Поетичне слово, що звучить крізь час: Ліна Костенко

19 березня Ліні Василівні Костенко виповнюється 96 років. Завдяки її творчості поезію полюбили мільйони. 

З Днем народження, Ліно Василівно! Многая літа! І хай збувається Ваше пророче: «І хто б там що кому не говорив, а згине зло і правда переможе!»

Серед голосів української літератури її слово — особливе: чесне, глибоке, безкомпромісне. Поезія Ліни Костенко — це не лише рими й образи, це — думка, що формує свідомість, це — емоція, що торкається серця.

Її вірші пронизані любов’ю до України, болем за її долю, вірою в людину та силу духу. Вона говорить про вічне — кохання, час, пам’ять, відповідальність — і водночас залишається надзвичайно сучасною.

Поезія Ліни Костенко — це простір, де кожен знаходить щось своє: хтось — відповіді, хтось — натхнення, а хтось — силу рухатися далі.  Її слова давно стали крилатими.

Запрошуємо до нашої бібліотеки! Для пошуку видань радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки.

Відкриваймо для себе глибину слова.

Повертаймося до поезії, яка вчить мислити й відчувати!

Костенко Л. Сніг у Флоренції. - К., 2025. - 160 с.

Це історія про митця, який виміняв спокій на славу, але так і не зміг забути себе справжнього.

Весна, як жінка. Жінка, як весна:

Буває ніжна, а бува примхлива.

То зазвучить грайливо, як струна,

А то раптово вибухне, мов злива!..

Весна і жінка. Жінка і весна:

У них обох свої земні турботи,

Своя морська бездонна глибина,

Свої космічні зоряні висоти.

І не спізнаєш істину сповна,

Бо хміль думок обсиплеться, мов сонях...

Весна – це жінка. Жінка – це весна:

Чиясь розрада і чиєсь безсоння... 

                (Наталя Данилюк)

 Вітаємо з початком весни! Бажаємо весняного настрою, гармонії та натхнення!

З найдавніших часів українки славляться не тільки красою, добротою, ніжністю, але й — твердістю духу та мудрістю. Україна дала немало славних українок, якими ми вправі величатись та гордитись перед цілим світом.

Пропонуємо добірку ”Видатні українки”, яка вшановує визначне жіноцтво. Ці жінки зробили та роблять неоціненний внесок у розвиток суспільства, у боротьбі за незалежність України, примножують її славу.

Алла Горська. Спалах перед світанком / Музей шістдесятництва ; упоряд. Олена Лодзинська. — Київ : КЛІО, 2019. — 133 с.

Видатні українці : культура, мистецтво, освіта : [довідник / Преварська М. І.]. — Київ : Велес, 2016. — 364 с.

Вознюк, Володимир Аксентійович. Ольга Кобилянська / В. Вознюк. — К. : Укрвидавполіграфія, 2012. — 151 с.

Горак, Роман Дмитрович. Журавлі відлетілі … : есеї про Квітку Цісик та її рід / Роман Горак. — Львів : Апріорі, 2018. — 395 с.

Дівчина з легенди. Маруся Чурай / [ передм. М. Стельмаха ; упорядкув. Кауфмана Л. С.]. — К. : Вид. центр «Просвіта», 2005. — 119 с.

Дочинець, Мирослав Іванович. Історії / Мирослав Дочинець. — Мукачево : Карпат. вежа, 2015. — 450 с.

Жінка як текст : Емма Андієвська, Соломія Павличко, Оксана Забужко : фраґменти творчості і контексти / Упоряд. Л.Таран. — К. : Факт, 2002. — 206 c.

Іванченко Р. П. Княгиня Ольга: на перехресті історичних доль / [Ред. Доценко О.Г.]. — К. : Логос, 2002. — 38 с.

Кагарлицький, Микола. Легендарна Оксана Петрусенко : худож.-докум. повість / Микола Кагарлицький. — Вид. 4-те, грунтовно переробл., доповн. — К. : Верещинські, 2007. — 541 с.

Козуля О. Жінки в історії України / Олесь Козуля — Київ : Укр. центр духов. культури, 1993. — 255 с.

