🌷 10 травня — День матері: читаємо про найдорожчу у світі людину

 В Україні 10 травня відзначають одне з найтепліших і найзворушливіших свят — День матері. Це особливий день подяки, любові й шани до тієї, чиє серце зігріває нас від народження, чия турбота супроводжує все життя.

Образ матері — один із найсвітліших у літературі.

 В черговому номері журналу Жінка. - №4. - 2026. - С. 16-17. пропоную публікацію художниці-портретистки Наталі Бондар "Музи й кохані Кобзаря: жінки, що надихали Шевченка".

"В артпроєкті "Кохайтеся, чорнобриві" я ділюся з вами, дорогі читачі, власним баченням життєвих моментів героя нашої епохи Тараса Григоровича Шевченка, які старанно відтворюю олівцем на аркушах паперу, - розповідає автор, пані Наталя.

На ілюстрації "Портрет сестри Катерини" власний олівець художниці показує глядачеві моменти близькості світосприйняття між рідними душами - малого Тараса та його старшої сестри Катерини (Наталя Бондар, фото Марта Ничай). "Портрет сестри Ярини" ніби свідчить нам про те, що єдиною жінкою, рідною душею та по крові, яка прощалася з ним перед останнім шляхом, була його молодша сестра Ярина. Про створення портретних ілюстрацій тих героїнь, які зародили перше кохання, юнацьку любов та щемні стосунки дорослого Тараса, читайте в наступних випусках часопису "Жінка", - запрошує автор робіт Наталя Бондар.

Головний бібліограф Н. Смаглій

🕯 8 травня — День пам’яті, мужності й шани

 

8 травня Україна вшановує День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Цей день нагадує нам про страшну ціну миру, про мільйони людських життів, зруйновані долі та трагедії, які принесла Друга світова війна.

Ми згадуємо всіх, хто боровся проти нацизму, висловлюємо повагу воїнам, учасникам визвольного руху, трудівникам тилу, жертвам окупації, депортацій, концтаборів і воєнних злочинів.

Українці зробили вагомий внесок у перемогу у Другій світовій війні. Мільйони наших співвітчизників воювали на фронтах, брали участь у русі опору, допомагали рятувати життя та наближали перемогу ціною неймовірних втрат і страждань.

Пам’ять про війну — це не лише сторінки підручників чи архівних документів. Це людські історії, біль родин, спогади поколінь і застереження для майбутнього.

Книги, спогади, документальні свідчення допомагають нам глибше усвідомити трагедію війни, зрозуміти цінність миру та людського життя.

Символом пам’яті сьогодні є червоний мак — знак скорботи, пам’яті та надії на мирне майбутнє.

Пам’ятаємо тих, хто загинув.

Вшановуємо тих, хто боровся.

Бережімо мир і людяність!

170 років від дня народження Зиґмунда Фройда

6 травня виповнюється 170 років від дня народження Зиґмунда Фройда — видатного австрійського лікаря, невролога, психіатра, засновника школи психоаналізу, чиє ім’я стало одним із найвідоміших в історії психології та медицини.

Народжений у 1856 році, Фройд увійшов в історію як дослідник людської психіки, який відкрив нові шляхи до розуміння внутрішнього світу людини. Його праці змінили уявлення про природу свідомого й несвідомого, про сни, емоції, переживання та приховані мотиви людської поведінки.

Саме Зиґмунд Фройд започаткував психоаналіз — метод дослідження й лікування, що ґрунтується на вивченні несвідомих процесів, внутрішніх конфліктів і переживань людини. Його ідеї суттєво вплинули не лише на психологію й психіатрію, а й на філософію, літературу, мистецтво та культуру ХХ століття.

Повне зібрання всіх книг Зиґмунда Фрейда становить 24 томи. Найвідоміші його твори: «Тлумачення сновидінь», «Вступ до психоаналізу», «Майбутнє однієї ілюзії» та «Психологія сексуальності».

Найвідоміші праці вченого:  «Тлумачення сновидінь», «Психопатологія повсякденного життя», «Я і Воно».

Праці Фройда й сьогодні викликають зацікавлення, дискусії та нові інтерпретації, а його постать залишається однією з найвпливовіших у світовій гуманітарній думці.

Спадщина Зиґмунда Фройда — це спроба зрозуміти людину глибше: її страхи, бажання, пам’ять і внутрішній світ.

