких «Хто на току, а хто на боку», «Урок виховання», «Коли спокушає диявол», «Сватання по телефону», «Вуса № 3», «Операція «Земфіра», «Царська охота», «Де хазяйнує Валя Чемерис» та інші, регулярно друкувалися у відомих виданнях: «Дніпро», «Вітчизна», «Крокодил», «Перець», «Україна».

Однією з центральних тем у творчості письменника стала історія. Починаючи з 1960-х років, Валентин Чемерис звертається до минулого у романах і повістях: «Ольвія», «Скандал в імператорському сімействі», «Смерть Атея», «Фортеця на Борисфені», «Генерали імперії», «Ордер на любов», «Я любила Шевченка», «Кохання в Україні», «Життя і смерть Володимира Глібовича, князя Переяславського», «Убивство на хуторі біля Диканьки», «Три шаблі над скарбом», «День Ворона».

У жанрі фантастики він залишив по собі цікаві, сповнені пригод твори: «Білий король детективу», «Три секунди на вибір», «Таємнича пригода на Орілі», «Золотий саркофаг», «Маруся Чурай», «Тайна Агати Крісті». Також значну частину його доробку становлять книги для дітей: «Вибори таємного агента», «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання», «Музикальний комар», «Славко», «Щоденник щасливої вчительки», «Аравійська пустеля».

Лауреат численних літературних премій, Валентин Чемерис здобув визнання не лише в Україні. Його твори перекладено німецькою, болгарською, румунською, польською.

Його книжки продовжують перевидаватися, а читачі — відкривати для себе глибини української історії через призму яскравої, дотепної та щирої оповіді.

***

Чемерис, В. Анна Київська – королева Франції : роман / Валентин Чемерис. — Харків : Фоліо, 2017. — 218, [2] с. — (Історія України в романах).

Чемерис, В. Амазонка : [роман-есе : про долю Крушельницьких та Вороних] / Валентин Чемерис. — Харків : Час читати, 2016. — 505, [2] с.

Чемерис, В. Аравійська пустеля / Валентин Чемерис. — Харків : Фоліо, 2016. — 441, [2] с. — (Історія України в романах).

Чемерис, В. Бахчисарайський любовник : іст. повісті, оповід., есе / Валентин Чемерис. — Київ : Видавництво Українського фітосоціологічного центру, 2013. — 535 с.

Чемерис, В. Л. Білий король детективу : фантаст.-пригод. повість / В. Л. Чемерис. — КИЇВ : Молодь, 1986. — 198, [2] с. : іл.

Чемерис, В. Вампір із Кассіопеї : фантаст. повісті, оповідання, есе / Валентин Чемерис. — Київ : Вид-во Укр. фітосоціол. центру, 2013. — 551 с. — Бібліогр.: с. 550-551.

Веселий вітряк : сатира та гумор Придніпров’я / [ред.-упорядник В. Л. Чемерис ; післям. Фелікс Білецький ”Сила людського сміху” ; іл.: Є. В. Попов]. — Дніпропетровськ : Промінь, 1973. — 190 с. з іл.

 8 червня 2025 року художнику і поету Ігорю Забудському виповнилось би 65 років.

З нагоди цієї визначної дати пропонуємо вам рекоменаційний список

Малюнки долі Ігоря Забудського

 

Сьогодні відзначає день народження Владислав Єрко — майстер, чиї ілюстрації відкривають двері у світ справжнього дива. Його талант робить казку такою реальною, що навіть найзавзятіші скептики на мить відчувають магію.

Художник із здатністю створювати чарівні, глибоко продумані образи, Владислав Єрко вкладає у свої роботи атмосферу, яку не передати словами.

Владислав Єрко народився у 1962 році в Києві. З 1984 до 1990 року навчався на кафедрі «Мистецтво книги» у Київському поліграфічному інституті. Є членом Спілки художників. У молоді роки працював у жанрі кіноплакату і вже тоді здобув визнання.

З 1989 року Владислав присвятив себе книжковій графіці. Ілюстрував твори Вільяма Шекспіра, Джонатана Свіфта, Ернста Гофмана, Льюїса Керрола, Германа Гессе, Умберто Еко, Карлоса Кастанеди, Пауло Коельо, Річарда Баха, а також українські народні казки.

Його доробок неодноразово відзначався престижними нагородами та перемогами на книжкових виставках. У 2002 році Владислав Єрко отримав титул «Людина книги» як найкращий художник року за версією «Книжкового огляду».

Світове визнання здобули його чорно-білі ілюстрації до книг Пауло Коельо та кольорові до «Снігової Королеви». Це видання на всеукраїнському конкурсі «Книга року» отримало Ґран-прі як найкраща книга 2000-го року, а у США здобуло звання «Найкраща дитяча книжка-2006» (Фонд Андерсона). «Снігову Королеву» було видано в багатьох країнах світу.

2004 року ілюстрована Владиславом збірка «Казки Туманного Альбіону» перемогла у всеукраїнському конкурсі «Книжка року-2003».
2008 року його «Гамлет, принц данський» отримав Ґран-прі Львівського форуму видавців.

Майже всі дитячі книги з кольоровими ілюстраціями Владислава Єрка незмінно здобували відзнаки на виставках і конкурсах.

Щиро вітаємо митця з днем народження, бажаємо довгих років натхненної праці й нових казкових перемог!

Книги, ілюстровані В. Єрком

Андерсен Г. Х. Снігова королева / Г. Х Андерсен ; пер. з дан. О. Іваненко ; за ред. І. Малковича ; худож. В. Єрко. — К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2008. — 32 с. : ілюстр.

25 червня народився Джордж Орвелл — відомий англійський письменник, журналіст, есеїст і літературний критик.

Англійський письменник Джордж Орвелл (справжнє ім’я якого — Ерік Артур Блер) здобув світове визнання завдяки своїм визначним творам: повісті «Колгосп тварин» та роману-антиутопії «1984». Обидві ці книги належать до пізнього етапу його творчості.

Алегорична повість «Колгосп тварин» є своєрідною притчею, що відображає події революції 1917 року та встановлення тоталітарного режиму в СРСР. Хоча дійовими особами є тварини, аналогії до різних соціальних прошарків легко прочитуються.

У цьому творі головну роль відіграють свині — вони виявляються найрозумнішими, вправними ораторами й авторитетними лідерами. Саме вони ініціюють повстання проти господаря.

Але революція, що мала забезпечити рівність і справедливість, перероджується у режим, де більшість знедолена, а свині, які захопили владу, живуть у достатку. Вони відмовляються працювати, обманюють інших і, з часом, починають наслідувати поведінку людей — мешкають у будинку, їдять людську їжу.

Завдяки алегоричному стилю «Колгосп тварин» буде зрозумілим навіть підліткам, допомагаючи їм осмислити жорстокість влади, що живе за рахунок інших.

А якщо ви ще не ознайомилися з культовими «1984» та «Колгосп тварин», обов’язково завітайте до нашої бібліотеки!

 

 

Цього року виповнюється 60 років з часу виходу з друку збірки Симоненка «Вино з троянд» (1965).

13 червня виповнюється 40 років Артему Чеху (справжнє ім’я – Артем Олександрович Чередник) – письменник, військовослужбовець ЗСУ.