Колесніченко-Братунь, Наталія Ростиславівна. Ужвій. У піжмурки з долею / Наталія Колесніченко-Братунь. — Харків : Фоліо, 2020. — 122 с.

Коляда, Ігор Анатолійович. Соломія Крушельницька / Ігор Коляда. — Харків : Фоліо, 2020. — 119 с.

Корнійчук, Володимир Петрович. Марія Заньковецька. Світова велич генія національного : мистецтвознав. дослідж. / Володимир Корнійчук ; передм. Леоніда Андрієвського. — 3-тє вид., допов. — Київ : Криниця, 2015. — 495 с.

Країна жіночого роду : [зб. ст.] / уклад. й передмова Вахтанга Кіпіані. — Харків : Vivat, 2021. — 302 с.

Кудрін, Олег Вікторович. Ліна Костенко / Олег Кудрін ; [пер. з рос. В. С. Бойка]. — Харків : Фоліо, 2020. — 118 с.

Купчик, Лідія Степанівна. Любов’ю окрилені : Духовні матері українства / Лідія Купчик. — Львів : Світ, 2020. — 189 с.

Луговий Олександр. Визначне жіноцтво України : іст. життєписи / Ол. Луговий. — 2-е вид. — К. : Ярославів Вал, 2007. — 267 с.

Макаревич, Мирослава. Україна має жіноче обличчя : [30 єсеїв про неймовір. сучасниць] / Мирослава Макаревич ; [іл. М. Коцан]. — Київ : ІРІО, 2021. — 130 с.

Панасенко, Тетяна Михайлівна. Леся Українка / Тетяна Панасенко. — Харків : Фоліо, 2021. — 122 с.

Рубан, Марія. Марія Примаченко : [для дітей мол. та серед. шк. віку] / Марія Рубан. — Київ : Агенція ”ІРІО”, 2020. — 123 с.

Українки в історії: нові сторінки / [В. Борисенко та ін. ; редкол.: В. Борисенко (відп. ред.) та ін.]. — К. : Либідь, 2010. — 260 с.

Приклади їх мужності і мудрості – надихають та допомагають повірити у себе.

 Поки ми чекаємо на справжнє тепло, весна вже прокидається в нас…

Є щось особливе у передвесняному часі. Повітря ще прохолодне, але сонце вже світить інакше. І разом із природою змінюється й наш читацький настрій. Хочеться відкласти важкі драми й похмурі трилери та обрати історії, що дарують світло, натхнення і віру в нові починання.

Весна — це завжди про надію. Нехай і у вашому читацькому списку з’являться історії, що розквітають разом із першими пролісками.

17 лютого – День кота в Європі!🐾

 

Сьогоднішній день – ще одна чудова нагода згадати про наших пухнастих, незалежних і водночас надзвичайно ніжних улюбленців. Адже коти давно стали не лише домашніми компаньйонами, а й героями літератури, мистецтва та навіть окремих свят.

Цікаво, що протягом року є чимало «котячих» дат: і Всесвітній день котів, і Міжнародний день чорного кота, і навіть День обіймів із котами. Це ще раз доводить, наскільки особливе місце займають ці тварини в нашому житті та культурі.

Коти – загадкові, мудрі, часом кумедні й дуже характерні – не раз надихали письменників створювати зворушливі, пригодницькі та філософські історії. Вони стають справжніми друзями героїв, спостерігачами людських доль або ж повноправними персонажами з власним характером і поглядом на світ.

Запрошуємо завітати до бібліотеки та обрати свою «котячу» книгу. Можливо, саме вона замуркоче у ваших руках і подарує гарний настрій!

До Дня закоханих: читаємо про любов…

Коли хочеться бодай на мить забути про повсякденні справи, відкласти турботи й поринути у чуттєву, емоційну історію — найкраще мати під рукою хорошу книжку про любов.

Любов у літературі — різна: ніжна й пристрасна, щаслива й драматична, тиха й всепоглинаюча. Вона надихає, змушує співпереживати, вчить розуміти себе й інших. Саме тому історії кохання залишаються одними з найулюбленіших серед читачів різного віку.