***

Караменов, М. Психоаналiз i розвиток лiтератури : (до 145-рiччя вд дня народження З. Фрейда) / М. Караменов // Всесвiтня лiтература в навчальних закладах України. — 2001. — № 5. — С. 49-51.

Маркузе, Г. Структура інстинктів і суспільство : філософське дослідження вчення Зигмунда Фройда / Герберт Маркузе ; [пер. з нім. О. Юдіна]. — Київ : Ніка-Центр, 2010. — 248 с.

Муравйова, Н. Легенда і міф Зигмунда Фрейда : великий віденський психоаналітик вважав релігію загальнолюдським нав`язливим неврозом / Н. Муравйова // Людина і світ. — 2003. — № 12. — С. 20-24.

Сміт, Д. Думати, як Зиґмунд Фрейд / Деніел Сміт ; [пер. з англ. К. Козачук]. — Київ : КМ-Букс, 2019. — 206 с.

Тарадайко, С. Цар Давид і Зигмунд Фройд / С. Тарадайко // Філософська думка. — 2006. — № 1. — С. 131-136.

Яновський, М. Критичний розгляд деяких положень теорії З. Фрейда / Михайло Яновський // Соціальна психологія. — 2008. — № 2. — С. 16-25.

 Сонце — джерело світла, тепла й життя на Землі. Воно дарує енергію природі, визначає ритм життя всього живого та щодня нагадує нам про силу й гармонію навколишнього світу.

Всесвітній день Сонця (Sun Day) — це нагода замислитися над значенням сонячної енергії для людства, її роллю в природі та можливостями використання у сучасному світі.

Сонце — це не лише небесне світило, а й основа життя на планеті, джерело чистої та відновлюваної енергії, символ тепла, світла й відродження.

На сторінках книг можна знайти чимало цікавого про Сонце:

— наукові факти про його будову та вплив на Землю;

— дослідження про сонячну енергію та її використання;

— художні твори, у яких Сонце постає символом життя, надії й сили.

Центральна роль образу Сонця в українській літературі як символу життя, гармонії та звільнення.

«Сонячні кларнети» Павла Тичини: музика Всесвіту

Збірка, видана у 1918 році, стала справжнім «ренесансом української поезії». Образ «Сонячних кларнетів» у Тичини — це не просто метафора, а ціла філософська система:

Музика сонця: назва символізує «музику сонця» та авторське розуміння всесвітньої гармонії. Сонце тут виступає джерелом усього живого, символом радості та розквіту.

Вітаїзм та пантеїзм: твори збірки просякнуті філософією вітаїзму (життєствердження) та пантеїзму — обожнення природи, де божественне начало вбачається і в космосі, і в самій людині.

Синтез мистецтв: поет майстерно поєднує засоби музики, живопису та слова, створюючи «світлу ноту» збірки через пейзажну та любовну лірику.

«Сонячна машина» Володимира Винниченка: шлях до свободи

Цей твір став першим українським соціально-утопічним романом, який привернув увагу світової спільноти. Сонце тут набуває конкретного технологічного та символічного втілення.

Символ визволення: винахід інженера Рудольфа Штора — сонячна машина — символізує звільнення від усіх форм економічного, соціального та політичного гноблення. Вона пропонує людству незалежність від «хліба насущного» та фінансового рабства.

Сонце в літературі — це завжди сильний, могутній та справедливий образ. Цікаво, що саме 3 травня (сьогоднішня дата) у світі відзначається Всесвітній день Сонця, що ще раз нагадує про його важливість не лише для природи, а й для соціальних та культурних процесів.

 26 квітня 1986 року. Чорною та гіркою увійшла ця дата в історію людства. На благодатній землі українського Полісся, майже в центрі Європи сталася аварія, яку обґрунтовано вважають найбільшою в світі техногенною і екологічною катастрофою. Ось уже 40 років ця невигойна рана ятрить українську землю. Чорнобильський смерч забрав життя багатьох людей, завдає шкоди здоров’ю мільйонів українців. Наслідки чорнобильської трагедії ще сотні літ відчуватимуть на собі майбутні покоління.

***

Купрієнко, Ольга, Багірова Алла. Чорнобильська хроніка. Люди. Книга 1. – Харків: Фоліо, 2026. – 207 с.

«Чорнобильська хроніка. Люди» пропонує 16 імен та їхні історії. Люди розповідають про життя в мирній Прип’яті та події, що сталися з ними після катастрофи. Ці люди маловідомі, адже їхні професії звичайні: атомники, пожежники, медики, монтажники, оператори. Сьогодні вони є членами громадської організації «Промінь 5-2» — об’єднання учасників ліквідації аварії на ЧАЕС. Завдяки цій книзі спогади та голоси цих людей тепер закарбовані в історії України.

