Цей дощ - як душ. Цей день такий ласкавий.

Сади цвітуть. В березах бродить сік.

Це солов`їна опера, Ла Скала!

Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.

Тут по дворах стоїть бузкова повінь.

Тут ті бузки проламують тини.

Тут щука йде, немов підводний човен,

І прилітають гуси щовесни.

Але кленочки проросли крізь ганки.

Жив-був народ над Прип`яттю - і зник.

В Рудому лісі виросли поганки,

і ходить Смерть, єдиний тут грибник.

                                               Ліна Костенко

 В 2021 році виповнюється 35 років від трагедії для мільйонів людей — аварії на Чорнобильській атомній електростанції. 

Катастрофа, подолати яку можна було лише титанічною працею. Низько вклоняємось усім ліквідаторам аварії, які, не шкодуючи свого здоров’я і життя, працювали в 30-кілометровій зоні радіаційного лиха аби якомога швидше ліквідувати наслідки Чорнобильської трагедії.

Необхідність осмислення причин та наслідків цієї трагедії очевидна в контексті тих глобальних викликів, котрі стоять сьогодні перед людством у зв’язку з загрозою техногенних і екологічних катастроф.

Чорнобиль в серці України, а тінь його по всій землі