У фонді нашої бібліотеки ви знайдете:

• класичні романи про велике кохання, що витримало випробування часом;
• сучасні історії про почуття, які народжуються всупереч обставинам;
• зворушливі повісті про перше кохання;
• глибокі психологічні романи про складність стосунків.

Книга про любов — це завжди трохи більше, ніж просто сюжет. Це можливість прожити ще одне життя, відчути іншу долю, повірити в силу почуттів.

До Дня закоханих запрошуємо завітати до бібліотеки та обрати історію, яка зігріє серце саме вам. Бо інколи найкращий подарунок — це книга, що говорить мовою любові.

11 лютого — Міжнародний день жінок і дівчат у науці

Щороку 11 лютого світ відзначає Міжнародний день жінок і дівчат у науці — свято, проголошене Генеральною Асамблеєю ООН задля визнання ролі і внеску жінок у науку та стимулювання рівного доступу до наукової освіти, досліджень і кар’єри для всіх дівчат і жінок. Цей день нагадує про важливість гендерної рівності в науковій сфері, про те, що відкриття та інновації стають сильнішими там, де є рівні можливості для усіх — незалежно від статі.

А ми підготували для вас список літератури, яка надихає та розповідає про жінок-науковиць, їхній шлях і досягнення. Ці книги стануть чудовим доповненням до вашого читацького списку:

Її прихований геній, Марі Бенедикт

Досягати вершин у науці неймовірно складно, а особливо жінці в повоєнній Англії середини ХХ століття. До виснажливих, багатогодинних експериментів, а іноді довгих років інтерпретації результатів, додається ще й постійна боротьба за місце жінки в «чоловічому» суспільстві, спроба подолати усталені стереотипи про її роль суто як матері, дружини та благодійниці, а також намагання довести світу, що стать аж ніяк не впливає на здібності до науки.
Чудова Розалінд Франклін показує нам, що відданість роботі та щире бажання змінити світ на краще, попри всі перешкоди, які трапляються на шляху, завжди приносять результати, хоч іноді й надзвичайно дорогою ціною.

Інший Айнштайн. Хто обґрунтував теорію відносності та дотла зруйнував ідеальний шлюб, Марі Бенедикт

Міца завжди відрізнялася від інших дівчат. У двадцять років вона мала б уже бути заміжня, замість вивчати фізику в елітному навчальному закладі Цюриха. Для пані Марич, з її інтелектом, шлях науки ввижався простішим за шлях до вівтаря — а насправді був закритим. На відміну від обіймів юного Альберта Айнштайна... Та чи не затісний науковий світ для подружжя геніїв? Її світло загубилося в його тіні. Її ім’я так і не з’явилося в підручниках із фізики. Готові дізнатися, кому Мілева Марич присвятила СВОЮ теорію відносності?

Неймовірні жінки: історії жінок з усього світу, які надихають, Джорджія Емсон-Бредшов

Чудово ілюстрована книжка, яка познайомить тебе з талановитими, завзятими, веселими, сміливими, а головне — такими різними жінками. Науковиці, дослідниці й експериментаторки; мисткині й дизайнерки; спортсменки; лідерки думок і політичні активістки — всі вони прямували за своєю мрією, завжди прагнули більшого й досягали мети попри тиск чи несприйняття суспільства. Надихайся історіями жінок з усього світу. Їхній приклад доводить, що Особистість здатна змінити світ!

Дівчина з лабораторії: Історія про дерева, науку та любов, Гоуп Джаред

Хочете відкрити для себе світ справжньої науки? Геобіологиня Гоуп Джаред видала автобіографію, у якій фактично зізналася в коханні не лише навчанню, а й життю. Бо саме його так багато в людях, і в рослинах, та й у ґрунті, що живить усіх нас. Ця історія про дівчину, гранти, конкуренцію, рослини — себто про все те, що прагне зросту і світла.

Жінки в науці. 50 жінок, які змінили світ, Рейчел Ігнатовськи

50 історій. 50 доль. Чудові ілюстрації авторки книги, у якій ідеться про безстрашних жінок. Жінок, які проклали шлях для майбутніх поколінь дослідниць.