Біль і тривоги Чорнобиля. - К.: Вид-во «Київська правда», 2006. – 288 с.

Книга - колективна розповідь про найбільшу технологічну катастрофу в історії людства. Автори ,що були безпосередніми свідками і учасниками ліквідації аварії На ЧАЕС, діляться своїми спогадами про тривожні для України і всього світу дні весни і літа 1986-го, розмірковують над долями чорнобильців, болючими проблемами відчуженої тридцяти кілометрової зони і самої станції.

Плохій С. Чорнобиль: Історія ядерної катастрофи. - Харків: Фоліо, 2019. – 396 с.

У цій книзі автор стверджує, що славнозвісний тест турбінного двигуна був не просто випадковою помилкою, а катастрофа насправді була спричинена дефектом проєктування. Книга представляє не лише моторошну картину подій в апаратному залі, але й падіння радянської системи.

Сергій Плохій — один із дослідників історії України та провідних фахівців з історії Східної Європи, професор української історії та директор Українського наукового інституту в Гарвардському університеті у США.

У листопаді 2018-го ця книжка, видана англійською видавництвом Allen Lane, отримала премію Бейлі Гіффорда (Baillie Gifford Prize) - найпрестижнішу британську літературну відзнаку в жанрі нехудожньої літератури.

Яворівський В. Марія з полином у кінці століття. - Харків: Фоліо, 2016. - 203 с.

Володимир Яворівський – відомий український письменник, лауреат Шевченківської премії, голова комісії у справах Чорнобильської катастрофи при Президії Верховної Ради України. В романі катастрофа розкривається переважно через долю родини Мировичів, батьківська оселя якої була в селі Городища, розташованого за 20 км від атомної станції. Автор розповідає про драматичні події весни 1986 року в чорнобильській зоні, де він перебував.

Демський, Анатолій. Чорнобильський роман. – Київ : Саміт-Книга, 2021. – 368 с.

«Чорнобильський роман» Анатолія Демського — результат понад десяти років творчої роботи і десятиліть розмислів та досліджень. Автор перемежовує історію кохання і флірту глибокими екскурсами в історію Чорнобиля і не тільки. Йому важлива вдумлива розмова з читачем, якого не злякає детальний виклад обставин і формул.

Шкляр, Василь. Спів божої пташки. – Харків: КСД, 2021. – 288 с.

У годину зневіри і краху надій мусиш зупинитися в пошуках точки опертя. За день до Чорнобильської катастрофи він звільнився з роботи і став непідлеглим митцем. Та чи можна звільнитися від свого минулого? Втекти від втраченого кохання, самотності й фатальних життєвих обставин? На цьому шляху він зустрічає незвичайну жінку, здатну зцілити душу й повернути жагу до життя. Але жереб знову кидає той-таки фатум.

Головний бібліограф Н. Смаглій

         Що залишила по собі трагедія Чорнобиля?..

Тиху, занімілу Прип’ять…

Поламані людські долі…

І дату, що назавжди відгукується болем — 26 квітня.

Минув час. Життя триває. Але є рани, які не гояться. Вони живуть у пам’яті, передаються крізь покоління — тихим сумом, тривогою, вдячністю і скорботою водночас.

Книги про Чорнобиль — це не просто сторінки. Це голоси ліквідаторів, які йшли у невідомість заради інших. Це спогади тих, хто працював на енергоблоках і бачив трагедію на власні очі. Це долі звичайних людей, чиє життя назавжди поділилося на «до» і «після».

Кожен документальний і художній твір — мовчазний монумент пам’яті. У ньому — біль, мужність і правда про один із найстрашніших днів 1986 року.

Запрошуємо до нашої бібліотеки, щоб доторкнутися до цієї пам’яті через книги. Пам’ятаймо. Вшановуймо. Не забуваймо.

🕯 Світла пам’ять усім, кого торкнулася ця трагедія.

Катастрофа, закарбована у літературі

65 років від дня народження Андрія Куркова

23 квітня вшановуємо ювілей одного з найвідоміших сучасних українських письменників, чиї твори здобули міжнародне визнання та перекладені десятками мов світу.

Андрій Курков — автор інтелектуальної прози з тонким гумором, іронією та глибоким філософським підтекстом. Його книги вирізняються особливим стилем, де реальність переплітається з абсурдом, а звичайне життя постає у несподіваному світлі.

