17 листопада 1970 року народився Андрій Кокотюха – український письменник, журналіст, сценарист, якого називають засновником українського готичного детективу.

Письменник – багаторазовий лауреат низки літературних премій, зокрема: «Коронація слова» в номінації «роман» та «кіносценарій». За повість «Шлюбні ігрища жаб» отримав нагороду від видавництва «Смолоскип».

Вітаємо чудового письменника з Днем народження! Бажаємо многії літа в щасті, творчості, благополуччі в мирній Україні!

Якщо ви належите до поціновувачів літературного таланту пана Андрія, або, якщо не читали жодної його книги, чекаємо на вас у нашій бібліотеці. Також читати твори автора можна за посиланням.

13 листопада завідувачка відділу інформаційно-бібліографічної роботи та АБП долучилась до тренінгу «Планування та звітність бібліотечних закладів ТГ в умовах воєнного стану», який організувала Черкаська ОУНБ імені Тараса Шевченка. Дякуємо колегам за поради і рекомендації.

Пропонуємо вам ознайомитись з презентацією «Рекомендації щодо складання річних зведених звітів».

 6 листопада завідувачка відділу інформаційно-бібліографічної роботи та АБП долучилась до семінару-практикуму бібліотечних працівників з питань планування та звітності публічних бібліотек ТГ області, який організувала Черкаська обласна бібліотека для юнацтва імені Василя Симоненка. 

Дякуємо колегам за рекомендації та поради!

Пропонуємо вам ознайомитись з рекомендаціями, на яких наголошували під час семінару.

"Я пишу про людей і для людей"

3 листопада свій день народження відзначає Ірен Роздобудько – українська журналістка, письменниця, поетеса, сценаристка.

"Я пишу про людей і для людей" і "просто розповідаю життєві історії, які могли статися з кожним," - каже письменниця.

ЇЇ книги не сходять з полиць книжкових магазинів роками, а за її сценаріями знімають фільми, і вона зізнається, що колись зовсім не володіла українською мовою. Зробивши свідомий вибір, вона рік мовчала, після чого не лише заговорила, а й почала писати виключно рідною мовою.

Ірен Роздобудько стверджує, що поняття натхнення придумали ліниві, щоб, прикриваючись його відсутністю, нічого не робити, а її надихає до творчості все.

Вітаємо чудову письменницю з Днем народження!

Бажаємо многая літа у мирній Україні!

Книги письменниці чекають на вас в нашій Черкаська Міська Бібліотека, також читати твори письменниці можна за посиланням.

 «Бог дає нам свободу і дивиться, як будемо нею розпоряджатися»

Сьогодні свій день народження святкує Володимир Лис – журналіст, драматург, прозаїк, майстер витонченого слова і глибоко народний письменник, автор численних романів, повістей, радіоп’єс і п’єс для театру, новел і есеїв.

Метр української літератури, творами якого захоплюються читачі усіх поколінь. Читачі підкорені глибиною порушених питань, оригінальним поглядом на дійсність і масштабністю описаних в книгах характерів.

У творчості Володимира Лиса гармонійно переплелися жива і образна українська мова, колоритні персонажі і філософська тематика, що змушує знову і знову замислюватися про прочитане.

Сюжети книг близькі читачеві будь-якого віку, тому що в них піднімаються загальнолюдські проблеми, які переживає кожен по-своєму, але зрозумілі всім без винятку.

Читати роман «Століття Якова» можна за посиланням, а також твори Володимира Лиса чекають на вас на поличках нашої бібліотеки.

Виставка однієї книги

 Відділ інформаційно-бібліографічної роботи та АБП рекомендує: «Тигролови» Іван Багряний.

Головна ідея – утвердження перемоги добра над злом, воля до життя, свобода та гідність людини як найвища цінність, справедливість покарання.

Тематика роману: доля окремої особистості та українського народу загалом в тоталітарному суспільстві – в умовах сталінського терору; життя українських переселенців Далекого Сходу; моральний вибір, воля до життя і цілеспрямованість; чистота та сила кохання.

З історії написання

Роман був написаний за 14 днів. Сюжетна канва побудована з використанням елементів особистих вражень автора. Понад п’ять років Іван Багряний перебував на Далекому Сході як політичний засланець і каторжанин. Сам письменник говорив так: «Мені не треба було нічого вигадувати. Життя товпилося в моїй душі і виривалося, як Ніагара. Країну, про яку я писав, я любив, як свою другу батьківщину, хоч і потрапив у неї невільником... Я не просто писав, я – жив! І упивався тим життям, повтореним з такою страшною силою, що перевищує силу реальності на багато разів».