Читання цих книг не лише розширює кругозір, але й показує, як жінки в науці долали стереотипи, сприяли відкриттям і впливали на розвиток людства. Це чудова нагода вчитися, надихатися і підтримувати рівні можливості для всіх у науковій спільноті.

 

У світі швидких новин і цифрових повідомлень книга залишається тихою, але надійною опорою для розвитку особистості. Читання збагачує словниковий запас, формує критичне мислення, розширює кругозір і допомагає краще розуміти себе та інших.

Для когось книга — це джерело знань і відповідей, для когось — відпочинок і натхнення, а для когось — можливість побути наодинці з думками. Регулярне читання тренує пам’ять, увагу, уяву та вчить аналізувати інформацію — навички, що особливо важливі в сучасному світі.

Бібліотека — це простір, де кожен може знайти свою книгу: для навчання, дозвілля чи душевної рівноваги. Запрошуємо читати, відкривати нові імена й повертатися до улюблених сторінок знову і знову.

 Григорій Сковорода наголошував, що людина сильна своєю громадянськістю, своїми почуттями любові до рідної землі, до духовних надбань свого народу.

Вона ще змалечку повинна полюбити все, що її оточує, звичаї та обряди своїх дідів, пісні, які співають мама й бабуся. Народознавчі традиції, звичаї й обряди об’єднують минуле та майбутнє народу, старші й молодші покоління. Завдяки національним особливостям ми здатні зберегти наступність традицій і звичаїв свого народу.

Бібліотеки роблять великий внесок у справу відродження, популяризації та розповсюдження українських звичаїв, обрядів, традицій. Книги з народознавства чекають на вас у нашій бібліотеці!

19 грудня народилася Марія Матіос — одна з найяскравіших постатей сучасної української літератури, лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка, письменниця, чиї книги читають і перечитують у різних країнах світу.

Її проза — глибока й емоційно насичена, вкорінена в історичну пам’ять і водночас надзвичайно сучасна. У творах Марії Матіос — складні долі, драматичні сторінки минулого, сила родинних зв’язків і неповторний колорит українського слова, що не залишає читача байдужим.

Романи Марії Матіос – то окремий вид літератури, який проймає до мурашок своєю глибиною: 

Цікаво, людство засвоїло так багато знань, зробило винаходи, вивчило так багато слів, довчає Всесвіт – а не знає елементарних речей: не знає процесу розлюблення одною людиною іншої. («Щоденник страченої»)

Як маєш сказати щось дурне, візьми в рот води й трохи потримай. Тоді дурне мине скорше. («Нація»)

Ні-ні, жоден сатана не має такої сили, як прості люди у час заздрості, ненависті і помсти… («Солодка Даруся»)

Жаль, що в природі не існує сховища, куди б можна викидати минуле, як радіоактивні відходи. Утилізувати, а далі частково трансформувати просто в сторонній досвід і не більше. («Щоденник страченої»).

Запрошуємо до фондів нашої бібліотеки, аби знову або вперше відкрити для себе книги письменниці, які стали знаковими для української літератури та здобули міжнародне визнання.

Щиро вітаємо пані Марію з днем народження! Бажаємо міцного здоров’я, невичерпного творчого натхнення та нових зустрічей із вдячними читачами!

Твори Марії Матіос у фонді Черкаської міської ЦБС

 

12 грудня на Тернопільщині народилася Надійка Гербіш  — українська письменниця, перекладачка, журналістка, блогерка. Її ім’я давно стало впізнаваним серед читачів завдяки щирим, теплим і глибоким творам, що надихають, зігрівають серця.

Літературний дебют Надійки Гербіш — повість “Художниця” (2011). Справжня популярність прийшла після появи її знакових збірок “Теплі історії до кави” та “Теплі історії до шоколаду”, які миттєво завоювали любов читачів і стали символом атмосферного читання. Для дітей письменниця створила цілий світ світлих історій, які вчать вірити в диво та цінувати красу навколо. Її дитячі твори — ніжні, чуттєві та надзвичайно життєрадісні.