Серед найвідоміших творів письменника: «Пікнік на льоду», «Самсон і Надія», «Сірі бджоли».

Його творчість — це:

— проникливий погляд на сучасне суспільство;

— поєднання гумору й драматизму;

— глибоке осмислення людської самотності, свободи та вибору.

Книги Андрія Куркова читають у всьому світі, адже вони відкривають Україну через живі історії, емоції та долі людей.

210 років від дня народження Шарлотти Бронте

Цього дня у світі й в Україні вшановують пам’ять видатної, всесвітньо визнаної англійської письменниці та поетеси, чиє ім’я назавжди увійшло в історію світової літератури.

Шарлотта Бронте (1816–1855) подарувала світові глибокі, емоційні твори, що й сьогодні хвилюють читачів своєю щирістю, психологічною глибиною та силою переживань.

Найвідоміший її роман — «Джейн Ейр» — став справжнім літературним проривом. Це історія про внутрішню силу, гідність, свободу вибору та право жінки бути почутою у світі, де її голос часто ігнорували. Культовий твір, який був екранізований десятки разів і перекладений багатьма мовами світу.

Творчість письменниці вирізняється глибоким психологізмом, сильними жіночими образами, — темами самоповаги, свободи та морального вибору,  особливою атмосферою емоційної напруги.

Її твори — це не лише художня проза, а й роздуми про людську гідність, рівність і силу духу, що залишаються актуальними й сьогодні.

Запрошуємо до бібліотеки — відкрийте для себе світ класичної літератури та неповторний голос Шарлотти Бронте.

Читаймо книги, що змінюють мислення і торкаються серця!

60 років від дня народження Крессиди Ковелл

 

15 квітня відзначали ювілей талановитої британської письменниці та ілюстраторки, чиї книги підкорили серця мільйонів дітей і дорослих у всьому світі.

Крессида Ковелл — авторка захопливих історій, сповнених пригод, гумору та тепла. Найбільшу популярність їй принесла серія книг «Як приборкати дракона», яка стала основою для всесвітньо відомих анімаційних фільмів.

Її творчість вирізняється  яскравими персонажами, динамічними сюжетами, авторськими ілюстраціями, що оживляють історії, важливими темами дружби, сміливості та віри в себе.

Книги письменниці навчають не боятися бути іншими, знаходити силу у власній уяві та долати труднощі з гумором і відвагою.

Цікаво, що багато ідей для своїх творів авторка черпала з дитинства та подорожей, а її історії легко захоплюють читача з перших сторінок. 

До вашої уваги – монографія Володимира Поліщука «Музи Тараса Шевченка. Інтимно-любовні дискурси української літературної шевченкіани». – Київ: Видавництво Ліра-К, 2024. – 338 с.

Видання присвячено малодослідженому аспектові життя і творчості Тараса Шевченка, про що мовлено і в новітній Шевченківській енциклопедії. Практично вперше системно досліджено інтимно-любовні дискурси в об'ємній різножанровій шевченкіані, творчі інтерпретації в ній шевченкових взаємин із жінками в різні періоди його життя, міру відповідних домислів і вимислів у творах, зокрема залежно від стильових і родо-жанрових характеристик літературних текстів. Студія адресована і шевченкознавцям та шевченколюбам, і широкому читацькому загалові і вже чекає на вас в нашій бібліотеці.

Головний бібліограф Н. Смаглій

Великдень — свято світла, віри та відродження

     

    Великдень — одне з найсвітліших і найочікуваніших свят, що символізує перемогу життя над смертю, добра над темрявою, віри над сумнівами. Це час духовного очищення, надії та єднання родини.

Традиції Великодня передаються з покоління в покоління:

• розпис писанок — як символ життя і безкінечності;

• випікання запашних пасок;

• освячення великоднього кошика;

• щирі зустрічі в родинному колі.

Великдень має глибоке коріння в українській культурі та обрядовості. У книгах і періодичних виданнях можна знайти безліч цікавих фактів, легенд і традицій, що розкривають багатство цього свята.

Запрошуємо до нашої бібліотеки — тут ви зможете ознайомитися з виданнями про народні звичаї, великодні обряди та символіку, а також знайти натхнення для створення власних святкових традицій.

Нехай Великдень принесе у ваш дім мир, тепло, любов і віру в краще!

Христос Воскрес!

