Про свої поезії Зеров казав дуже скромно:
«…талановитим себе не вважав і писав, щоб збагатити українську мову новим синтаксисом,
тобто розвинути її до високого щабля, якого вона була варта».
Микола Зеров належить до покоління українських
письменників «розстріляного відродження», які за своє коротке й передчасно обірване
життя зробили неоціненний внесок у розвиток української літератури. Він встиг
видати фундаментальну працю «Українське письменство XIX ст.», «Нове українське
письменство» (1924), книжку «Від Куліша до Винниченка. Нариси з новітнього
українського письменства» (1929), а також статті: «Франко-поет», «Літературна
позиція М. Старицького» та «Коцюбинський і Чехов». Написав монографії про Юрія
Федьковича, Марка Черемшину, Якова Щоголева. Ці студії належать до найкращих у
вітчизняній науці за багатством спостережень, точністю аналізу і всебічністю
фахового висвітлення тем.
З листів М. Зерова до дружини відомо, що
перебуваючи в Соловках, він при найменшій можливості продовжував наукову і
творчу працю – писав літературознавчі статті, закінчив переклад «Енеїди»
Вергілія, рукопис якої, на жаль, досі не знайдено. Микола Зеров по праву є
найвизначнішим класиком української критики і літературознавства. Він уславився
і як блискучий сонетист.
Запрошуємо до нашої бібліотеки ознайомитись з творчістю автора. Цікавого читання!
Зеров М. К. Антологія римської поезії / Микола Зеров. – Київ : Українські пропілеї, 2016. – 464 с.
Зеров М. К. Вибране : поезії, переклади, дипломна робота / Микола Зеров. – Київ : Український письменник, 2011. – 710 с.
Зеров М. К. Українське письменство / Микола Зеров. – Київ : Видавництво Соломії Павличко "Основи", 2003. – 1300 с.
Кужавська Є. В. Микола Зеров / Євгенія Кужавська. – Харків : Фоліо, 2019. – 120 с.