Щиро вітаємо Надійку Гербіш із днем народження! Бажаємо творчих звершень, міцного здоров’я, натхнення та мрій, що обов’язково здійснюються!

 Якщо ви з тих, хто в грудні створює собі святковий настрій історіями про магію Різдва — цей допис саме для вас!

Книги, які наповнять ваш вечір теплом, світлом і гармонією зимових свят.

 

Різдво — це час тепла, затишку та маленьких див, які народжуються в родинному колі й у щирих людських серцях. У ці святкові дні ми особливо потребуємо світла, добра та натхнення — і саме книги можуть подарувати нам цю радість. 

Різдвяні історії наповнені добротою, вірою у краще, чудесами, що трапляються поруч, і моментами, які хочеться берегти. Вони повертають нас до справжніх цінностей і дарують той особливий різдвяний настрій, якого всі так чекають.

 

Різдво — час, коли тепло людських сердець здатне творити справжні дива. У ці світлі дні ми всі трохи повертаємось у дитинство: згадуємо родинні традиції, пісні, аромат мандаринів та магію вечорів у колі близьких. А ще — це найкращий час для читання! Саме книги допомагають відчути атмосферу свята так, як не здатен жоден інший скарб.

Різдвяні історії в літературі — це окрема чарівна скринька. Тут і класичні казки, що передають мудрість поколінь, і сучасні оповідання, що торкаються найтонших струн душі. Читаючи різдвяні книги, ми ніби занурюємось у світ, де добро перемагає, а світло незмінно долає темряву.

Класичні твори, сучасні українські збірки зимових історій, святкові казки для малечі й натхненні прозаїчні добірки для дорослих. Такі книги стають чудовим супутником довгих зимових вечорів, допомагають створити особливу атмосферу вдома та подарувати трішки магії тим, хто поруч.

Запрошуємо до нашої бібліотеки переглянути різдвяні книжкові виставки та обрати свою святкову історію, а також ознайомитись з нашою добіркою книжок!

Нехай читання стане вашим особистим ритуалом тепла й натхнення. Віримо, що кожна книга, стане маленьким різдвяним дивом для вас і ваших рідних. Нехай у вашому домі панує мир, любов і світло!

 Запрошуємо вас до нашої віртуальної книжкової виставки, створеної для тих, хто обожнює загадкові сюжети, нереальні міфи та дивовижні спецефекти. На вас чекає захоплива мандрівка у світ, де приховані магічні артефакти, де відкриваються коридори часу й простору. Це цілий арсенал таємничих історій і стародавніх легенд, які дарують відчуття пригод і нових відкриттів.

Містичні книги завжди мають особливу силу — вони поєднують реальність і фантазію так майстерно, що читач мимоволі починає сумніватися, де закінчується звичний світ і починається щось невідоме. Їхня магія полягає в атмосфері напруги, несподіваних відкриттів і постійного відчуття таємниці.

Цей жанр розкриває перед нами глибинні страхи й мрії людства, звертається до давніх легенд і вірувань, переплітає боротьбу добра і зла з філософськими роздумами про життя і вічність. Читаючи містичні твори, ми не лише переживаємо гострі емоції, а й заглиблюємося у власні роздуми.

Сучасна містика дивує своєю різноманітністю: від класичних історій про привидів і загадкові замки — до сюжетів, у яких таємниця ховається в глибинах людської душі. Вона завжди відкрита для нових інтерпретацій і дарує простір для уяви, тому й залишається однією з найулюбленіших літературних течій у світі.

Маємо надію, що наша книжкова виставка буде цікава не лише шанувальникам містики, а й усім, хто прагне пізнати щось нове та незвідане.

 

1 жовтня в Україні відзначають День захисників та захисниць України – свято мужності, сили та незламності нашого народу. Це день шани всім, хто стояв і стоїть на сторожі незалежності та територіальної цілісності держави, хто захищає наше право жити у вільній та демократичній країні.

