30 березня виповнюється 125 років від
дня народження українського письменника доби Розстріляного відродження Леся
Гомона (Олександр Дмитрович Королевич ) (1900-1958).
Лесь Гомін – письменник, фольклорист,
журналіст – народився 30 березня 1900 року в Черкасах. Закінчивши черкаську
гімназію, навчався у Київському інституті народної освіти. У 1924 році
повернувся до Черкас, почав працювати в окружній газеті «Радянська думка». Він
очолював філію «Гарту». 1935 року Гомін був репресований. Повністю
реабілітований 1958 року. У післявоєнний час письменник працював у Ніжинському
педінституті. Помер Лесь Гомін 16 січня 1958 року у Черкасах, тут же похований.
Найвідоміший твір Леся Гомона «Голгофа» було
підготовлено до видання ще в 1934 році Держлітвидавом України, він частково
друкувався в літературно-художньому журналі "Металеві дні". Проте
окремою книгою роман побачив світ тільки 1959 року, коли письменника вже не
було серед живих і коли, як писала у спогадах дружина, «було відновлено добре
ім’я письменника». Роман «Голгофа» витримав кілька видань і набув широкої
популярності серед читачів.
Його перу належать збірки оповідань «Контрольні
цифри», повісті «Велетень з хворим серцем», п'єси «Маски», романи «Голгофа» та «Люди»,
останні вийшли після смерті автора.
Гомін, Л. Голгофа: роман /Л. Гомін. –
К.: Дніпро, 1990. – 320 с.
Гомін, Л. Голгофа. Люди: романи /Л.
Гомін. – К.: Дніпро, 1975. – 549 с.
***
Мазуренко, О. Голгофа автора «Голгофи»
/О. Мазуренко //Реабілітовані історією. Черкаська область. – Черкаси, 2006. –
Кн. 5. – С. 281 – 283.
Гомін Лесь (Королевич О.Д.): [укр.
письм. , уродженець м. Черкас] //Провідники духовності в Україні: довід. /за
ред. І.Ф. Кураса. – К., 2003. – С. 197 – 198.
Поліщук, В.Т. Лесь Гомін – письменник і
вчений //Поліщук В.Т. Вінок лавровий, вінок терновий. – Черкаси, 2000. – С. 82
– 84.