Періодичні видання: пульс часу

 У сучасному інформаційному просторі періодичні видання — газети та журнали — залишаються одним із найоперативніших і найживіших джерел знань. Саме вони першими фіксують події, тенденції, суспільні настрої та наукові відкриття, формуючи своєрідний літопис нашого часу.

Здійснюючи аналітичний опис статей із періодики, працюючи з великим масивом інформації, потрібно не просто знайти статтю, а:
▪ виокремити головну ідею матеріалу;
▪ визначити його тему та проблематику;
▪ створити точний бібліографічний опис;
▪ забезпечити швидкий і зручний доступ користувачам до потрібної інформації.

Аналітичний опис — це своєрідний «місток» між читачем і змістом статті. Завдяки йому навіть у великому потоці публікацій можна легко знайти актуальні матеріали з потрібної теми.

Особливу цінність періодика має для:
✔ дослідників і науковців;
✔ студентів і викладачів;
✔ усіх, хто цікавиться сучасними подіями та тенденціями.

Адже саме в газетах і журналах відображається «тут і зараз» — те, що ще не встигло стати частиною книг, але вже формує наше сьогодення.

Систематизуючи статті, створюючи бази даних і картотеки, ми допомагаємо перетворити інформаційний хаос на впорядковану систему знань. Для пошуку статей радимо скористатися електронними ресурсами бібліотеки.

Тож, якщо ви шукаєте актуальну інформацію, не забувайте про періодичні видання — і про тих, хто допомагає вам у них орієнтуватися.

75 років науково-методичному журналу «Дивослово»

 

Березневими днями виповнилося 75 років від часу заснування науково-методичного журналу «Дивослово» — видання, яке стало справжнім дороговказом для поколінь українських словесників.

Заснований у 1951 році, журнал протягом десятиліть залишався одним із провідних фахових часописів у галузі української мови та літератури. Його сторінки об’єднували науковців, педагогів, методистів і вчителів-практиків, які спільно формували високий рівень філологічної освіти в Україні.

«Дивослово» — це більше, ніж журнал. Це:

— джерело глибоких літературознавчих і мовознавчих досліджень;

— платформа для обміну педагогічним досвідом;— простір для популяризації художнього слова;

— надійна опора в щоденній праці вчителя-словесника.

Видання завжди відповідало викликам часу: оперативно реагувало на освітні реформи, розширювало методичне забезпечення та впроваджувало інноваційні підходи до навчання.

Важливим доповненням до журналу стало видання «Бібліотечка Дивослова» (з 2005 року), де публікувалися ґрунтовні тематичні матеріали. Вони вирізнялися актуальністю, практичною спрямованістю та системністю, що робило їх незамінними у підготовці до уроків.

До співпраці з журналом долучалися провідні українські науковці, педагоги та методисти, завдяки чому «Дивослово» стало авторитетним осередком професійної думки.

Останній номер вийшов у 2021 році, однак архів журналу й сьогодні залишається цінним ресурсом для освітян і дослідників.

«Дивослово» — це історія любові до української мови, що триває у книгах, дослідженнях і щоденній праці вчителя.

До 65-річчя від дня народження Марини Гримич — яскравої постаті сучасного українського літературного та наукового простору

Марина Гримич — відома українська письменниця, авторка понад 20 різножанрових романів, доктор історичних наук, кандидат філологічних наук, професорка, а також директорка видавництва Дуліби.

Свій творчий шлях письменниця розпочинала як перекладачка зі словенської, сербохорватської та македонської мов, публікуючи поетичні добірки у відомих літературних журналах. Як науковиця, вона здійснила ґрунтовні дослідження української діаспори, зокрема в Канаді та Бразилії, поєднуючи наукову глибину з живим інтересом до людських історій.

У її творчому доробку — романи, повісті, монографії, що вражають історичною достовірністю, витонченою українською мовою та тонким гумором. Авторка вільно працює в різних жанрах: від іронії та комедії до містичного детективу й історичного роману, часто використовуючи елементи фольклору. Деякі твори виходили під псевдонімом Люба Клименко.

Коронація слова тричі відзначала письменницю серед лауреатів, а її книги перекладені багатьма мовами світу, що свідчить про міжнародне визнання.

Творчість Марини Гримич — це захопливі історії людей і міст, цілих епох, у яких поєднуються наукова точність і художня майстерність.

З нагоди ювілею письменниці представляємо до вашої уваги рекомендаційний список  «Грані творчості» (Вип. 1, 2) та запрошуємо до нашої бібліотеки відкрити для себе багатогранний світ її творів!