Ця дата символічно об’єднує ще два важливих свята – День Українського козацтва та Покрову Пресвятої Богородиці, які завжди були тісно пов’язані з ідеєю захисту рідної землі та духовних цінностей.

Сьогодні ми вшановуємо не лише військових, а й усіх українців, які в різний спосіб роблять свій внесок у захист країни – волонтерів, медиків, рятувальників, кожного, хто допомагає. Це свято об’єднує серця й нагадує, що сила України – у її людях.

Бажаємо всім нам миру, мужності й віри у світле майбутнє. Нехай наші захисники та захисниці завжди відчувають вдячність і підтримку суспільства!

17 вересня 1864р. народився Михайло Коцюбинський, український письменник. «Незважаючи на тяжкі умови життя… я завжди був великим оптимістом і дотепер не втратив віри в людей, у перемогу всього світлого над темрявою і злом», – писав Коцюбинський у своєму автобіографічному листі.

М. Коцюбинський вивів національну літературу на європейський рівень. Саме його творчість вперше в українській літературі увібрала в себе імпресіонізм, глибокий психологізм, елементи експресіонізму, неореалізм та інші трендові течії мистецтва і культури того часу.

Його новели та повісті — це справжня палітра відчуттів і кольорів. У творах Коцюбинського природа оживає, стає співучасницею людських переживань, а кожна деталь віддзеркалює стан душі героїв.

Саме завдяки такому тонкому поєднанню реальності та внутрішнього світу людини його твори залишаються актуальними й сьогодні.

Найбільш відомі твори письменника — «Intermezzo», «Fata Morgana», «Тіні забутих предків» — стали класикою української та світової літератури. Вони вирізняються не лише художньою майстерністю, а й глибоким філософським змістом. Коцюбинський умів побачити красу в буденному, велич у простому й через художнє слово піднімати вічні теми життя, кохання та боротьби.

***

Коцюбинський М. Intermezzo/ Михайло Коцюбинський // Живиця : хрестоматія української літератури : у 2 кн. / за ред. М. М. Конончука. – Київ : Твім Інтер, 1998. –Кн. 1. – С. 130–142.

Коцюбинський М. Казки-мініатюри / Михайло Коцюбинський // Мовчун А. І. Рідне слово: українська дитяча література : навч. посіб. : у 2 кн. / А. І. Мовчун, З. Д. Варавкіна. – Київ : Арій, 2007. – Кн. 1. – С. 498–500.

Коцюбинський М. Маленький грішник : оповідання / М. М. Коцюбинський. – Київ : Веселка, 1980. – 32 с.

Коцюбюинський М. М. Подарунок на іменини : оповідання, новели, повісті / М. М. Коцюбюинський. – Київ : Веселка, 1990. – 335 с.

Коцюбинський М. Твори : в 3 т. / Михайло Коцюбинський. – Київ : Дніпро, 1979. – Т. 1 : Оповідання. Повісті (1891–1900). – 317 с.

Коцюбинський М. Твори : в 3 т. / Михайло Коцюбинський. – Київ : Дніпро, 1979. – Т. 2 : Оповідання (1901–1909). – 286 с.

Коцюбинський М. Тіні забутих предків / Михайло Коцюбинський // Пошуки прекрасного : твори Коцюбинського / упоряд. В. І. Шкляра. – Київ : Грамота, 2004. – С. 349–391.

 День українського кіно відзначають щороку у другу суботу вересня — у 2025 році це 13 вересня.

Українське кіно має глибокі традиції, пов’язані з творчістю таких митців, як Олександр Довженко, Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко. Їхні фільми стали класикою світового кінематографа, а образи з картин «Земля», «Тіні забутих предків» чи «Білий птах з чорною відзнакою» досі впливають на режисерів усього світу.

Особливе місце у вітчизняному кінематографі посідають екранізації літературних творів. Вони дозволяють по-новому відкрити класику української літератури та наблизити її до сучасного глядача. Фільм «Кайдашева сім’я» за твором Івана Нечуя-Левицького, «Захар Беркут» за Іваном Франком, «Лісова пісня» за Лесею Українкою — це лише частина скарбниці екранізацій, що допомагають зберігати і популяризувати культурну спадщину.