...Уночі біля станиці Пашкове, що на Маньчжурському кордоні, пролунало кілька вибухів, спалахнула пожежа, а потім почалася стрілянина. То Григорій з Наталкою з набоїв та кількох пачок пороху влаштували «феєрверк», щоб відволікти увагу прикордонників. Їхній план вдався – сміливці без перешкод перетнули кордон. Опинившись в безпеці, закохані дали волю своїм почуттям. А потім Наталка нагодувала Заливая, прив’язала до його нашийника записку й наказала бігти додому. Розумний пес виконав команду своєї хазяйки.

Сірко і Гриць поїхали до Хабаровська, щоб здати тигра. В газетах прочитали, що на Маньчжурському кордоні стався «кількагодинний бій з великою диверсійною групою ворога», а ще про те, що банда державних злочинців на чолі з Григорієм Многогрішним вбила начальника НКВД Медвина, «славного і доблесного чекіста». Сірко зрозумів, що то за диверсійна група була… Аж ось прибіг Заливай. Гриць обмацав його нашийник і знайшов записку. Сірко прочитав її уголос: «Живі. Здорові, Обіймаємо всіх. Цілуємо. Вже перейшли до тітки!». Ото була радість! Знову і знову перечитували це коротке повідомлення… На п’ятий день вірний Наталці Заливай утік. «Подався доганяти без надії догнати. Але – сміливі завжди мають щастя.

Афористичні цитати з твору:

• «Смерті і конем не об′їдеш».

• «Бог не без милості, козак не без щастя».

• «І на печі від долі не втечеш».

• «Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи!».

• «В сміливих щастя завжди є!..»

• «Звір уночі бачить добре, а собака кепсько».

• «Нові часи, нові порядки».

Джерела: https://dovidka.biz.ua/analiz-tigrolovi/, https://www.ukrlib.com.ua/review/printit.php?tid=18521, https://navsi200.com/literaturne/ivan-bahrianyi-tyhrolovy/

Головний бібліограф Н. Смаглій

Вдосконалюємо рідну мову

 Вдосконалювати своє мовлення можна по-різному. Як не просто покращити свою українську, а й зробити це легко, завиграшки, щоб учитися було цікаво й захопливо, і щоб це анітрохи не скидалося на навчання?

• Читайте художню літературу. Так-так, без української класики нам все-таки не обійтися. Але читатимемо ми не стоси томів, а лише те, що нам самим буде цікаво.. Зверніть увагу насамперед на твори Івана Нечуя-Левицького, що рясніють діалогами живої мови, Бориса Грінченка, укладача першого українського словника, Івана Франка (де він не вживає своєї рідної бойківської говірки), Михайла Старицького, Пантелеймона Куліша, Степана Васильченка тощо..!

• Слухайте записи з тими, хто гарно й природньо розмовляє українською. Зазвичай це письменники, бо як хто вміє добре писати, то має добре й говорити. Але, звісно, не тільки вони. Коли сподобається, як хтось говорить, шукайте й інші їхні звернення чи інтерв’ю та слухайте.

• Дивіться фільми, де актори розмовляють гарною і природньою українською. Дуже добре говорив українською, зокрема, Богдан Ступка. І не забувайте про мультфільми: там дуже часто звучать добра українська. Давно переглядали «Енеїду» чи «Лиса Микиту»?

• Проходьте цікаві тести й вікторини з української мови чи літератури. Є такі тести й у нас. Ба більше, ми навмисне їх так уклали, щоб можна було поповнювати свій словниковий запас маловживаними словами й барвистими фразами. З ними ви не тільки зможете контролювати свій рівень української, а й постійно навчатиметесь чогось нового й цікавого, що можна застосувати на практиці.

• І насамкінець, занотовуйте. Виписуйте собі приклади слововживання, цікаві слова й фрази, які вам хотілося б запам’ятати, але не окремо, а в контексті. Вам зручніше використовувати електронні засоби? Копіюйте в текстові редактори (зокрема, ворд) речення з електронних книжок і виділяйте потрібні слова чи фрази. Віддаєте перевагу традиційним паперовим засобам? Те саме можна заносити й до записничка. А потім переглядайте свої записи час від часу.

Джерело: https://liveua.in.ua/dosvid/vdoskonalennia-ukr-movy.html

Головний бібліограф Н. Смаглій