Грані творчості

Грані творчості

 1 квітня — день, коли навіть найсерйозніші сторінки життя можуть усміхнути.

День сміху — це чудова нагода згадати, що гумор є невід’ємною частиною культури, літератури й нашого щоденного життя.

Від народних жартів і анекдотів до витончених сатиричних творів — сміх завжди допомагав людям долати труднощі, дивитися на світ під іншим кутом і знаходити світло навіть у найпохмуріші часи. Українська література також багата на дотепні й іронічні твори.

Цей день нагадує: книга може не лише навчати чи зворушувати, а й щиро веселити. Тож не забудьте сьогодні відкрити сторінки з гумором — і подарувати собі гарний настрій!

Усміхайтеся, жартуйте та діліться позитивом — адже сміх об’єднує!

28 березня 2026 року в Україні набрав чинності стандарт державної мови «Український правопис».

Документ затверджено Національною комісією зі стандартів державної мови. Він є обов’язковим до застосування у всіх сферах, визначених законодавством.

Важливо: жодних змін у правописних нормах для користувачів не відбулося. Оновлення мають редакційно-технічний характер — уточнено формулювання, виправлено неточності, доповнено прикладами та розділом «Український алфавіт».

Робота над удосконаленням правопису триватиме.

Текст Постанови Кабінету міністрів України № 398 від 27 березня 2026 року.

Текст оновленого Українського правопису на сайті Національної комісії зі стандартів державної мови.

 

У 2026 році виповнилось 65 років від дня заснування Національної премії України імені Тараса Шевченка — найвищої державної нагороди за визначні творчі досягнення у сфері культури та мистецтва. Її було започатковано 20 травня 1961 року на честь видатного українського поета, художника і мислителя Тараса Шевченка.

Ця премія є не лише відзнакою таланту, а й символом національної гідності, духовної сили та культурної самобутності України. Вона об’єднує митців різних поколінь, жанрів і напрямів, відзначаючи твори, що формують українську ідентичність і звучать у світовому культурному просторі.

9 березня 2026 року, у день народження Кобзаря, відбулася вже 65-та церемонія вручення премії. Цьогоріч вона стала особливою: кількість номінацій сягнула рекордного показника — 13, що свідчить про активний розвиток українського мистецтва та розширення його жанрових меж.

Лауреати Шевченківської премії 2026 року

Проза

— Юрій Щербак — книга «Мертва пам’ять. Голоси і крики».

— Павло Белянський — роман «Битись не можна відступити».

Публіцистика і журналістика

— Олег Криштопа — документальний роман «Радіо “Афродіта”».

Літературознавство і мистецтвознавство

— Олеся Авраменко — авторська серія книг «Accent».

— Сергій Тримбач — книга «Іван Миколайчук. Містерії долі».

Премія імені Шевченка — це не лише нагорода, а й важлива частина культурної пам’яті, що відображає найвищі досягнення української творчості та зберігає духовні орієнтири нації. 

Театр — особливий і прекрасний світ, у якому все незвичайне

27 березня — Міжнародний день театру. Цього дня своє професійне свято відзначають працівники театру — актори, режисери, драматурги, художники сцени — та мільйони шанувальників театрального мистецтва у всьому світі.

Щиро вітаємо всіх, хто творить театр і живе ним!

Бажаємо невичерпного натхнення, гучних прем’єр, вдячних глядачів і нових творчих звершень!

В історії українського театру є події, що стали знаковими.
Так, у 1882 році на сцені міського театру Марко Кропивницький поставив «Наталка Полтавка» Іван Котляревський за участю Марія Заньковецька у ролі Наталки. Саме з цього моменту розпочалася історія українського професійного театру.

У книгах, які пропонує бібліотека, ви знайдете: розповіді про видатних діячів театру, історію становлення української сцени, цікаві факти про розвиток театрального мистецтва.

Театр — це місце, де оживає слово, де емоції стають відчутними, а кожна вистава — це новий світ, створений для глядача.

Відкриваймо для себе театр через книгу!

До вашої уваги цьогорічний номер журналу «Літературна освіта: теорія, методика, практика».

У свіжому випуску на вас чекають статті науковців, інформація про міжнародний досвід, нові методичні розробки вчителів, подані на конкурс «Література: урок і поза уроком”, творчі роботи учнів та інше.

Журнал вже доступний для завантаження за посиланням.

Також на сайті в розділі «Журнал «Літературна освіта» ви знайдете випуски за 2025 рік.