Сучасне українське кіно активно звертається до національної історії та літератури. В останні роки на екрани вийшли фільми «Мої думки тихі», «Довбуш», «Поводир», «Стус», які поєднують документальність із художнім баченням, розповідають про складні історичні події й особисті драми, формуючи у глядачів нове ставлення до українського минулого і сучасності.

Важливим напрямом розвитку стають міжнародні проєкти та участь українських режисерів у світових кінофестивалях. Відзнаки у Каннах, Берліні чи Венеції підтверджують високий рівень українського кінематографа і відкривають його для світової аудиторії. Це допомагає не лише презентувати Україну як країну з багатою культурною традицією, а й захищати її ідентичність у глобальному просторі.

День українського кіно — це нагода віддати шану всім, хто створював і створює вітчизняний кінематограф, а також нагадати, що кіно є могутнім інструментом формування національної свідомості. Екранізації книжок, історичні драми, сучасні стрічки — усе це свідчить про живий, багатогранний і перспективний розвиток українського кіно.

 12 вересня 1921 року народився Станіслав Лем.

Станіслав Лем — всесвітньо відомий польський письменник, сатирик, філософ, фантаст і футуролог, народжений у Львові в родині лікаря. Його творчий шлях розпочався ще у студентські роки, коли він навчався на медичному факультеті Львівського університету. Перший опублікований твір — «Людина з Марса» — став передвісником великого літературного доробку автора. Справжнє визнання прийшло після виходу роману «Астронавти», що започаткував блискучу кар’єру письменника.

Книги Станіслава Лема — це не просто фантастика. У них поєднано наукові передбачення, сатиру, філософію і глибокі роздуми про місце людини у Всесвіті. Його всесвітньо відомий роман «Соляріс» став класикою не лише літератури, а й кінематографа, породивши кілька екранізацій. «Зоряні щоденники Ійона Тихого» захоплюють тонкою іронією та оригінальністю, тоді як «Сума технології» вражає футурологічними ідеями, що значною мірою справдилися.

Творчість Лема вирізняється здатністю поєднувати наукову точність і художню уяву. Він показав, що фантастика може бути не лише розвагою, а й інструментом для осмислення філософських, моральних та етичних проблем сучасності й майбутнього. Його твори допомагають читачам замислитися над відповідальністю людства за свій розвиток, технології та планету.

***

Лем, С. Апокрифи / С. Лем. — Львів : Літопис, 2001. — 456 с.

Лем, С. Голем XIV : роман / С. Лем ; [пер. з пол. Ю. Попсуєнко та ін.]. — Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2018. — 168 с.

Лем, С. Едем; Соляріс; Повернення із зірок; Непереможний / С. Лем ; [іл. Р. Крамара]. — Тернопіль : Богдан, 2016. — 768 с.

Лем, С. Казки роботів : цикл / С. Лем. — Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2017. — 136 с.

Лем, С. Катар / С. Лем. — Львів : Каменяр, 1982. — 136с.

Лем, С. Кіберіада : цикл / С. Лем. — Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2017. — 456 с.

Лем, С. Мир на Землі : роман / С. Лем ; [пер. з пол. Ю. Галайка, О. Герасима]. — Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2018. — 256 с.

Лем, С. Повернення із зірок : роман / С. Лем ; [пер. з пол. І. Бречак]. — Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2017. — 264 с.

Лем, С. Розповіді про пілота Піркса : цикл : пер. з пол. / С. Лем. — Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2017. — 592 с.

Лем, С. Соляріс : роман / С. Лем. — Львів : Кальварія, 2007. — 200с.

Лем, С. Фіаско : роман / С. Лем ; [пер. з пол. Л. Ворониної, Д. Андрухіва]. — Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2017. — 576 с.

Лем, С. Футурологічний конгрес : роман / С. Лем ; пер. з пол. І. Шевченко. — Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2017. — 208 с.

