Її
проза — глибока й емоційно насичена, вкорінена в історичну пам’ять і водночас
надзвичайно сучасна. У творах Марії Матіос — складні долі, драматичні сторінки
минулого, сила родинних зв’язків і неповторний колорит українського слова, що
не залишає читача байдужим.
Романи
Марії Матіос – то окремий вид літератури, який проймає до мурашок своєю
глибиною:
Цікаво,
людство засвоїло так багато знань, зробило винаходи, вивчило так багато слів,
довчає Всесвіт – а не знає елементарних речей: не знає процесу розлюблення
одною людиною іншої. («Щоденник страченої»)
Як
маєш сказати щось дурне, візьми в рот води й трохи потримай. Тоді дурне мине
скорше. («Нація»)
Ні-ні,
жоден сатана не має такої сили, як прості люди у час заздрості, ненависті і помсти…
(«Солодка Даруся»)
Жаль,
що в природі не існує сховища, куди б можна викидати минуле, як радіоактивні
відходи. Утилізувати, а далі частково трансформувати просто в сторонній досвід
і не більше. («Щоденник страченої»).
Запрошуємо
до фондів нашої бібліотеки, аби знову або вперше відкрити для себе книги
письменниці, які стали знаковими для української літератури та здобули
міжнародне визнання.
Щиро вітаємо пані Марію з днем народження! Бажаємо міцного здоров’я, невичерпного творчого натхнення та нових зустрічей із вдячними читачами!