13 речей, які передбачив Лем 

Мирослав Дочинець – майстер слова, що торкається душі

 

3 вересня виповнюється 66 років Мирославові Дочинцю – відомому українському письменнику, журналісту, філософу, публіцисту, видавцю, лауреату Національної премії імені Тараса Шевченка та багатьох інших літературних відзнак. Його твори не лише завойовують серця українських читачів, а й успішно перекладаються багатьма мовами світу, стаючи бестселерами за кордоном. Природна щирість, філософська глибина й емоційна відвертість роблять його книги близькими кожному, хто шукає в літературі відповіді на вічні питання.

Особливе місце у творчості письменника посідає книга «Многії літа. Благії літа», яка стала справжнім явищем на книжковому ринку та принесла авторові звання «Книга року-2010». У ній він поєднав народну мудрість карпатського довгожителя Андрія Ворона з власним художнім баченням, відкривши читачам секрети духовного і фізичного довголіття. Мирослав Дочинець уміє писати так, що його книги надихають і дорослих, і дітей: у них завжди звучить заклик до любові, радості й гармонії з собою та світом.

Блакить із золотом на нім переплелися

Щороку 23 серпня українці відзначають День Державного Прапора України. У 2026 році ця подія буде особливо знаковою, адже свято відзначатиметься вже 20-й раз. 

День прапора було офіційно встановлено Указом Президента України Леоніда Кучми № 987/2004 від 23 серпня 2004 року. Відтоді ця дата стала символом єднання нації та вшанування головного державного символу – синьо-жовтого стяга.

Протягом історії України прапор у синьо-жовтих кольорах уособлював боротьбу за свободу, права й незалежність. Сьогодні Державний Прапор є не лише ознакою суверенності, а й уособленням незламності та національної гідності, що надихає українців у боротьбі за майбутнє країни.

Історична довідка

-  14 січня 1918 року Центральна Рада УНР прийняла закон про прапори флоту. Стягом військового флоту став синьо-жовтий із зображенням золотого тризуба з білим внутрішнім полем.
-  22 березня 1918 року згідно із постановою Центральної ради про державну символіку стягом країни став двоколірний прапор із жовтою (зверху) та синьою (знизу) смугою.
-  2 травня 1918 року у добу Гетьманату П. Скоропадського порядок розташування смуг на прапорі було змінено, а відтак синю смугу було розташовано згори.
-  У вересні 1918 року було затверджено рішення про стяги дипломатичного корпусу України. Національний прапор - синьо-жовтий стяг, у центрі якого біле коло із зображенням тризубця Св. Володимира з хрестом.
-  1 листопада 1918 року сотник Степан Паньківський підняв над ратушею Львова синьо-жовтий прапор Західно-Української Народної Республіки. З цього часу стало традицією вивішувати державний прапор на вежі ратуші. Під час Другої Світової Війни, синьо-жовтий прапор України знову замайорів над ратушею З квітня 1990 року.
-  13 листопада 1918 року синьо-жовтий прапор став державним символом і Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР).
-  20 березня 1920 року було затверджено крайовий синьо-жовтий прапор Підкарпатської Русі, яка входила до складу Чехословаччини.
-  15 березня 1939 року у м. Хусті Перший Сейм Карпатської України прийняв державний блакитно-жовтий прапор.
-  У радянський період з ідеологічних міркувань блакитно-жовтий прапор був заборонений.
-  23 березня 1990 року за рішенням сесії Тернопільської міської ради над будівлею Тернопільської міської ради поруч із державним прапором замайорів блакитно-жовтий національний прапор.
-  28 квітня національний прапор з'явився поруч із державним на будівлі Львівської обласної ради.
-  24 липня 1990 року на Хрещатику біля Київради піднято синьо-жовте знамено.
-  28 січня 1992 року сесія Верховної Ради України прийняла Постанову "Про Державний Прапор України", яким став саме національний синьо-жовтий стяг.
-  23 серпня 2004 року було офіційно встановлено державне свято – День державного прапора України.
-  Указом Президента від 7 серпня 2009 року започатковано щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня о 9-й годині по всій Україні.

 ***

Про День Державного Прапора України : [Указ Президента України від 23 серпня 2004 р. № 987/2004] // Офіційний вісник України. – 2004. – № 35. – С. 42.